Филологические науки/ 6. Актуальные проблемы перевода

Кикоть В. М., канд. філол. наук., Кулик М. О.

ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИЧНИХ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У ТВОРАХ НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ

Наукова фантастика – один із видів художньої літератури, в якому найяскравіше виражено авторське словотворення. Непізнані світи, неймовірні події та явища, фантастичні реалії вимагають від автора твору неабиякої творчої фантазії для створення нових слів

За час існування фантастики, як літературного жанру, створений чималий запас «фіктивної лексики». Більшість письменників-фантастів прагнуть створити переконливу картину майбутнього, описати вигаданий світ так, щоб читач зміг сприйняти цей світ, вникнути в систему його категорій та цінностей [4, c. 161].

Явища та події, про йдеться у творах фантастики, нереальні лише для читача. Але для героїв оповідання вони є, найчастіше, буденними фактами життя. Через це до лексичних новоутворень, що означають фантастичні реалії, висовують дві протилежні вимоги. З одного боку, вони повинні надавати текстові яскравого стилістичного забарвлення, властивого жанрові фантастики. З іншого боку, вони повинні здаватися звичайними, узуальними словами мови майбутнього, інших цивілізацій або «паралельної реальності».

У творах фантастики лексичні оказіоналізми покликані підтримувати створений автором образ чужого світу або іншого часу. Вони передають знайомі нам поняття іншими словами. Залежно від того, у якому з жанрів фантастики написано той чи інший твір, оказіоналізми можуть нести нейтральний або гумористичний відтінок чи бути схожим на науковий термін.

Слово «оказіоналізм» латинського походження (occasionalis – випадковий). Оказіоналізми – це неологізми, створені поетом або письменником, які використовуються за правилами словотворення виключно в умовах певного контексту, як лексичний засіб художньої виразності. Вони відбивають особливості світогляду автора твору розширюють арсенал образних засобів і служать одним із способів творення мовної гри.

Серед вчених немає єдиної думки в питанні: чи вважати неологізм і оказіоналізм синонімами, чи розглядати їх як абсолютно різні поняття.

Наприклад, Е. В. Розен і Н. М. Лопатін вважають терміни «неологізм» і «оказіоналізм» синонімами: авторські, індивідуально-стилістичні, оказіональні неологізми спрямовані на досягнення певної художньої мети. Вони рідко виходять за межі контексту і не набувають широкого розповсюдження. Терміном «оказіональний» називають факти, що не відповідають загальноприйнятим мовним нормам (від лат. occasio – «випадковість»). Оказіональні слова відрізняються тим, що під час їхнього утворенні порушуються (зазвичай свідомо, з метою надання експресивності) закони побудови відповідних мовних одиниць, норми мови [1; 3].

Д. Е. Розенталь, Р. Ю. Намитокова вважають, що від авторських неологізмів слід відрізняти оказіоналізми (лат. occasionalis – «випадковий») – слова, що утворюються «випадково», в конкретних умовах мовної комунікації і, як правило, суперечать мовній нормі та відхиляються від звичних способів творення слів у даній мові [2, c. 63].

Таким чином, щоб уникнути невідповідностей, вважатимемо, що авторський (індивідуально-авторський) неологізм – це слово або значення слова, створене письменником, поетом, публіцистом для позначення нових або вигаданих явищ дійсності, нових або вигаданих предметів чи понять.

Оказіоналізми мають особливі риси, ігнорування яких у перекладі спричинює комунікативні збої та порушення цілісності сприйняття твору. Відсутність еквівалентів у мові перекладу не означає неможливість передачі значення лексичних одиниць у тексті перекладу. Для цього створюються оказіональні відповідності. Розгляньмо основні способи перекладу оказіоналізмів :

1. Транслітерація. Транслітерація полягає в тому, щоб за допомогою українських букв передати букви, що складають іноземне слово. Наприклад, reptiloid – рептилоїд, skimmer – скімер, visiphone – відеофон, blaster – бластер. Цей прийом часто використовується при перекладацьких трансформаціях власних назв, назв географічних об'єктів, імен персонажів, назв явищ.

2. Калькування. Перевага калькування полягає в його лаконізмі й простоті перекладацького еквівалента та його моносемантичного зв'язку з оригінальним словом. Складові частини безеквівалентної лексичної одиниці замінюються їхніми буквальними відповідностями мовою перекладу. Приміром, Sub-Etha Sens-O-Matic – Субефірний відчумат, back-life – задвірки життя, mоonday – місячна доба, suntiger – сонцетигр, star-run – міжзоряний політ.

3. Шляхом надання вже існуючому слову ще одного значення. Наприклад, в романі Р. Бредбері «451 за Фаренгейтом» слово seashell з узуальним значенням «черепашка», у автора набуває нового значення – «крихітні, з наперсток, радіоприймачі-втулки». Чи інший приклад: cat-alogue – бесіда двох жінок. Слово cat в англійському сленгу означає «жінка».

4. Шляхом конверсії. Прикладом конверсії можуть служити наступні приклади: to roсket off (покинути планету на ракеті), We-Made-It (наше досягнення), toughnecks (дурень, незговірливий).

5. Шляхом утворення складного слова або скорочення існуючого слова. Наприклад, wirehead – мережевик, hidinged – особа, що приховує інформацію, lowtech – відстала технологія.

Оказіоналізм становить складне багатопланове утворення, переклад якого вимагає ухвалення самостійного й оригінального перекладацького рішення. У випадках, коли з'єднуються слова що закінчуються і починаються на одну і ту ж голосну або приголосну, одна з них вилучається: cinemactor – кіноактор, cinemadict – постійний відвідувач кіно, atomaniac – атомник [5, c. 215].

6. За допомогою продуктивних афіксацій (суфіксів і префіксів). Це найпоширеніший спосіб утворення оказіоналізмів. Наприклад, telecube – телекуб, hyperconnection – гіперзв’язок, offworlder – прибулець з іншої планети. Особливо поширений спосіб утворення неологізмів та оказіоналізмів в англійській мові за допомогою префіксів: self-, super-, maxi- (miniseeder) і суфіксів -ее та –er [1, c. 24].

Інтерпретація кожного оказіонального типу завжди вимагає окрім лексико-граматичних знань наявність певного обсягу немовних знань – знань картини світу. Твори фантастики мають особливі риси, котрі слід враховувати при перекладі, інакше матимуть місце комунікативні збої і порушення цілісності сприйняття твору. Одна з найважливіших характеристик жанру це створення автором фантастичного світу, в якому діють створені автором закони, що часто відрізняються від законів реального світу і створюють додаткові труднощі під час перекладу.

Таким чином, оказіоналізм є новим словом, інновацією, створеною за необхідністю. Характерними рисами актуалізації нового слова є: соціальна потреба, часовий чинник, наявність творця, прикріпленість до контексту, наявність мовної моделі й комунікативної цінності. Саме завдяки змінам мова залишається вічно живою та функціональною, а люди образно переосмислюють свій досвід та реалізують зміни повсякденного мовлення.

1. Лопатин Н. М. Рождение слова. Неологизмы и окказиональные образования / Лопатин Н. М – М.: Наука, 1983. – 64 с.

2. Намитокова Р. Ю. Авторские неологизмы: словообразовательный аспект / Намитокова Р. Ю. – Ростов-на-Дону: РГУ, 1986. – 218 с.

3. Розен Е. В. Новые слова и устойчивые словосочетания в английском языке / Розен Е. В. – М.: Просвещение, 1991. – 190 с.

4. Косарева А. Б. Фантастическое: природа и функции / А. Б. Косарева // Виртуальное пространство культуры – СПб.: Философия, 2000. – С. 161-163.

5. Stableford B. Encyclopedia of Science Fiction / Stableford B., Clute J., Nicholls P. – London: Orbit/Little, Brown and Company, 1993. – 314 p.