Мехеда Н.Г., Литвин Т. Ю.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Контролінг на підприємстві

Динамічні зміни в навколишньому середовищі, поступова глобалізація та значне підвищення конкурентного тиску відчутно впливають на сталість та ефективність національних мікро- і макроекономічних систем. В умовах відкритої економіки конкурентоспроможність країни визначається саме рівнем конкурентоспроможності її складових - мікросистем, якими виступають окремі суб'єкти господарювання. Кількісні та якісні зміни навколишнього середовища вимагають від останніх постійних системних змін та підходів до управління. Функція контролінгу здатна забезпечити виконання менеджерами на найвищому якісному рівні своїх основних функцій. Розкриття організаційно-методологічних аспектів та засад інтегрованого управління діяльністю на основі функції контролінгу дозволяє оцінити та кількісно виміряти внесок кожного окремого підрозділу або сфери в загальний результат підприємства [3].

На початку 50-х pp. XX ст. контролінг як система інтегрованого управління результатами діяльності підприємства почав свій розвиток у Німеччині, прийшовши в цю країну з практики управлінського обліку США. Сам термін «контролінг» походить з лат. «contra» та «rotulus», що в перекладі сучасною мовою означає «координація діяльності». У XII ст. в англійській мові існувало поняття «countreroullour» на позначення професійної назви тих осіб, які відігравали таку координаційну роль при управлінні грошовими і товарними потоками [2].

Контролінг — нове явище в теорії і практиці сучасного управління, що виникло на стику економічного аналізу, планування, управлінського обліку, контролю й менеджменту. Щодо його змісту, то судячи з зарубіжної та вітчизняної літератури, контролінг — це поняття дуже широке і, на перший погляд, асоціюється зі словом "контроль". Але контролінг не зводиться до простої системи контролю, а охоплює значно ширшу сферу діяльності підприємства, оскільки контролінг — це і система спостереження, й вивчення поведінки економічного механізму конкретного підприємства та розробки шляхів для досягнення мети, яку воно ставить перед собою, і система, орієнтована на майбутній розвиток підприємства.

Важливою тенденцією підприємства в сучасних умовах господарювання є зростання ролі інформаційних ресурсів. Ця тенденція обумовлена ускладненням технології, диверсифікацією виробництва, збільшенням числа перемінних для вирішення складних виробничих і управлінських проблем. Складнішими стають комунікаційні зв'язки, процедури прийняття рішень, що вимагає додаткової інформації, яка відсутня у традиційній системі фінансового обліку.

Функції управління постійно ускладнюються. Так, звичне планування трансформується у проблемно-орієнтоване планування, збут продукції — в маркетингову діяльність, фінансовий та управлінський облік доповнюється інтегрованою системою контролінгу.

Контролінг виконує функції створення, обробки, аналізу і передачі системної управлінської інформації[4, c. 11-12].

Функції контролінгу визначаються метою створення цієї системи. Вони поділяються на основні та спеціальні. До основних функцій належить:

- планування процесів господарської діяльності (логістика, виробництво, збут, інвестування). Для процесу планування створюється нормативно-довідкова база, визначаються обсяг і структура необхідної інформації, розробляються методики складання планів за часом та змістом. і негативних тенденцій у роботи підприємства.

До спеціальних функцій належать:

- інформаційно-аналітичне забезпечення, метою якого є розробка інформаційної системи, стандартизація документів і регістрів обліку, комунікаційних зв'язків, організація збору і обробки даних контролінгу. Розробка інструментарію для планування, контролю, аналізу та прийняття рішень, забезпечення менеджерів інформацією (обсяг, зміст, форми, строки, час подання);

- моніторинг зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство. До цієї функції входить збір і аналіз даних про ринки (сировини, праці, капіталу, товару), кон'юнктура ринку, конкурентів, ціни, формування досьє на конкурентів, огляди розвитку галузей, участь у виставках та ярмарках тощо.

Основні завдання контролінгу полягають в тому, щоб реалізувати головну мету, принципи та функції на практиці.

В галузі планування завдання контролінгу формулюють таким чином:

- створення нормативної бази для прогнозування розвитку фірми;

- сприяння розробникам стратегічних планів у визначенні цілей організації та напрямків розвитку;

- координація робіт з планування і складання бюджетів;

- участь у визначенні кількісних і якісних параметрів роботи підприємства на стратегічний період;

- узгодження проміжних цілей і планів та складання загальних стратегічних планів.

Отже, контролінг не обмежується контролем як таким, його предмет стосується управління, регулювання, контролю та взагалі нагляду. Реформування систем управління підприємств в Україні у відповідно до наявного досвіду в прикладних сферах розвинутих світових економік сприятиме підвищенню ефективності менеджменту, гарантуватиме фінансову стійкість і стабільність підприємств у довгостроковому періоді.

Література:

1. Гудзь П. Інститут контролінгу в системі управління підприємством/ Петро Гудзь // 2006. - № 9. - C. 154-156.

2. Килимнюк В. Еволюція контролінгу. Його місце та роль в економіці підприємства //Економіст. - 2004. - № 1. - С.47-50

3. Контролінг - від теорії до реалізації на практиці: Монографія/ В. Прохорова; Х.: ВД "ІНЖЕК", 2006. - 198 с.

4. Морозов Д.М. Сучасна концепція контролінгу в контексті корегування фінансових планів //2005. - № 11. - C. 136 - 148.