“Филологические науки”

3.Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Павлюк Роман Олександрович

Київський університет імені Бориса Грінченка

СУЧАСНІ ЛІНГВІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРІВ ДЖ. К. РОЛІНГ ПРО ГАРРІ ПОТТЕРА

Сучасні швидкі темпи розвитку суспільства та інновацій упливаюь та пришвидчують розвиток усіх сфер життєдіяльності людини, зокрема впливають на, здавалося б, усталену систему – мову. Це стосується і англійської мови: з’являються нові лексеми та відбуваються словотвірні зміни. Тому не дивно, що сучасна лінгвістика всебічно вивчає нові номінативні одиниці лексичного рівня. Відповідно, словотвір, творення нових оказіоналізмів, залишається чи не основним джерелом поповнення лексичного складу англійської мови. Таке розуміння процесу сучасного словотвору дає змогу детальніше зрозуміти закономірності утворення нових лексем в англійській мові сучасного періоду.

Сучасні прозові твори є одним із основних джерел поповнення лексичного складу сучасної англійської мови, оскільки вони написані новою генерацією письменників, які намагаються створити новий, відмінний від інших текст, який має відповідати сучасності, містити нові слова, тим самим, збагачуючи існуючий лексичний склад сучасної мови.

Процес сучасної індивідуальної авторської слово- та мовотворчості – процес постійний і є широкою цариною для досліджень. Одним із таких творів, є цикл творів у жанрі «фентезі» про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера Джоан Кетлін Ролінг.

У більшості робіт лінгвістичного напрямку учені, як правило, вивчають проблему перекладу текстів, окремих лексичних одиниць, власних імен, створених письменницею, або порівнюють тексти Дж. К. Ролінг з текстами творів інших англомовних авторів. Незважаючи на підвищений інтерес до творчості Дж. К. Роулінг, існує мало досліджень у яких присутній морфологічний та етимологічний аналіз лексем письменниці.

Популярність серії творів Дж. К. Ролінг нині майже ні в жодної людини не викликає сумнівів: «Гаррі Поттера» обговорюють на дитячих майданчиках, на прогулянках, у сімейному колі, теле- і радіоефірі, на наукових конференціях. Світ хлопчика-чарівника, на превеликий подив, швидко розростається, освоюючи матеріальну та інформаційну царини повсякденності. Підтвердженям цього можуть слугувати великі наклади друкарських і відеовидань в різних країнах, Інтернет-товариства багатомільйонних фанатів, випуск товарів з атрибутикою вигаданої реальності Дж. К. Ролінг.

Як і попередникам, широковідомим міфологічним сагам «Властителю кілець» Дж. Толкієна і «Зоряним війнам» Дж. Лукаса, творові Дж. К. Ролінг вдалося розширити межі друкарського аркуша і телевізійного екрану та, на перший погляд, несподівано скласти конкуренцію класичному, майже усталеному жанру «фентезі».

Сучасний спектр досліджень творів про Гаррі Поттера досить різноманітний: науковців цікавлять як лінгвістичні аспекти твору, так і педагогічні. Нині досить широко досліджено особливості перекладу текстів про Гаррі Поттера українською та російською мовами, стилістичні засоби перекладу та стилістика автентичного тексту твору, різні аспекти базисів творення лексики у творах про Г. Поттера, їх історичні та лінгвостилістичні основи.

Зокрема С. Солодовою проведено ґрунтовне дослідження лінгвокогнітивних характеристик композиції тексту англійських казок Дж. К. Ролінг [4]. У своїй роботі авторка виділяє такі композиційні прийоми: прийом актуалізації художнього часу та простору, прийом маніпуляції світами, прийом інтертекстуалізації, прийом опозиції реального та чарівного світів [4].

Стосовно предмету нашого дослідження, цікавим та цінним є авторська інтерпретація лексичних одиниць поттеріани. С. Солодова зазначає, що характерною рисою лексичного рівня тексту є численні неологізми. Авторка наводить деякі приклади засобів їх створення: суфіксація за моделями: v + -оr = N (Dementor: сліпі демони, які висмоктують душу); n + -er = N (Howler: грімовісник − лист, який лементує); префіксація за моделями: un- + n + -ing = N (Unfogging: розсіювання туману), counter- + n = N (Countercurse: контр-закляття), anti- + n + -ing = N (Anticheating: чаклування проти списування) [4, 14].

С. Солодова наводить приклади і неологізмів за структурою словоскладання: n1 + n2 = N (Deathday Party: ювілей смерти; Broomcare: посібник з догляду за мітлою; Dungbomb: грязьова бомба; Butterbeer: вершкове пиво; Gobstones: плюй-камені); (n1 + n2)ed +n3 = N (Crumple-Horned Snorkack: морщерогий кізляк); телескопії: ab + cd = acd (Remembrall: нагадувалка); латинізації, що полягає у додаванні до англійської основи закінчень походження з латини: Petrificus Totalus (Пєтріфікус Тоталус – закляття, яке перетворює будь-який предмет на камінь), Wingardium Leviosa (Вінгардіум Лєвіоса – закляття для того, щоб будь-який предмет висів у повітрі), Expelliarmus (Експєліармус – закляття, яке позбавлює людину зброї), Confundus Charm (Конфундус – закляття, яке затуманює розум) [4, 15].

Дослідженню відтворення стилістичних засобів у перекладі дитячої художньої літератури (на матеріалі українських, німецьких російських перекладів творів Дж. К. Ролінг) присвячена робота вітчизняного науковця А. Потапової [3]. Авторкою вперше на теренах України проведено комплексне дослідження проблем відтворення стилістичних засобів у перекладі творів художньої дитячої літератури; визначено критерії якості перекладу творів, призначених спеціально для дітей; запропоновано прагматичний підхід до відтворення стилістичних засобів у перекладі дитячої літератури, який передбачає поділ стилістичних засобів на такі, що підлягають прагматичній адаптації в перекладі, й такі, що їй не підлягають. Результати дослідження дозволяють уточнити розуміння естетики перекладу художньої літератури для дітей.[3, 3].

І. Терсіною у дисертаійній роботі «Прикметникові словосполучення у текстах поттеріани: системні та ідіолектичні особливості» проаналізовано прикметникові словосполучення у текстах поттеріани, а саме їх системні та ідіоленктичні особливості.

У процесі дослідження авторкою було з’ясовано, що основними структурними моделями прикметникових словосполучень з урахуванням їх системних особливостей є: Adv+Adj: particularly unusual (Harry); very eerie (library); deadly serious (Dumbledore); remotely handsome (Tom Riddle); Adj+Vinf: delighted to hear (Ron); too busy to call (Hagrid); too weak to move (Harry); magic enough to come (elph); Adj+Ving: busy feeling (Harry); good at drawing (Hermione); aware of deciding (Ron); Pr+Adj: something peculiar; nothing special; anything unusual; something big and squashy; something very small and grey; nothing mysterious to bother; anything as horrible as your head; Adj1+conj+Adj2: signed and sealed (a deal); magical or normal (people); exhausted but delighted (Hermione); either broken or whole; nice and easy (exams); (as)+Adj+as+N: white as marble (face); quiet as shadow (Harry); large as cabbages (flowers); (as)+Adj1+as+Adj2: as good as dead (Voldemort); Adj+prep+N/Pr: angry with her (Ron); pleased with himself (Harry); ashamed of yourself [5, 10].

Вивчення І. Терсіною структури прикметникових словосполучень текстів поттеріани виявило високу концентрацію сурядних зв’язків, тобто загальна кількість сурядних структур становить 70% від загальної кількості досліджених нею словосполучень. Серед них найбільш поширеними є дво-трикомпонентні словосполучення, елементи яких поєднані за допомогою сурядного сполучника або без нього, що відповідають структурним моделям: Adj1+and+Adj2+(N): weak-chinned and weedy (Tom Riddle); abashed and angry (Draco); bravest and greatest (Harry); Adj1+Adj2+(N): foul, simpering (smile); large, bat-like (ears); Adj1+Adj2+conj+Adj3+(N): high, unbroken and earsplitting (note); Adj1+Adj2+Adj3+(N): tiny, wrinkled, newborn (bird); vast, low-slung, hairy (body) [5, 11].

У контексті нашого дослідження цікавими є висновки авторки про те, що популярними у циклі романів для характеристики зовнішності і опису предметів є словотворчі моделі (Adj)+ed/+looking, наприклад, still purple-faced, still mustached (Uncle Vernon); white-faced and tight-lipped (Snape); puffy-eyed and tousle-haired (George Weasley); very battered-looking (wand); wizened, frail-looking (wizard).

Окрім того, І. Терсіна зазначає, що утворення індивідуальних образів нереального світу досягається також через структури порівняння, наприклад, small, jewel-bright (birds), lamp-like yellow (eyes), large, bat-like (ears) [5, 15].

Питання запозичення як один із способів творення неологізмів у творах жанру фентезі дослідила вітчизняна дослідниця І. Александрук. У своєму дослідженні авторка порівнює запозичення і їх трансформацію у творах різних британських авторів, зокрема Дж. К. Ролінг. Так, наприклад, за твердженнями І. Александрук, Дж. K. Ролінг вживає слово Tarantallegra на позначення закляття, дія якого спрямована на те, щоб змусити людину швидко танцювати: «Tarantallegra!» he shouted, his wand pointing at Neville, whose legs went immediately into a kind of frenzied tap-dance, unbalancing him and causing him to fall to the floor again. Лексична інновація Tarantallegra – це назва народного танцю, а allegro означає «веселий, радісний». Значення інновації випливає із значення її безпосередніх складників, підтвердженням якого виступає контекст [1, 3].

У свою чергу, дослідниками А. Михальовим та О. Коваленко досліджено принципи просторово-часової організації чарівного світу у романах Дж. К. Ролінг про Гаррі Поттера [2]. Автори зазначають, що у своїх творах Дж. К. Ролінг створила фантастичний світ, який живе за законами «казкової реальності». Вони містять в собі всі елементи чарівно-казкового світу, які виступають у якості основних конструктів створюваної казкової реальності. При цьому автори відзначають, що вирізняльною рисою авторки романів є незвично широкий контекст реально-побутового, який постійно перетинається з чарівно-фантастичним. Досягає такої єдності авторка через уведення двох постійних хронотипів: хронотив будинку Дурслів и всього, що з ним пов’язано (буденний світ) та хронотипу Хогвардса (чарівний світ) [2].

Отже, із вказаного вище можна зробити висновок, що сучасні лінгвістичні дослідження творів Дж. К. Ролінг про хлопчика-чарівника мають дещо фрагментарний характер, тобто учені приділяють увагу вивченню деяких аспектів та складників процесу словотвору. Нині особливо широко досліджено зазначений твір з точки зору перекладознавства, його стилістичної організації та особливостям передавання специфічної лексики тією чи тією мовою. На разі не запропоновано єдиного підходу до класифікації лексичних одиниць та їх дослідження з погляду сучасного мовознавства, не встановлено морфологічної та етимологічної основи лексики досліджуваного твору жанру «фентезі».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Александрук І. Вербалізація можливих світів у жанрі фентезі (на матеріалі творів сучасних англійських та американських авторів): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / І. Александрук. – Харків, 2011. – 20 с.

2. Михилев А.Д., Коваленко О.Ю. Принципы пространственно-временной организации волшебного мира в романах Дж. К. Ролинг о Гарри Поттере [Электронный ресурс] / А.Д. Михилев, О.Ю. Коваленко // Режим доступа : http://www-philology.univer.kharkov.ua/nauka/e_books/visnyk_994/content/mikhilev_kovalenko.pdf. – Заглавие с экрана.

3. Потапова А.Є. Відтворення стилістичних засобів у перекладі дитячої художньої літератури (на метеріалі українських, німецьких та російських перекладів творів Дж. К. Ролінг) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. : 10.02.16 – перекладознавство / А.Є. Потапова ; Південноукраїнський національний педагогічний університету імені К.Д. Ушинського. – Одеса, 2011. – 20с.

4. Солодова О. Лінгвокогнітивні характеристики композиції тексту англійських казок Дж. К. Роулінг: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / О. Солодова; Харк. нац. ун-т ім. В. Каразіна. – Х., 2008. – 20 с.

5. Терсіна І.З Прикметникові словосполучення у текстах поттеріани: системні та ідіолектичні особливості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. : 10.02.04 – германські мови / І.З. Терсіна ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2009. – 20с.