РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР

Пільова С. Г., студ. Кравченко А.

Рухливі ігри – важливий засіб всебічного виховання дітей шкільного віку. Правильно підібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму школярів. Рухливі ігри фізично розвивають дітей: зміцнюють кістково- м’язеву систему і мускулатуру (міжреберні і черевні м’язи, діафрагму), збільшуються ріст, об’єм грудної клітини, вага, гнучкість і рухливість у суглобах, поліпшується працездатність дихальних органів, вентиляція легенів. Під впливом вправ посилюється діяльність серцево-судинної системи. Під час рухливих ігор посилюється діяльність не тільки кровоносних, а й лімфатичних систем. Відбувається нормальний перебіг всіх життєвих процесів організму. Рухливі ігри на свіжому повітрі загартовують організм, підвищують витривалість і збільшують опір до захворювань.

Тренований організм дитини досконаліше реагує на несприятливі впливи. Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у школярів закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги). Розвиваються такі важливі фізичні якості, як швидкість, спритність, витривалість. Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей. Свої дії учасники гри підпорядковують її правилам. Правила регулюють поведінку, сприяють вихованню свідомої дисципліни, привчають відповідати за конкретні вчинки, розвивають почуття товариськості. У колективних іграх у дитини формується поняття про норми громадської поведінки, виробляються організаційні навички, виховується прагнення до перемоги, сильна воля, стійкість, витримка. Спільний інтерес, викликаний грою, об’єднує дітей в дружний колектив. Навіть фізично ослаблені діти можуть бути самостійними і навіть непереможними, якщо проявлять швидкість, спритність, смиренність, кмітливість, якщо будуть діти не одні, а разом, в іншому колективі. Рухливі ігри в основному колективні. Тому у дітей виробляються елементарні вміння орієнтуватися в просторі. Гра допомагає дитині перебороти сором’язливість, невпевненість в собі. Часто буває важко змусити дитину виконати якийсь рух на очах у всіх. Проте в грі, повторюючи дії товаришів, вона звично і невимушено виконує найрізноманітніші рухи. В рухливих іграх у дітей виробляються організаційні навички, вміння зважати на обставини. Діти привчаються стояти на місці, коли їм хочеться бігти, терпляче ждуть певного сигналу, щоб стрибнути або кинути м’яч у ціль. Вони свідомо cтримуються, додержуючи певних правил поведінки, щоб не порушити встановленого порядку. Вольові зусилля допомагають дітям координувати свої рухи, цілеспрямовано застосувати їх, свідомо виконувати встановлені правила.

Виконуючи встановлені вимоги, діти привчаються спрямовувати свої рухи, активно керувати діями, “саморегулювати” за словами І.П. Павлова, свою поведінку, викликати потрібні дії, гальмувати небажані рухи, вчинки. Учень І.П. Павлова академік К.Д. Биков надає великого значення розвиткові м’язових рухів.

Рухливі ігри ефективно впливають на розумовий розвиток дитини, допомагають уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, поширюють кругозір. Цінність гри полягає ще й в тому, що вона викликає радісні переживання, задоволення, життєрадісність, активність, позитивно впливає на нервову систему і дає певні фізіологічні й виховні наслідки. Коли дорослі пропонують дітям якусь нову гру, забавку, то треба своїм настроєм добре захопити їх, добре пояснити їм правила, гуртом обміркувати порядок гри, дати дітям можливість висловити свої думки і бажання та обов’язково кілька разів разом з дітьми взяти участь у грі.

Успіх ігрової діяльності, позитивний фізіологічний і емоційний вплив на гравців залежать насамперед від правильного вибору гри. При цьому потрібно враховувати форму проведення занять: урок, фізкультурно-оздоровчий захід у режимі навчального дня (перерва), позакласний захід, у сім'ї тощо. Вибір гри залежить від місця проведення.

На свіжому повітрі можна проводити всі українські народні ігри та рухливі ігри з великою інтенсивністю та обсягом; у невеликому залі можна проводити ігри з шикуванням команд у шеренги і колони, а також ігри, в яких гравці беруть участь по черзі.

Вибір гри залежить від наявності в школі інвентарю, обладнання, а також від поставлених на уроці оздоровчих, освітніх та виховних завдань із розвитку фізичних якостей. Для вибору української народної гри потрібно чітко знати завдання, які необхідно вирішити. Наприклад, для розвитку сили доцільно використовувати ігри, сюжет яких пов’язаний із боротьбою, перетягуванням, а також рівень розвитку фізичних якостей учнів. Зміст гри має відповідати віковим особливостям фізичного і психофізичного розвитку учнів. Так, для дітей старшого шкільного віку у зв'язку з розвитком фізичних можливостей рекомендуються ігри з короткочасним силовим напруженням

Для проведення українських народних ігор та естафет на свіжому повітрі потрібно підготувати майданчик з рівною поверхнею. Велике значення мають зелені насадження, які захищають його від вітру й куряви, освіжають повітря, дають тінь.

Вчитель завжди має пам 'ятати про правила безпеки учнів під час проведення українських народних ігор та естафет.

Для кращого засвоєння учнями української народної гри рекомендується супроводжувати пояснення показом окремих рухів. Завдання вчителя: керувати грою,подавати команди, розпорядження, звукові та зорові сигнали, робити вказівки по ходу гри, самому брати участь у грі, виконувати головну або другорядну роль, спостерігати за загальним станом і самопочуттям кожного учня. Головне завдання педагога — навчити учнів грати активно і самостійно. Тільки в цьому випадку вони самі в будь-якій ситуації регулюватимуть ступінь уваги, м'язові напруження, швидко прийматимуть рішення, проявлятимуть ініціативу. Навантаження визначають за зовнішніми ознаками гравців та пульсом. Закінчують гру за сигналом учителя організовано: зупиняють гравців, підраховують результати, оголошують переможців, беручи до уваги не лише швидкість, а й якість виконання тієї чи іншої дії.