Екологія / 2. Екологічні проблеми великих міст і промислових зон.

Бойченко Н.С.

студентка

Науковий керівник: професор технічних наук Семенова О.І.

Національний Університет Харчових Технологій

м. Київ, Україна

Відходи м’ясопереробної промисловості та їх утилізація

Сучасний стан довкілля є глобальною проблемою у всьому світі. Підприємства м’ясної промисловості є одним з джерел забруднення довкілля. Заходи щодо захисту довкілля на підприємстві здійснюються згідно з законом України від 25.06.1991р. «Про охорону навколишнього природного середовища».

Проблема утилізації органічних відходів набула найбільшої актуальності у ХХІ сторіччі, коли виробництво м’ясопереробної продукції в промислових масштабах досягало піку, а кількість відходів набула значних масштабів.

Особливість викидів в атмосферу забруднювальних речовин від м’ясокомбінатів – речовини, які неприємно пахнуть або одоранти. Багато технологічних процесів, що відбуваються при тепловій обробці м’яса у присутності води, супроводжуються утворенням продуктів розпаду білка. Найбільш перспективні способи утилізації повітря і газів, що викидаються в атмосферу, наступні: мокре очищення і абсорбція, біологічне та адсорбційне очищення із застосуванням активованого вугілля, цеоліту або іонообмінних смол.

Стічні води, ХСК яких становить близько 3000 мг /, що утворюються після здійснення технологічних процесів містять пісок, кров, жир, корм та інші залишки життєдіяльності тварин, частинки м’яса, білок, сіль, завислі речовини, БСК і відводять по каналізаційній системі підприємства у міську каналізацію.

Виробничі стічні води м’ясокомбінатів належать до категорії висококонцентрованих за вмістом органічних забруднень, що не тільки не дозволяє скидати їх у водні об’єкти, але і передавати на комунальні і навіть власні споруди біологічного очищення без попередньої обробки.

У м’ясопереробній промисловості утворюються вторинні матеріальні ресурси (ВМР) та відходи, які мають високу біологічну цінність та можуть бути використанні у різних галузях народного господарства. Вторинна сировина та відходи м’ясокомбінатів поділяються на групи: нехарчові, кров харчова, кісткові та колагеновмісні, кератиновмісні, пухо-перові, жовч. Ці відходи утворюються в значних кількостях, не завжди утилізуються і накопичуються на підприємствах або звалищах, створюючи загрозу навколишньому середовищу.

Сьогодні у світовій практиці для знешкодження і утилізації органічних відходів використовують біологічний, хімічний та фізичні способи.

Біологічний спосіб оснований на здатності мікроорганізмів в процесі своєї життєдіяльності розкладати або поглинати органічні відходи. Цей спосіб лежить в основі функціонування худобомогильників і біотермічних ям.

Хімічний спосіб знешкодження відходів полягає в нейтралізації біологічних відходів за допомогою хімічних реагентів.

Фізичний спосіб базується на знешкодженні відходів під впливом високих температур. Спалювання – найбільш відпрацьований і поширений спосіб утилізації відходів у світі. Спалювання біологічних відходів здійснюють у земляних траншеях (ямах) або спеціальних печах до утворення негорючого неорганічного залишку. Суттєвою перевагою використання біогазових установок є отримання енергії з відходів господарської діяльності у безкисневих умовах (анаеробних) та побічного продукту – цінного добрива.

Як сировину для виробництва біогазу можна використовувати майже всі відходи м’ясопереробки. Використання в м’ясопереробній промисловості біоенергетичних установок дозволить одночасно вирішити найважливіші проблеми: екологічну (повна утилізація органічних відходів), енергетичну (одержання й утилізація біогазу), агрохімічну (одержання добрив), соціальну (поліпшення умов праці і створення нових робочих місць) та економічну (одержання прибутку від реалізації добрив та використання біогазу).

Література

1. Технологія м’яса та м’ясних продуктів[Текст]: М.М. Клименко, Л.Г.
Віннікова, І.Г. Береза та ін.; За ред. М.М. Климента.-К.:Вища освіта, 2006.-640с.:л.

2. Демина Л.А. Современная экологическая концепция управления отходами «Zero Waste»//Энергия. [Текст] – 2005. - №5. – С.34-37.

3. Левандовський Л.В., Бублієнко Н.О., Семенова О.І. Природоохоронні технології та обладнання[Текст].-К.: НУХТ, 2013.-243с.

4. Тріщова Л.О. Раціональне використання вторинних матеріальних ресурсів у м’ясопереробній промисловості[Текст] / Л.О. Тріщова, Н.О. Бублієнко, О.І. Семенова // Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті : тези доповідей 75-а наук. конф. студ., аспір. і молод. вчених, Київ, 13-14 квітня 2009 р. – К.: НУХТ, 2009. – Ч.3.

5. Лотош В.Е. Переработка отходов природопользования. [Текст] – Екатеринбург: Полиграфист, 2007.-503с.