Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Магістр, Маммадов Орхан Закір Огли

к.е.н. Тимошенко О. В.

к.е.н. Буцька О. Ю.

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

Фінансові результати як об’єкт аналізу та управління

На сучасному етапі економічного розвитку України в умовах самостійності суб'єктів господарювання все більшого значення набуває реалізація принципів самоокупності та самофінансування. Основним фактором їхньої реалізації є формування достатнього розміру фінансових результатів, які одночасно завершують цикл діяльності підприємства та виступають необхідною умовою наступного циклу.

В історії економічної науки існували різноманітні підходи до трактування економічного змісту фінансових результатів. Детально розглянемо ці підходи в таблиці 1 [1, с. 76].

Таблиця 1 – Підходи до трактування економічного змісту фінансових результатів різними економічними школами [3]

Економічна школа	Підхід до трактування економічного змісту фінансових результатів
Меркантилізму	Фінансові результати, які проявляються у вигляді прибутку, формуються в сфері обігу та торгівлі, що є джерелом багатства
Фізіократів	Прибуток як основна форма фінансових результатів виникає за рахунок природної родючості землі, тобто аграрне виробництво є основним джерелом багатства
Класична	Формування фінансових результатів відбувається у сфері виробництва, а прибуток як заробітна плата і рента с частиною вартості, що у свою чергу створюється працею
Неокласична	Подвійне трактування: з одного боку фінансові результати формуються за рахунок капіталу та є ціною конкретного виробничого фактору, з іншого – формуються за рахунок комплексу всіх задіяних виробничих факторів
Інституціоналізму	Фінансові результати формуються під впливом різних суспільних неекономічних інститутів (НТП, держава, соціальні групи, профспілки тощо)
Марксистська	Додаткова вартість, яка створюється працею найманих працівників у процесі виробництва та реалізується через сферу обігу, є основним джерелом формування фінансових результатів

Аналіз трактувань, наведених у таблиці 1, показує, що з розвитком економічних відносин змінювалося і тлумачення поняття «фінансові результати» в різних економічних школах. Спостерігається чіткий перехід від трактування поняття «фінансові результати» як прибутку, який є джерелом багатства, до трактування фінансових результатів з точки зору додаткової вартості, яка створюється працею найманих працівників.

Сучасна міжнародна практика бухгалтерського обліку в основному виокремлює три головні підходи до трактування змісту фінансових результатів діяльності підприємства [3] :

– перший, згідно якого різниця між вартістю чистих активів підприємства протягом звітного періоду становить фінансовий результат. При цьому чисті активи підприємства дорівнюють різниці між загальною вартістю майна підприємства та загальною сумою його заборгованостей і додаткових внесків власників;

– другий, згідно якого фінансовий результат діяльності підприємства дорівнює різниці між величинами його доходів і витрат діяльності протягом звітного періоду;

– третій, згідно якого показник фінансового результату визначається шляхом порівняння величини власного капіталу на початок звітного періоду та на кінець звітного періоду.

Не можемо погодитися із положенням Н. Власової та І. Мелушової про те, що «фінансові результати є інструментом тактичного та оперативного управління й контролю» [2, с. 25]. Так, на погляд Р.В. Скалюк, категорія фінансового результату, в зв'язку зі своєю економічною природою, ні за яких можливих обставин не може бути інструментом управління або контролю [4, с. 137]. Адже правильне розуміння сутності поняття фінансового результату спонукає до висновку, що дана категорія може виступати лише об'єктом при здійснення процесів планування, прогнозування, аналізу, управління та контролю на підприємстві.

Фінансовий результат – це прибуток або збиток, який отримує господарюючий суб’єкт внаслідок своєї діяльності. Таким чином, фінансовий результат є одним з найважливіших економічних показників, який узагальнює усі результати господарської діяльності та надає комплексну оцінку ефективності цієї діяльності.

У свою чергу, дослідження нормативно-правової бази дає змогу стверджувати про відсутність визначення сутності категорії «фінансовий результат», натомість, в НП(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначено лише сутність дефініції «прибуток», що обумовлює невизначеність у трактуванні категорії фінансових результатів, їх ролі та значення. Відповідно до НП(с)БО 1, прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Підтримуємо думку Р.В. Скалюк, що категорія фінансового результату є ширшою порівняно з категорією прибутку. Це перш за все пояснюється тим, що показник прибутку є однією із двох форм (прибуток та збиток) відображення фінансового результату господарської діяльності підприємства. Прибуток характеризує позитивне (додатне) значення фінансового результату (фінансовий результат із знаком «+»), що свідчить про високу результативність господарської діяльності, ефективне використання капіталу, а також виступає в якості своєрідної винагороди за ризик та непередбачуваність (невизначеність) комерційної діяльності підприємства. На рисунку 1 відображено розуміння сутності категорії фінансового результату у контексті результативності.

Рисунок 1 – Сутність категорії фінансовий результат

Враховуючи вищезазначене необхідно розуміти, що поняття «фінансовий результат» і «прибуток» не зовсім тотожні, оскільки фінансовий результат ширший за своїм змістом, ніж прибуток. Фінансовий результат відображує всю господарську діяльність підприємства, характеризує кількісні і якісні показники результативності діяльності підприємства, тоді як прибуток (збиток) є підсумок цієї діяльності, оскільки результат може бути як позитивним, так і негативним. Від того, яку мету ставить перед собою підприємство, таким і буде результат. Для цього необхідно враховувати основні виробничі та економічні показники господарської та фінансової діяльності, результативність господарсько-фінансової діяльності, результативність та ефективність використання трудових, матеріальних та грошових ресурсів. Підприємство повинно працювати на результат відповідно до проміжних цілей, ключових результатів, стратегічних цілей. Тому прибуток повинен бути не наживою, а джерелом надійності і довговічності підприємства.

Література:

1. Бондаренко Н. М. Економічна сутність фінансових результатів діяльності підприємства / Н. М. Бондаренко, Т. І. Ковальчук // Вісник Дніпропетровського університету. Серія ; Економіка. – 2014. – Вип. 8(4). – С. 75 – 81.

2. Власова Н. О. Ефективність формування фінансових результатів роздрібної торгівлі : монографія / Н. Власова, І. Мелушова. – Харків: Харківський державний університет харчування та торгівлі, 2008. – 259 с.

3. Мазур В. П. Економічний зміст поняття фінансових результатів сільськогосподарської діяльності [Електронний ресурс] / В. П. Мазур // http://magazine.faaf.org.ua/ekonomichniy-zmist-ponyattya-finansovih-rezultativ-silskogospodarskoi-diyalnosti.html

4. Скалюк Р. В. Cутність та значення фінансових результатів в системі розвитку господарської діяльності промислових підприємств / Р. В. Скалюк // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. – 2010. - Випуск 18, Ч.І. – С. 135 – 141.