Экономические науки/10. Экономика предприятия
Д.Е.Н.
Павлова В.А., Кириченко О.І.
Дніпропетровський
університет імені Альфреда Нобеля
ЩОДО СПЕЦИФІКИ СУЧАСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
Для визначення ступеня конкуренції використовується декілька підходів:
конкуренція як змагання на ринку (поведінкове трактування конкуренції);
конкуренція як елемент ринкового механізму, що забезпечує рівновагу попиту і
пропозиції (функціональне трактування конкуренції); конкуренція як критерій, що
визначає тип галузевого ринку (структурне трактування конкуренції).
Посилення світової конкуренції через науково-технічний розвиток і
глобалізацію призвело до змін характеру конкурентних відносин. Для того, щоб
мати ринкову перевагу, необхідно було розробити нові теоретичні концепції, які
сприяли б ефективному утриманню першості.
Вчені-економісти, які досліджують шляхи розвитку сучасної економіки,
розглядають конкуренцію як сукупність конкурентних сил, що впливають на суб’єкт
господарської діяльності. Систематизація цих сил і виявлення ступеня впливу
кожної з них на підприємство – важливий фактор забезпечення
конкурентоспроможності.
Конкурентне середовище в Україні характеризується певними особливостями і
тенденціями, які пов’язані з фактором посилення конкуренції.
Не менш значною ознакою сучасного конкурентного середовища є прояв чіткої
диференціації малих, середніх і великих підприємств. Між ними означилася різка
нерівність за можливостями та масштабами внутрішнього регулювання факторів
виробництва. Результатом такої диференціації конкурентів ринку за внутрішньою
компонентою стало віднесення малих підприємств до представників вільної
конкуренції, а великих – до монополії.
По мірі розвитку конкуренції на ринку зростає частка домінуючих
підприємств, що своїми монополістичними діями спричиняють проблеми, які
неможливо вирішити без регулювання господарських процесів з боку держави.
У сучасній ринковій економіці, що характеризується гострою конкурентною
боротьбою на ринку, тільки те підприємство може розраховувати на успіх, яке
відслідковує ситуацію на ринку. І в цьому сенсі виникає необхідність
аналізувати рівень конкуренції на конкретному товарному ринку.
За 15 років (2000-2015 рр.) на споживчому ринку Дніпропетровської області
обсяг роздрібного товарообороту у фактичних цінах зріс у 2000 разів. При цьому
структура споживання продовольчих і непродовольчих товарів практично не
змінилася, а кількість об’єктів роздрібної торгівлі зменшилася більше ніж на
40% [1].
Узагальнення досвіду дозволяє визначати структуру ринку за рівнем
концентрації на основі певних індексів: чим вище ступінь концентрації, тим
більшою мірою підприємства залежать одне від одного.
Розраховуючи частку продукції найбільших
підприємств у загальному обсязі випуску чи реалізації даного виду продукції,
одержують індекс відносної концентрації. Чим ближчий коефіцієнт до одиниці, тим
вищий ступінь концентрації на досліджуваному ринку. Проте викликає питання
критерій віднесення підприємств до найбільших, його межа та власне кількість
підприємств, які потрібно віднести до цієї категорії [2].
За ранговим індексом концентрації (індекс
Холла-Тайдмана, індекс Розенблюта) відбувається зіставлення рангів підприємств
ринку. Цей індекс може бути у межах від 0,091 до 1, виходячи з того, що чим
менше є показник, тим нижча концентрація на ринку.
За допомогою індексу обернених величин можна
визначитися з типом конкуренції на ринку: якщо індекс у межах від 0 до 0,25 –
ринок монопольний; від 0,25 до 0, 5 – олігопольний; від 0,5 до 0,75 – ринок
монополістичної конкуренції; від 0,75 до 1,0 – ринок чистої конкуренції.
Найпопулярнішим індексом
є індекс
Харфіндаля-Хіршмана (ІХХ), в основу розрахунку якого теж покладено частку
окремих виробників на галузевому ринку продажів: ІХХ = Σ
,
де di
– частка кожної окремої фірми на галузевому ринку продажів, % [3].
Ринок вважається конкурентним, якщо ІХХ
< 1000. Ринок для підтримки нормальної ринкової конкуренції вважається
безпечним, коли на ринку досліджуваного товару є десять та більше фірм; одна
фірма не займає більш ніж 31% ринку; дві – не більш ніж 44%; три – 54% ринку;
чотири – 63%. Ринок вважається неконкурентним, якщо значення індексу перевищує
1800 одиниць.
Коефіцієнти показують різний рівень концентрації, що вказує на наявність
різних структур ринків. Тому дослідження необхідно проводити на кожному
конкретному товарному ринку, виходячи з його специфіки, що буде використано
нами при обґрунтуванні вибору стратегії розвитку підприємств з урахуванням типу
конкуренції на цільовому ринку .
Максимізація прибутку є рушійною силою в ринковій економіці. І в умовах
конкуренції господарські суб’єкти мають орієнтацію на максимізацію прибутку, що
є підставою для вибору таких моделей їхньої конкурентної поведінки: креативна
(система дій конкурентів складається із заходів, що спрямовані на забезпечення
переваги над суперниками за рахунок зміни кон’юнктури ринку (нова продукція,
нова технологія, ноу-хау, досконалі комунікації тощо); пристосувальна
(копіювання досягнень конкурентів з метою попередження дій суперників щодо
модернізації виробництва); забезпечуюча (прагнення зберегти конкурентну позицію
на ринку за рахунок підвищення якості продукції і набору додаткових послуг).
Література
1.
Статистична інформація: Головне управління статистики Дніпропетровської
області [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.dneprstat.gov.ua
2.
Павлова В.А. Конкурентоспроможність
підприємства: управління, оцінка, стратегія: монографія / В.А. Павлова,
О.В. Кузьменко, В.М. Орлова, Г.А. Рижкова. – Д.: Вид-во ДУЕП ім. А. Нобеля,
2011. – 352 с.
3.
ІНДЕКС ХЕРФІНДАЛЯ-ХІРШМАНА [Електронний ресурс]. –
режим доступу: http://www.bank.gov.ua