Наука и
инновации/ ПЕДАГОГИКА.
Методические
основы воспитательного процесса
к. пед. н.,
доцент Муляр Н.М.
Дрогобицький державний
педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич, Україна
Методичні особливості формування основ правового
виховання
на уроках «Я у світі» у початковій школі
У сучасних
умовах розбудови правової держави особливого значення набуває проблема
правового виховання молодого покоління. Тому перед загальноосвітньою школою
постала необхідність вирішення завдань, які забезпечили б входження у правове
поле держави її вихованців відповідно до положень Конституції України, Закону
України «Про освіту», Національної програми правової освіти населення (2001
р.), Національної доктрини розвитку освіти та Національної програми виховання
дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України.
Національна доктрина розвитку освіти серед
пріоритетних напрямів реформування виховання передбачає формування в учнів
«глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її
громадянською відповідальністю». Потреба у посиленні правового виховання
учнівської молоді зумовлена певними факторами.
По-перше,
розбудова правової держави вимагає загального піднесення рівня правової
культури учнівської молоді. Оскільки сьогодні інтенсивно твориться правова
база, приймаються нові закони, у виховній роботі з школярами важливо своєчасно
інформувати їх про ухвалення того чи іншого правового акту. Особа, яка порушила
правову норму цього акту, не може виправдовувати свій вчинок тим, що вона не
знала про його існування.
По-друге,
віднедавна сфера правового регулювання поширилась на неповнолітніх з
одинадцятирічного віку (створено службу у справах неповнолітніх, кримінальну
міліцію у справах неповнолітніх, спеціальні суди для неповнолітніх), що вимагає
відповідних правових знань дітей вже до досягнення цього віку.
По-третє,
на фоні девальвації моральних та загальнолюдських цінностей, зниження життєвого
рівня населення стрімко відроджуються кримінальні традиції та звичаї, які
активно проникають у молодіжне середовище, омолоджується дитяча злочинність.
По-четверте,
в країні поширений правовий нігілізм, який потрібно долати шляхом інтенсивної
правовиховної роботи серед усіх верств населення, у тому числі серед учнівської
молоді.
Проблема
правового виховання школярів почала інтенсивно розроблятись з 80-х років ХХ
століття. Проблема правового виховання молодших школярів певною мірою
висвітлюється в працях Р.
Козубовського, В. Оржеховської, М. Фіцули.
Уведення до змісту
навчальної дисципліни «Я у світі» громадянознавчих підходів сприяє формуванню у
молодших школярів громадянських знань, умінь, цінностей, а також таких
особистісних рис: демократичність, правовий світогляд, активність, комунікабельність,
відповідальна участь, ініціативність, поінформованість, здатність діяти
результативно у складі команди та знаходити засоби розв’язання проблем у
демократичний спосіб. Водночас інтегрування громадянознавчих знань до шкільних
проектів значно посилює емоційно-ціннісний компонент змісту навчання, підсилює
задоволеність учнів від процесу навчання, зорієнтує їх на досягнення успіхів
зараз і в майбутньому.
Первинна правова соціалізація
характеризується найбільш раннім сприйманням молодшими школярами правових
категорій і цінностей, які постійно формують у них індивідуально-вибіркове
ставлення до явищ правового життя. В цілому особливості ранньої правової
соціалізації індивіда полягають в тому, що дитині доводиться адаптуватися до
правової системи, соціальних норм, формувати свою власну правову культуру, по
суті, не розуміючи ще повністю змісту і призначення цих норм. Тому, щоб
виключити в майбутньому формування аномальних, антисоціальних форм поведінки,
слід дотримуватись певної послідовності в застосуванні механізмів передачі
дитині соціально-правового досвіду і норм.
Вторинна соціалізація передбачає
безперервну самокорекцію учнем своїх ціннісно-правових уявлень, домінуючих
способів правової поведінки і формування певного рівня правової культури.
Основні терміни і поняття, які повинні засвоїти
учні початкової школи на уроках «Я у світі» у процесі формування
основ правових знань, це – громадянин,
громадянське суспільство, громадянська культура, права людини, правосвідомість,
законослухняність.
Узагальнюючи зміст державних документів щодо основ
правового виховання молодших школярів і порівнюючи зміст навчального матеріалу
проаналізованих навчальних програм «Я у світі», слід зазначити, що більш
цілісні передумови для усвідомленого сприймання основ правових знань і
засвоєння соціальних та морально-правових норм учнями 3-4 класів створюються на
основі вивчення курсу «Я у світі» за редакцією Н.Бібік.
В ході
дослідження визначено оптимальні шляхи вдосконалення правового виховання
молодших школярів.
Особливе
значення надається технології особистісно орієнтованого навчання, яка враховує
суб’єктний досвід життєдіяльності, набутий дитиною до школи в конкретних умовах
сім’ї, соціокультурного оточення, в процесі сприймання та розуміння нею світу
людей та речей. Особливості методики: освітній процес будується на навчальному
діалозі учня й учителя, який направлений на спільне конструювання програмної
діяльності. При цьому обов’язково враховуються індивідуальна вибірковість учня
до змісту, вигляду та форми навчального матеріалу, його мотивація, прагнення
використовувати отримані знання самостійно, за власною ініціативою, в
ситуаціях, не заданих навчанням.
Ефективною
є, безумовно, технологія розвитку критичного мислення. Критичне мислення – це
здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно
знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки,
навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино
правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і
одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. Критичне мислення
формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й
учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя
з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови,
створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.
Ефективним засобом навчання основам правових знань
є учнівські проекти. Вони дають змогу залучити учнів до обговорення важливих
для них проблем і до прийняття рішень. Ця технологія ефективно сприяє засвоєнню
демократичних цінностей та навчає школярів вирішувати проблеми демократичним
шляхом. Застосування методу проектів – це засіб розвитку і критичного мислення
і творчих здібностей дитини. Його переваги дають можливість формувати у дітей
та підлітків вміння працювати в команді, а значить набувати навичок соціальної
взаємодії.
Особливості
здійснення проектів під час вивчення основ правових знань в початковій школі
такі:
- урахування вікових особливостей:
вирішувати
проблеми, вагомі для цього віку та отримувати конкретні результати;
застосовувати
інтегровані знання та вміння;
розвивати
незалежність, здатність робити вибір та діяти самостійно;
-
планування проекту вчителем:
ретельно
сплановані кроки проекту;
запланований
проект відповідає програмним вимогам;
прогнозовано,
яким має бути кінцевий результат.
-
зворотний зв’язок під час проектної роботи на етапі підведення підсумків:
учні вчаться
аналізувати свою роботу;
вчитель
отримує інформацію щодо їх досягнень і труднощів.
Отже,
входження дитини у соціальний світ, орієнтування у ньому, усвідомлення суті
взаємовідносин людини і суспільства, набуття демократичних цінностей, засвоєння
норм поведінки в товаристві, правил бережливого ставлення до природи
обумовлюють первинну соціалізацію молодшого школяра. Формування
основ правової культури – це своєрідний механізм прискорення процесу
соціалізації. За допомогою виховання долаються або посилюються негативні наслідки
соціалізації, їй надається гуманістична орієнтація.
Література: