Брославська Г.М., Насонова О.О.
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради, Україна
Виховання
патріотичних
почуттів на заняттях з фізики
Здається нічого
спільного немає між такими різними по значенню та поняттю фізикою і патріотичним
вихованням. Так думають більшість студентів та педагогів. Це стосується саме
тих, хто не пов'язаний з безпосереднім вивченням такої цікавої та різноманітної
дисципліни, як фізика.
Дехто не завжди
правильно розуміє поняття «патріотичне виховання», вважає що патріотом може
бути тільки той, хто захищає зі зброєю в руках свою Батьківщину, воює за її
свободу та незалежність.
Все це – вірно, але
дуже однобоко, бо, як вважає автор, патріотом можна вважати ту особистість, яка
повністю віддає себе розвитку нації, її відродженню, є творцем історії своєї
країни.
Виховувати патріота,
громадянина України можна не тільки у військових освітніх навчальних закладах
чи в армії, але також у звичайних буденних ситуаціях: переглядаючи
телепередачі, гуляючи на вулиці, навчаючись у школі тощо.
Відомий український
педагог Г. Ващенко вважав, що патріотичним вихованням потрібно займатися
змалку, бо любов до рідного краю формується в ранніх дитячих переживаннях,
захопленнях. Будь-якій людині рідним є все те, що вона бачить, чує вперше, а це
відбувається, в основному, у дитинстві.
Багато українських
науковців, зокрема К. Ушинський, Г. Ващенко, С. Русова,
І. Огієнко та інші, у своїх працях та дослідженнях звертали увагу на
важливість патріотичного виховання під час навчального процесу.
Проблемою сьогодення
є те, що педагоги у своїй діяльності не завжди приділяють достатню увагу
вихованню особистості, розвитку у неї почуття відповідальності та патріотизму.
Вони забувають про
те, що на заняттях, які є основним елементом навчально-виховного процесу,
патріотичне виховання можна впроваджувати через систему таких виховних завдань:
· утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей,
переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
· виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної
символіки;
· формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі,
держави, родини, народу;
· визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності його
культурної спадщини та майбутнього.
На заняттях з фізики студенти дізнаються про українських фізиків,
які зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки, дізнаються про їх
життя, дослідження.
Доповіді про видатних
мислителів в області фізики студенти готують самостійно: шукають інформацію в
Інтернеті, в бібліотеці, переглядають відеофільми. На основі знайденого
матеріалу, вони створюють презентацію,
а потім на занятті з фізики показують її іншим студентам та розповідають про
фізиків, які народились в Україні та здійснили вагомий внесок у розвиток цієї
фундаментальної дисципліни.
Автор на фізиці, своїм
одногрупникам, розказувала про відомих українських фізиків, а саме: Леоніда
Яценко, Якова Файнберга, Михайла Остроградського, Максима Стріху, Івана Пулюя,
Михайла Оболенського, Людвіка Шимона, Бориса Грабовського тощо.
Наприклад, автором
була підготовлена доповідь про визначного фізика
і електротехніка, винахідника і громадського діяча Івана Пулюя – людину, яка до
недавнього часу була невідомою в Україні. Студенти дізналися про те, що Іван
Павлович народився в місті Гримайлів Тернопільської області, що він вивчав
особливості катодних променів та променів, які пізніше дістали назву
рентгенівських.
Автор розповіла про одну
цікаву історію із життя українського науковця. Сталася вона 11 січня 1896 року.
Про цей день неодноразово згадував син Івана Павловича Пулюя: «...Батько
прочитав звістку про відкриття Рентгена, лежачи ще в ліжку. Зірвавшись з ліжка
і обхопивши голову руками, він раз від разу вигукував: «Моя лампа! Моя
лампа!...». Незабаром, отримавши примірник статті Рентгена, Пулюй із
здивуванням побачив, що його давнішній знайомий Рентген жодним словом не згадав
про нього. Рентген же, за свідченням вчених того часу, всіляко ухилявся від
пояснення природи свого відкриття і навіть не виступив з, передбаченою
протоколом, промовою, на церемонії вручення Нобелівської премії».
Звичайно, нам усім сьогодні
також, як і Івану Павловичу Пулюю тоді
(11 січня 1896 року), неприємно, що результати українських дослідників присвоювали
собі інші вчені. Але, завдяки вивченню такого матеріалу студентами на заняттях з
фізики, вони мають можливість дізнатись про проведені експерименти та перші відкриття
українських фізиків. Ці факти розвивають у всіх почуття гордості за наших
земляків-науковців, які своїми працями прославили нашу Україну.
Автори підкреслюють, що не
можна говорити про фізику, як суху,
нецікаву науку, у якій вивчають лише закони, одиниці вимірювання, формули. Цей
предмет, як і багато інших, має безліч напрямків. Одним із таких є патріотичне
виховання, яке здійснюється тоді, коли на заняттях студенти дізнаються про
відкриття наших співвітчизників, їх внесок у розвиток фізики на Україні.
Використані
джерела
2. http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/formuvannya-natsionalnoyi-svidomosti-patriotizmu-t.html