Экономические науки / 15. Государственное регулирование экономики

к.е.н. Ю.Г. Чередніченко

ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», м. Київ

Державне фінансування сталого розвитку систем водопідготовки та водовідведення

Уряди багатьох країн задля поліпшення економічного добробуту громадян та якості життя через залучення додаткових інвестицій в рамках транскордонного співробітництва з метою сталого розвитку систем водопідготовки та водовідведення активно використовують фінансові інструменти – позики, кредити та гранти по програмам міжнародних фінансових установ.

У 2014 році відкрита програма Всесвітнього банку (2014 – 2020 рр.) Second Urban Infrastructure Proj (UIP2) загальною вартістю 350 млн у.о. для міст Києва, Харкова, Тернополя, Коломиї, Краматорська, Кіровограда, Житомира, позитивний тренд збільшення міського населення, зокрема в Києві – 20 тис. щорічно, дає інвесторам додаткову перевагу для сталого фінансування оновлення систем водопідготовки та водовідведення в урбанізованих центрах нашої держави. В минулому році European Investment Bank (EIB) зарезервував 400 млн евро для України під інфраструктурні проекти у великих та середніх містах під гарантії Євросоюзу.

Крім того уряд нашої держави може стимулювати залучення приватних інвестицій до оновлення систем водопідготовки та водовідведення шляхом надання державної підтримки, а саме: субсидування процентних ставок за кредитами, що залучаються споживачами послуг для реалізації проектів; надання державних гарантій по позиках, що залучаються водокористувачами і спрямовуються на фінансування інвестицій у сектор водозабезпечення; встановлення пільгових періодів плати за користування водними об'єктами для водокористувачів, що здійснюють інвестиції в інновації у водогосподарському комплексі; надання бюджетних кредитів споживачам послуг.

Мікрокредит став дуже популярним інструментом через прості умови оформлення та швидкість видачі грошей, тим не менш відсоток користування ним складає до 2% в день, це дуже багато, але тільки таким чином установа мікрокредитування може вижити. Такий спосіб набув широкого поширення для вирішення водних проблем в Індії, Кенії, Південній Африці, Сенегалі, де банківські установи не могли працювати через значну бідність населення. Досвід цих країн засвідчив, що навіть бідні люди можуть застосувати мікрокредитування і отримувати прибуток в діяльності, що приносить користь, вчасно погашати кредити та мати з того вигоду. На нашу думку, без належного правового супроводу та державного контролю широке використання даного інструменту в секторі водопідготовки та водовідведення України може нанести непоправної шкоди споживачам у вигляді боргових зобов’язань незрозумілого походження.

Не зважаючи на високу привабливість водного сектора для інвесторів, потенціал України використовується не повною мірою через політичну та законодавчу нестабільність, відсутність надійних гарантій захисту від змін у законодавстві, значний податковий та адміністративний тиск, високий рівень корупції та бюрократії, повзучу інфляцію та складність реєстраційних, ліцензійних і митних процедур.

На нашу думку, враховуючи нормальні політичні процеси, які проходять в нашій державі слід і далі стимулювати платіжну дисципліну споживачів через ЗМІ. Так за інформацією виробників (ТОВ Інфоксводоканал, Рівнеоблводоканал) у 2016 р. трохи більше 50 % абонентів вчасно платять за послуги водопостачання та водовідведення, крім того зростає кількість системних неплатежів,

Контент-аналіз джерел засвідчив високий показник стимулювання на сайтах виробників послуг, поряд з цим рекомендуємо утриматись від бонусів щодо безлімітної оплати водокористування. На нашу думку, не слід надавати бонуси, що не мають обмеження у водокористуванні, кращим варіантом є депозитна грошова винагорода в об’ємі тієї суми, яка була сплачена за рік, такий підхід не спонукатиме споживача до надмірного водоспоживання. Високі показники стимулювання оплати у банківських установ, зокрема пропонується всі можливі варіанти, в тому числі не виходячи із дому. Сайти обласних державних адміністрацій та міських рад показують середній показник стимулювання, що є нормальним враховуючи велику кількість інших поточних проблем в регіонах. Найбільш популярні інформаційні ресурси розмістились в зоні низького показника стимулювання через те, що остання публікація датується липнем минулого року. Зрозуміло, що країна перебуває в зоні політичної нестабільності, отже головна увага прикута до більш значущих соціальних проблем, тим не менш, слід передбачати в інформаційному інтернет-контенті матеріали, які стимулюватимуть платіжну дисципліну зважаючи на соціальну значимість сталого функціонування мереж водопідготовки та водовідведення.

Підсумовуючи вище викладене слід зазначити, що в цілому державне фінансування сталого розвитку систем водопідготовки та водовідведення має позитивний тренд, проте не варто знижувати обраний ритм змін. З огляду на поточну суспільно-політичну ситуацію в Україні, на нашу думку, недоцільно підвищувати вартість водопідготовки та водовідведення, проте вважаємо, що платіжна дисципліна потребує додаткового стимулювання через місцеві, державні та приватні засоби масової інформації.