К.ю.н. Шматова Ю.О.

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна

Отримання землі для городництва учасниками антитерористичної операції: проблемні питання

Наразі, одним із шляхів державної підтримки учасників антитерористичної операції (їх родин) є безоплатне надання земельних ділянок. Однак, механізм виділення земельних ділянок таким категоріям громадян, починаючи від отримання інформації про вільні земельні ділянки та завершуючи державною реєстрацією прав власності на земельні ділянки, відсутній, що зумовлено проблемами, які не врегульовані законодавством України.

У науковій літературі питання набуття громадянами права власності на земельну ділянку неодноразово досліджувались у працях таких науковців, як К.П. Пейчева, Є.О. Іванової, К.О. Настечко та інших вчених. Проте, вивчення питання щодо отримання земельних ділянок для городництва учасниками антитерористичної операції (їх сімей), в царині науки земельного права не проводилось. Зазначене вище обумовлює актуальність даного дослідження.

Викладення основного матеріалу. Конституцією України задекларовано, що земля є основним національним багатством, яка перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою [1].

У зв’язку з постійними загрозами виникнення терористичних актів та анексії частини території України, учасники антитерористичної операції також потребують соціального захисту, зокрема, що стосується першочергового отримання земельних ділянок.

Відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція – це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності [4].

Враховуючи чинне законодавство України, зазначимо, що учасниками АТО є:

1. Військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані), працівники Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Дорожньо-патрульної служби;

2. Особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

3. Працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством України.

Перелічені особи є учасниками антитерористичної операції за умови, якщо вони захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь, забезпечували проведення та перебували безпосередньо в районах проведення такої операції. Таким чином, Президент України, підписавши відповідні зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», прийняті Верховною Радою України 01.07.2014 року, надав статус учасника бойових дій усім військовослужбовцям, а також членам інших силових структур, які беруть участь в операції на Сході України [3].

Соціальна ініціатива щодо виділення земельних ділянок учасникам АТО (членам їх сімей) у складний для країни час набула неабиякого резонансу, адже за звичайних умов пересічному громадянину важко реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Тому, виділення земельних ділянок таким категоріям громадян можна вважати одним із видів державної підтримки.

У зв’язку з першочерговим забезпеченням земельними ділянками учасників АТО (членів їх сімей), військовослужбовці мають право набути у власність земельну ділянку у порядку визначеному Земельним кодексом України (далі – ЗКУ) та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» [2, 3].

За змістом ст. 121 ЗК України військовослужбовці (члени його сім’ї) – мають право на безоплатну передачу їм, зокрема, земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

- для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара.

Ч. 4 ст. 116 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Тобто, якщо громадянину раніше було передано земельну ділянку у власність для певних цілей у меншому розмірі, ніж це передбачено Земельним кодексом України, то передати ще частину земельної ділянки (збільшити) для таких же самих цілей, чинним земельним законодавством не передбачено.

Однак, відповідно до частини 6 статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Однак, за змістом норми спеціального закону – ст. 36 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України), земельні ділянки для городництва можуть надаватися в оренду громадянам або їх об’єднанням із земель державної або комунальної власності [2].

Тому зазначимо, що учасник бойових дій (члени його сім’ї) не вправі набути у власність земельну ділянку для городництва, а лише в оренду. Таким чином виникає необхідність усунути колізію законодавства, а також доповнити Закони України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» положеннями про першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва, особистого селянського господарства і індивідуального дачного будівництва військовослужбовцям.

Література:

1. Конституція України: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 26 червня 1996 р.] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. // Відомості Верховної Ради України, 2002. - № 3-4. - Ст. 27.

3. Закон України від 22.10.1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 45. - Ст. 425.

4. Закон України від 20.03.2003 р. № 638-IV 22.10.1993 р. № 3551-XII «Про боротьбу з тероризмом» // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.