Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

Шаран О.В.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна

РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МЕТОДИЧНО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства ставляться нові вимоги до підготовки майбутніх учителів. Із стін вищого навчального закладу має вийти особистість, що набула компетентності в педагогічній сфері; особистість, що здатна бути конкурентноспроможною на ринку праці, здатна до самоосвіти та самовдосконалення, до самореалізації. Враховуючи це, у центрі педагогічної системи вищої школи має бути особистість студента та її інтелектуальний розвиток.

Вивчення дисциплін методично-математичного циклу створює великі можливості для розвитку інтелекту студентів. Якісна математична підготовка є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога, який повинен володіти методами математичного моделювання, оптимізації, прогнозування, кількісного та якісного аналізу, збору та обробки інформації.

Питання інтелектуального розвитку особистості в процесі навчання досліджували такі відомі психологи та педагоги: А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, І.Д. Бех, В.І. Бондар, В.В. Давидов, М.О. Данилов, Л.В. Занков, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, І.Я. Лернер, В.Ф. Паламарчук, С.Л. Рубiнштейн, М.М. Скаткiн, О.В. Хуторський та інші.

Формуванню інтелектуальних умінь у процесі навчання присвячені психолого-педагогічні дослідження Л.С. Виготського, В.І. Лозової, Ю.І. Мальованого, Н.О. Менчинської, І.С. Якиманської та інших науковців.

Шляхи розвитку інтелектуальних умінь під час вивчення математики розкривали у своїх працях І.А. Акуленко, С.П. Бондар, М.Я. Ігнатенко, І.Д. Пасічник, О.І. Скафа, З.І. Слєпкань, Н.А. Тарасенкова, О.С. Чашечнікова, С.Є. Яценко та інші математики-методисти.

Формування інтелектуальних вмінь у студентів досліджували Л.І. Воробйова, О.В. Барибіна, О.О. Щербина та ін.

Питання формування інтелектуальних умінь студентів-майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення методично-математичних дисциплін не було предметом спеціального дослідження.

Поняття “інтелект” як об’єкт наукового дослідження було введено в психологію англійським вченим Ф. Гальтоном наприкінці XIX століття.

На сьогодні існують різні підходи щодо тлумачення цього поняття:

- стала структура розумових здібностей індивіда;

- пізнання взагалі;

- система розумових операцій;

- пізнавальні здібності людини;

- стиль і стратегія розв’язування проблем;

- пізнавальний досвід і ставлення до світу тощо.

Одним із завдань професійної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів має бути особистісний і, зокрема, інтелектуальний розвиток студентів. Слід зазначити, що інтелектуальні вміння є обов’язковим складником загальнонавчальних умінь, носять міжпредметний характер і тому мають широке дидактичне значення.

Під інтелектуальним розвитком у вищій школі ми розуміємо вдосконалення логічного, абстрактного, творчого мислення індивіда, його алгоритмічної, інформаційної та графічної культур, пам’яті, уваги, інтуїції та здатності до практичного використання; цілеспрямованого вирішення завдань за допомогою методів і прийомів навчального та позанавчального характеру, з урахуванням принципів сучасної системи вищої освіти. Інтелектуальний розвиток розглядається нами також як один з можливих шляхів залучення студентства до науково-дослідної роботи, а також як необхідний елемент особистісного і професійного становлення.

Потужні розвивальні можливості під час навчання студентів на факультеті початкової освіти мають курси математики та методики навчання математики, а також нововведені курси за вибором “Інноваційні технології навчання математики у початковій школі” та “Розвивальний компонент змісту математичної освіти в початковій школі” для підготовки студентів спеціальності “Початкова освіта” освітнього рівня “Магістр”.

Сьогодні потрібні педагоги-професіонали нової генерації з конкурентноспроможним рівнем кваліфікації, які орієнтуються не тільки у типових педагогічних ситуаціях, а й розуміють специфіку навчальної діяльності в різних умовах організації навчально-виховного процесу в початковій школі. Підготовка фахівця такого рівня має включати уміння застосовувати сучасні навчальні технології в освітньому процесі і, зокрема, на уроках математики. Саме слово “технологія” – грецьке за походженням (tehne – мистецтво, ремесло, наука; logos – поняття, вчення) означає форму реалізації людського інтелекту, сфокусованого на розв'язанні суттєвих проблем буття. Інноваційна освітня технологія – сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання та управління, об'єднаних єдиною метою; добір операційних дій педагога з учнем, у результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу.

Студенти розглядають основні класифікації та суть сучасних технологій навчання: проектну технологію, інтерактивні технології, технологію евристичного навчання, ігрові навчальні технології, мультимедійні технології, мережеві технології та інші. Методичною основою організації роботи на заняттях зі студентами є полілог, що передбачає гнучку комунікативну взаємодію викладача і студента, а також часто присутні демонстрація та обговорення відеозаписів уроків, розробка проектів, ділова гра, зустрічі з практикуючими учителями.

Метою курсу за вибором “Розвивальний компонент змісту математичної освіти в початковій школі” є ознайомлення студентів з особливостями введення курсу “Логіка” як навчальної дисципліни в початкову школу, методичними особливостями навчання учнів розв’язування логічних завдань на засвоєння основних понять логіки, завдань на розвиток критичного мислення, комбінованих завдань, завдань з логічним навантаженням, що сприяють засвоєнню основних принципів правильного логічного мислення – визначеність, послідовність, доказовість, набуттю навичок та вмінь, що вимагають точності мислення, обґрунтованості та переконливості висновків, формуванню культури мисленнєвої діяльності.

З метою інтелектуального розвитку студентів – майбутніх учителів початкових класів, підвищення їх професійної компетентності, навичок дослідницької роботи викладачам необхідно широко залучати студентів до участі у наукових практичних конференціях, які дають змогу проявити себе та перейняти досвід інших, впроваджувати навчальні експерименти, які дозволяють розширювати свій науковий кругозір, ґрунтовно досліджувати певні питання та проблеми, встановлювати нові факти, явища, логічні зв’язки, дають змогу розвивати творчий синтез (створення оригінальних, парадоксальних, складних структур, систем) і т. д.

Отже, особистісний і, зокрема, інтелектуальний розвиток студентів – одне з найбільш актуальних завдань теорії і практики навчання у системі вищої школи. На нашу думку, інтелектуальний розвиток студента відбуватиметься завдяки цілеспрямованому, систематичному і безперервному процесу удосконалення методично-математичної підготовки і квазіпрофесійної діяльності за допомогою відповідного навчального матеріалу, доцільного впливу та адекватної організації навчально-виховного процесу.