Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

К.е.н., доц. Петрашевська А.Д., магістр Колосовський І.В.

Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова

Іноземні інвестиції: позитивні та негативні аспекти залучення

В Україні інвестиції є одним із найважливіших засобів забезпечення виходу країни з кризи, досягнення реальних структурних зрушень в економіці, технологічного переозброєння, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - та макрорівнях, оновлення застарілих основних виробничих фондів. Отже вирішення питань ефективного залучення та використання іноземних інвестицій в Україні є одним із найбільш актуальних завдань економічної науки.

З метою систематизації аналізу і планування інвестиції можуть бути згруповані за певними класифікаційними ознаками. Таким чином, класифікація інвестицій визначається вибором критерію покладеного в її основу.

По об'єктах вкладення засобів виділяють реальні і фінансові інвестиції. По термінах вкладень виділяють короткострокові, середньострокові і довгострокові інвестиції. За галузевою ознакою виділяють інвестиції в різні галузі економіки: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв'язок, торгівля і громадське харчування. В залежності від форми власності іноземні інвестиції можуть бути державними, приватними і змішаними. По меті інвестування виділяють прямі і портфельні (непрямі) інвестиції.

За визначенням ООН, іноземні інвестиції є прямими в тому випадку, коли іноземний інвестор володіє не менше 25 % статутного капіталу підприємства, а згідно з політикою МВФ - 30 %. Різко розрізняються ці критерії в різних країнах. У США контрольний пакет - не менше 10 %, у країнах ЄС - приблизно 20-25 %, Росії - 10 %, Канаді - 50 % акціонерного капіталу [1, с. 34].

Прямі іноземні інвестиції здійснюються шляхом створення спільного підприємства або організації нового, купівлі або поглинання діючих підприємств, відкриття зарубіжної філії. Прямими іноземні інвестиції є, як правило, довгостроковими і значними за об'ємом, що вигідно для країн-реципієнтів.

Портфельні інвестиції - вкладення капіталу в акції закордонних підприємств (без придбання пакету акцій), облігації і інші цінні папери іноземних держав. Такі вкладення здійснюються з метою отримання підвищеного доходу на капітал за рахунок податкових пільг, зміни валютних курсів біржових котирувань. При цьому інвестори не контролюють виробництво компанії і майже не впливають на процес управління. Доля портфельних інвестицій невелика (зазвичай 3-4 %)[1, с. 35].

Іноземні інвестиції відіграють велику роль в економіці будь-якої держави незалежно від рівня її економічного розвитку, сприяють економічному зростанню приймаючої економіки на основі більш ефективного використання національних ресурсів [2, c. 265]. Іноземні інвестиції мають значну перевагу в порівнянні з іншими видами міжнародної економічної допомоги:

- іноземні інвестиції (ІІ) - це додаткове джерело капіталу, що істотно збільшує ресурси країни для оновлення і розширення основного капіталу, реалізації інвестиційної політики, яке забезпечує підйом і розвиток національної економіки, і насичення ринку конкурентоздатними товарами і послугами;

- ІІ спонукають до освоєння і закріплення досвіду функціонування ринкової економіки, освоєнню властивих їй правил гри. Зближення економічних умов функціонування капіталу із загальноприйнятими у світі сприяють припливу ІІ, породжує упевненість інвестора в поверненні вкладених коштів з достатньою прибутковістю і одночасно прискорює процес формування інвестиційного клімату, як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів;

- приток ІІ сприяє розвитку ефективних інтеграційних процесів, включенню національної економіки у світове господарство та умілому використанню переваг міжнародного розподілу праці, глобалізації, знаходженню і освоєнню ефективних ніш в системі світового господарства [3, c. 42].

Разом з позитивними ефектами іноземних інвестицій в економіці приймаючої країни існують і потенційні негативні ефекти.

По-перше, збільшується залежність країни від іноземного капіталу. Це досить серйозна політична і економічна проблема оскільки збільшення іноземного капіталу поступово призводить до того, що його власники можуть надати країні не лише економічні, але і ряд політичних рішень, які йдуть в розріз з інтересами більшості населення країни.

По-друге, підвищується рівень конкуренції на ринку. Прихід іноземного капіталу у вигляді іноземних компаній і корпорацій може дуже негативно позначитися на рівні конкуренції на внутрішньому національному ринку. Тому іноземний капітал у вигляді окремих компаній або корпорацій, банків і тому подібне повинен приходити в країну поступово по мірі створення об'єктивних і суб'єктивних умов для їх діяльності, щоб не завдати шкоди національному ринковому господарству [4].

Таким чином, інвестиції є невід'ємною частиною сучасних економічних стосунків, які постійно розвиваються. Дослідження особливостей іноземного інвестування показують, що іноземні інвестиції мають позитивні і негативні характеристики для стран-реципієнтів і країн-резидентів. При цьому, важливою особливістю інвестиційної діяльності можна вважати можливість забезпечення як стійкого розвитку різних галузей господарства так і життєдіяльності суспільства в цілому.

Список використаної літератури

1. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / О.В. Гаврилюк // Фінанси України. – 2011. – № 2. – С. 99.

2. Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації: монографія / В.С. Кравців, М.І. Мельник, В.Б. Антонов; НАН України, Ін-т регіон. дослідж. – Л., 2011. – 366 с.

3. Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні / О.К. Малютін // Фінанси України. – 2011. – № 11. – С. 41.

4. Зростання інвестиційної привабливості. – УКАБ. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http//www.agribusiness.kiev.ua