Педагогические науки/ 2 Проблемы подготовки специалистов
Національний університет біоресурсів і
природокористування України
Формування
гуманістичних орієнтацій студентів у процесі вивчення іноземної мови
Одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти і
провідним принципом нової освітньої політики стало звернення до ціннісної
парадигми у підготовці майбутнього фахівця. Без ціннісного наповнення змісту
освіти (як в цілому, так і в рамках окремих навчальних предметів) неможливо
здійснювати виховний вплив у процесі навчання студентів, ефективно формувати у
них систему ціннісних орієнтацій [3].
Зміст навчального матеріалу повинен сприяти усвідомленню та прийняттю
студентами універсальних людських цінностей, освоєння цінностей людської
культури, формуванню гуманістичної концепції, визнання цінності життя та
дотримання виваженості та гуманності у відносинах до природи.
З точки зору
сучасних дослідників, найбільш дієвим напрямом гуманізації освіти у вищих
навчальних закладах є оволодіння студентами іноземними мовами (англійською,
французькою, німецькою), які виступають засобом збагачення особистості
гуманітарними цінностями й навичками культурного спілкування.
Уявімо коротку характеристику сучасного заняття з іноземної мови у ВНЗ,
яке є важливим компонентом навчально-виховного процесу. Специфіка предмета
«іноземна мова» така, що студенти займаються в підгрупах по 10-12 чоловік — це
дає можливість для індивідуалізації навчання, що передбачає врахування рівня
мовної компетенції, індивідуального темпу, психологічних особливостей та різної мотивації навчання.
На занятті з іноземної мови у викладача є великі можливості для розвитку чуттєвого сприйняття, уяви, логічного мислення, емоційної сфери студентів, набуття ними досвіду діалогічного спілкування, вибору поведінки, визначення потенційного «Я». Організовуючи педагогічне спілкування, викладач узгоджується з інтелектуальними можливостями студента, його потребами, бажаннями, настроєм, пам'ятаючи, що крім інформаційної структури, існує і структура настрою, структура взаємин, структура експресії.
Як відомо, знання саме по собі
мало збагачує людину, важливо те, що знання вносить у формування людини як
особистості. Педагогічні дослідження вчених показали, що викладання іноземної
мови є дієвим засобом формування особистості учня: іноземна мова безпосередньо
впливає на розумовий розвиток, значно розширює кругозір, сприяє підвищенню
загального культурного рівня. Таким чином, аксіологічний потенціал даного
предмета може проявлятися в навчальних, загальноосвітніх, розвиваючих і
виховних можливостях. Кожна з цих рівноправних складових іншомовної освіти
вельми актуальна з аксіологічної точки зору.
В
силу свого
значного аксіологічного потенціалу
іноземна мова як навчальний предмет у вищому навчальному
закладі сприяє не тільки розвитку комунікативної культури особистості, але й
виховує гуманне відношення й повагу до рідної та інших культур, прищеплює
готовність до безконфліктного діалогу, толерантність, повагу й терпимість у
міжкультурній взаємодії, тобто моральні якості гуманної людини.
Аксіологічні можливості дисципліни «Іноземна мова» проявляються, насамперед, у змісті дидактичних матеріалів. Ціннісне наповнення мають навчальні матеріали (текстові, візуальні та ін.), що містять країнознавчу інформацію (історія, традиції, звичаї, спосіб життя людей), інформацію естетичного характеру (мистецтво країн, мова яких вивчається), а також ситуації, вправи, розмовні теми, які так чи інакше розкривають проблеми етики, моралі, гуманності. Крім того, навчання відбувається в постійному зіставленні, діалозі культур, в результаті чого має відбутися також осмислення цінностей власної країни і загальнолюдських цінностей.
Формування професійних ціннісних орієнтацій забезпечується міжпредметними зв'язками у процесі навчання іноземної мови: у ВНЗ значне місце приділяється читанню, реферуванню і анотуванню текстів, пов'язаних із професійною тематикою. Професійна спрямованість навчання вимагає від викладача підходу до іноземної мови як засобу систематичного поповнення професійних знань. Як зазначає П.Є. Решетніков, у професійній підготовці майбутніх фахівців необхідна координація зусиль окремих педагогів, методистів та викладачів-практиків. Низька ефективність професійного навчання, найчастіше, обумовлена тим, що кожен викладач працює незалежно від інших, автономно, не погоджуючи зі своїми колегами ні мети навчання, ні його зміст, ні підходи до професійної підготовки [3].
За результатами досліджень, ми встановили, що вивчення іноземної мови відіграє важливу роль у вихованні, позитивно
впливає на гуманістичне розвиток особистості студента,
що виріс в іншій національній культурі, розвиває інтелект
і розширює духовний простір
особистості.
Процес формування
гуманістичних особистісних якостей студентів — це процес інтеріоризації
гуманістичних та професійних цінностей, що становлять цілісну систему і не
суперечать один одному. Даний процес має такі особливості: його об'єктом є
особистість студента, предметом виступає діяльність самого студента по
засвоєнню системи норм і цінностей у різних сферах життєдіяльності; кінцевою
метою є особистісний розвиток студента, що виявляється у сформованості у нього
стійких професійних і гуманістичних духовно-моральних цінностей. Адже однією з умов формування гуманної особистості майбутнього
спеціаліста, освіченої людини є забезпечення єдності професійного розвитку і
гуманістичного спрямування.
На наш погляд,
реалізація формування гуманістичних орієнтацій у майбутніх фахівців аграрного
ВНЗ у процесі підготовки з іноземної мови буде ефективною у разі дотримання
п'яти педагогічних умов.
Головною і
визначальною умовою, що забезпечує ефективність формування гуманістичної
спрямованості майбутніх фахівців у процесі вивчення іноземної мови на позитивне
ставлення до обраної професії та готовність усвідомлювати соціальну значущість
своєї майбутньої професії на основі внутрішньої мотивації до виконання
професійної діяльності, є включення в зміст навчальної дисципліни «Іноземна
мова» ціннісно-орієнтованих
дидактичних матеріалів, пов'язаних
з агробіологічною діяльністю,
зміст яких дозволяє формувати професійні цінності фахівців відповідного
профілю.
Другою педагогічною умовою, що забезпечує
ефективність формування
гуманістичної спрямованості майбутніх фахівців на готовність
усвідомлювати соціальну значущість своєї майбутньої професії на основі
внутрішньої мотивації до виконання професійної діяльності; участь у прийнятті
групових рішень; вирішення конфліктів, є систематичне використання у процесі
вивчення іноземної мови сукупності інтерактивних методів навчання. Досвід інтерактивного
навчання у всіх ланках системи професійної освіти показує, що за допомогою його
методів можна доволі ефективно вирішувати цілий ряд завдань, важко досяжних в
традиційному навчанні:
-
формувати пізнавальні та професійні мотиви і
інтереси ;
-
давати цілісне уявлення про професію;
-
розвивати системне мислення фахівця;
-
навчити
приймати рішення;
-
навчити працювати в команді ;
-
навчити колективної розумової та практичної
роботи;
опановувати методами моделювання, в тому числі математичного, інженерного
та соціального [1].
Методичними особливостями інтерактивних
методів є: побудова процесу навчання через можливості спілкування всіх
учасників освітнього процесу ( рольові та ділові ігри, дискусії, презентації );
підготовка навчальної групи до продуктивного спілкування (здатність прийняти
чужу точку зору, враховувати інтереси інших людей); формування умінь працювати
в групі, вмінь співпрацювати. Першорядною умовою застосування цих методів
виступають особистісні якості та досвід, якими володіє людина: знання, рівень
загальної освіченості та інші особистісні характеристики, що дозволяють
студентам ефективно брати участь у процесі професійної підготовки.
Третьою педагогічною умовою ефективного
формування таких ознак прояву гуманістичного спрямування, як готовність слідувати
наявним в професійній діяльності стандартам і етиці відносин; готовність до
саморозвитку й підвищення якості навчальної діяльності; здатність нести
відповідальність за прийняті рішення в здійснювані професійної дії; участь у
прийнятті групових рішень; вирішення конфліктів, є демократичний стиль
спілкування та спільна діяльність викладача і студентів.
В основі культури педагогічного
спілкування лежить загальна і педагогічна культура особистості викладача, а
культура особистості —
це рівень її розвитку, який виражається в системі потреб,
соціальних якостей, в поведінці і в стилі діяльності. У педагогічній
діяльності, яка характеризується тим, що вона здійснюється в суб'єкт — суб'єктній взаємодії в
конкретних навчальних ситуаціях організації та управління навчальною діяльністю
учнів, ці фактори співвідносяться також :
-
з характером взаємодії;
-
з характером організації діяльності;
-
з предметно-професійною компетентністю викладача;
-
з характером спілкування.
Четвертою педагогічним умовою, що забезпечує ефективність формування таких ознак прояву
гуманістичного спрямування майбутніх фахівців у процесі вивчення іноземної мови, як готовність до саморозвитку, усвідомлення власної самоцінності,
прагнення до самореалізації, здатність
нести відповідальність за
прийняті рішення; участь у прийнятті групових рішень; є врахування особистісних
якостей студентів.
До чинників, сприяючих підвищенню ефективності спілкування
між викладачем
і учнями, К. М. Левітан відносить: 1) партнерство — контакт двох або більше людей, що спілкуються; 2) співробітництво (кооперацію),
3) зацікавленість у партнері, що передбачає добре розуміння і знання один одного; 4) спільність ціннісних орієнтацій, що виступає
у вигляді єдності поглядів, відносин, схвалення цілей виконуваної
ними діяльності тощо; 5 ) орієнтування в особистості партнера; 6)
недистанційний характер спілкування [2].
Як ми
бачимо, в центрі уваги знаходиться особистість. Важливо знати психологічні та
індивідуальні особливості студентів, манеру їхньої поведінки.
П'ятою
педагогічною умовою, що забезпечує ефективне формування таких гуманістичних особистісних якостей, як доброзичливість, толерантність, обов’язок, принциповість, чесність, людяність, справедливість, взаємоповага, власна гідність, є створення навчального розвиваючого середовища.
У ході
експерименту ми ще раз переконалися, що дуже важливо правильно організувати
роботу студентів на занятті, тобто створити комфортну обстановку для
розкріпачення та реалізації творчого потенціалу кожного студента — іншими словами,
навчальне розвиваюче середовище.
Завдяки орієнтації педагогічного
процесу на особистість студента (формування суб’єкт-суб’єктивних відносин,
створенню спеціального науково-методичного комплексу з навчального предмету
"Іноземна мова", системних зв'язків між навчальною й поза аудиторною
діяльністю студентів) було створено гуманітарно-мовне середовище як основа
формування гуманних якостей майбутнього фахівця. Модель гуманітарного освітнього середовища у
ВНЗ включала такі характеристики: атмосфера, дух, комфортність, інтегративність,
багатоаспектність. Найважливішим принципом гуманітарного освітнього середовища
є принцип комунікативності, що вимагає створення якісного мовного контексту
перебування студента в просторі вищого навчального закладу, який виступає одиним із інструментів формування
гуманістичної спрямованості майбутнього фахівця.
1. Борисова, Н. В. Образовательные технологии как объект педагогического выбора
: учеб. пособие / Н. В. Борисова. – М. : Исследоват. центр проблем качества
подготовки специалистов, 2000. – 146 с.
2.Левитан, К. М. Культура педагогического общения : учеб. пособие /К. М.
Левитан. – Иркутск : Изд-во. Иркутск. ун-та, 1985. – 104 с.
3.Решетников, П.Е. Нетрадиционная технологическая система подготовки учителей. Рождение мастера [Текст] / П.Е. Решетников. — М. : ВЛАДОС, 2000. – 302 с.