Экономические науки / Экономика промышленности
Ду Пейджань
Одеський Національний
політехнічний університет, Україна
Процеси
і системи адміністративно-державного управління
В адміністративному менеджменті управління розглядається як процес, тому що досягнення цілей забезпечується за
допомогою безперервних взаємопов'язаних дій.
Ці дії, кожне з яких саме по
собі є процесом, дуже важливі для
успіху будь-якої організації. Їх
називають управлінськими функціями.
Кожна управлінська функція теж представляє собою процес, тому що також складається з серії
взаємопов'язаних дій. Процес управління
є сумою всіх функцій.
Якщо звернутись до сутності менеджменту,
то у будь-якої організації можна виділити ті області (сфери), котрими необхідно управляти. Ці функціональні області у своїй сукупності
і взаємозв'язку створюють систему управління.
Так, стосовно до державної
організації можна виділити функціональні області управління кадрами, фінансами,
людьми (управління ресурсами),
область дій, пов'язаних з
наданням послуг громадянам і виробкою державних рішень (операційний процес і
операційна система). Окрім цього, існують процеси, котрі забезпечують виконання функцій управління ресурсами і
функцій управління операціями. Це
маркетинговий, інформаційний і
інноваційні процеси.
Процес і система маркетингу в органах державного управління
Концепція маркетингу - це наукова
система надання послуг і одержання взаємної вигоди.
Маркетингова концепція знаходить все більше розуміння не тільки у
менеджерів у сфері підприємництва, але
й у сфері некомерційної діяльності, у
тому числі в урядових органів багатьох країн. Підвищений інтерес до маркетингу
у теперішній час, як відзначає відомий
американський маркетолог Ф. Котлер,
спостерігається з сторони урядових органів США. Так,
поштове відомство США і Управління залізних доріг
"Амтрак" вже розробили для
своїх організацій маркетингові плани.
Маркетингова програма залучення новобранців є й у армії США, одну з лідерів по витратах на рекламу у цій
країні. Інші урядові організації США у теперішній час застосовують систему
маркетингу для пропаганди раціонального використання енергетичних ресурсів, боротьби з курінням і у процесі рішення
інших суспільних проблем.
При вивченні процесу і системи маркетингу у органах державного управління
рекомендується керуватись методичними матеріалами та розробками з загального
маркетингу, а також досвідом застосування маркетингової концепції в державних
установах розвинених країн.
Операційний процес і операційна
система органів державного управління.
Операційна функція містить у себе ті дії,
у результаті котрих виробляються товари і послуги, що постачаються організацією зовнішньому
середовищу. Функцію операцій мають всі
організації, інакше вони просто не
зможуть існувати.
Термін "операції" і
"виробництво"
взаємозаміняємі. Проте під
виробництвом у основному розуміється випуск товарів і переробка сировини. Термін "операції" є більш
широким, він містить не тільки
виробництво товарів, але й надавання
послуг [5, c. 596].
Більше за все організації відрізняються одна від одної по характеру
конкретних видів діяльності, що входять
у операційну функцію. При виробництві, наприклад,
автомобілів і побутової техніки переробляється величезна кількість
сировинних матеріалів типу листового
металу: спочатку з сировини виробляють
окремі деталі і вузли, потім їх
збирають у готові вироби стандартної конструкції. Установи сфери послуг (лікарні,
учбові заклади, державні
органи) споживають незначну кількість
первісних матеріалів, але вони
пристосовують свої послуги під вимогу клієнта.
Наприклад, авіаційні лінії, банки і навчальний заклад пропонують
стандартизирований набір послуг,
дозволяючи клієнтові вибрати ті,
котрі він забажає. Правоохоронні
органи теж часто "надають послуги клієнтам", котрі не зовсім схильні до співпраці, відзначається у [5, c. 596].
Державні органи управління також надають послуги клієнтам. Клієнтами державних органів є громадяни і організації, розташовані у зоні їх впливу. Повна система
операційної діяльності називається операційною системою. Вона складається з трьох підсистем: переробної,
забезпечення, планування і
контролю.Переробна підсистема виконує продуктивну роботу, безпосередньо пов'язану з перетворенням
вхідних величин у вихідні результати.
Для державного органу основним результатом діяльності є надавання різного
роду державних послуг громадянам, а
також розробка і розповсюдження державних рішень. Основна роль людського фактору проявляється у створенні цих
результатів через державну діяльність державних службовців. Матеріал,
у тому числі папір і канцелярські товари, споживаються переробної підсистемою. Потрібні капіталовкладення у вигляді кабінетів, приймальних для відвідувачів, меблів, обладнання. Необхідно одержувати
інформацію про різні області державного управління з різноманітних друкованих
джерел шляхом проведення нарад, засідань,
підтримання професійних контактів з законодавчими органами, а також з суспільно-політичними і
підприємницькими об'єднаннями і організаціями.
Потрібна подача енергії від комунальних служб для освітлення, опалення і кондиціонування приміщень
державних установ, а також енергія для
роботи комп'ютерів, поліграфічного і
іншого обладнання.
Управління операційними процесами в органах державного управління і
місцевого самоврядування рекомендується доручити операційним (адміністративним)
менеджерам, численні обов'язки котрих,
якщо скористатися рекомендаціями, що надані у [5, c. 597], слід розбити на три основні групи:
1. Розробка і реалізація загальної
стратегії і направлень операційної (адміністративно-державної) діяльності
організації.
2. Розробка і впровадження
операційної системи, включаючи
розробку операційного (адміністративно-державного)
процесу, рішення про місцеположення
необхідних потужностей, проектування
організації, проектування продукту
(послуг), впровадження стандартів і
норм на виконання робіт.
3. Планування і контроль поточного
функціонування системи. Як слідує з
вищевикладеного керуючому операціями (у державній установі - справами)
приходиться мати справу з великими обсягами інформації. Він повинен мислити аналітично, мати здібності до сприйняття і оцінці нових
технологій, у тому числі
інформаційних. Таким чином, керуючий операціями (справами) повинен
володіти і вміти користуватись широким асортиментом знань і навиків у галузі
аналізу, системотехніки, технології, а також і соціальних наук та наук про поведінку.
Література
1. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: Навч. посіб. — 5-е вид.,
перероб. і доп. — К., 2004.
2. Герберт А., Сайман Г. Адміністративна поведінка: Дослідження
процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції:
Пер. з англ. — Вид. переробл. і доп. — К.: АртЕк, 2001.
3. Політологічний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /
За ред. М. Ф. Головатого та О. В. Антонюка. — К.: МАУП, 2005.
4. Новіков Б. В., Сініок Г. Ф., Круш П. В. Основи адміністративного
менеджменту: Навч. посіб. — К.: Центр навч. літ., 2004.
5. Гордієнко Л.Ю. Адміністративний менеджмент. Конспект лекцій. – Харків:
Вид. ХНЕУ, 2005. - 116 с.