Ст. викл. Романчук О.П., ст. викл. Степаненко
В.Ю., к.пед.н. Грибок. Н.М.
Донбаський
державний технічний університет
ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ
ВІДБОРУ ДЛЯ ЗАНЯТЬ БІГОМ НА ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ
Актуальність. Спостереження показують, що сучасні бігуни мають
різні фізичні дані. Кожен з них не схожий ні на кого. Не буває такого щоб,
людина мала всі дані, необхідні для бігу на витривалість [2].
Питання про відбір для занять бігом на довгі дистанції важливе тому, що наступні результати багато в чому залежать
від задатків юного спортсмена, його рухових здібностей і рис характеру. У
молодому віці, коли організм ще не сформувався, важко розглянути потенційні
можливості [1].
Мета даної статті. Дослідити
значення педагогічних засобів відбору в групах тих, хто тренуються в бігу на
витривалість
Аналіз останніх досліджень і
публікацій. Аналіз науково-методичної літератури з даного питання
показує, що відбір і підготовка бігунів на довгі дистанції більш складні, ніж
бігунів інших груп. До спортсменів цієї легкоатлетичної спеціалізації висувають
вимоги багаторічної, монотонної, одноманітної, тривалої підготовки.
Тому відбір осіб в групу для занять бігом на довгі дистанції – це
багаторічний процес, що включає спостереження, експеримент, використання різних
тестів для вивчення реакції і основних змін функцій організму, яке відбувається
в процесі тривалого бігового навантаження.
Для успішного відбору спортсменів найбільш важливими показниками є:
генетичні передумови і стабільність стану здоров'я, статура, рівень фізичної
підготовленості, стан окремих провідних систем організму, а також динаміка цих
показників у процесі тривалої підготовки [3].
Обговорення результатів. Педагогічні
засоби відбору займають особливе місце в спортивній практиці. До основних
педагогічних засобів відбору відносяться педагогічні спостереження і
експеримент.
Особливу цінність при відборі бігунів на довгі дистанції мають педагогічні
спостереження, що дають можливість оцінити якості та властивості особистості
підлітків, судити про здатність до бігу на довгі і наддовгі дистанції.
Найбільш інформативним є спостереження за дітьми в процесі регулярних
багаторічних тренувальних занять, контрольних занять, прикидок і змагань. Воно
є важливою формою визначення орієнтації і придатності до марафонського бігу
[4].
Спостереження розкривають важливі сторони характеру майбутнього бігуна на
довгі дистанції, невіддільні від його майбутньої професійної придатності,
зокрема:
1) стійкість інтересу
до цієї складної і фізично важкої діяльності;
2) вміння утримувати
увагу на виконанні вправ на тлі сильного стомлення, уміння переключати увагу в
процесі надзвичайної втоми і приймати правильні рішення (наполегливість
спортсмена в досягненні мети при виконанні завдань тренера);
3) здатність в ході
тривалого бігу самостійно оцінювати свої можливості у збільшенні інтенсивності
ведення бігу;
4) вміння приймати
правильні рішення, самостійно виконувати додаткові вправи, здатність швидко
освоювати нові вправи і правильно їх виконувати в умовах стомлення;
5) вміння приймати
правильні рішення в залежності від дій суперника на дистанції, в тренуванні і в
змаганнях;
6) прагнення до
лідерства на дистанції, вміння лідирувати, тактично правильно будувати біг на
дистанції.
Педагогічні спостереження тренера мають вирішальне значення при відборі
бігунів для подальших занять в групах початківців марафонців.
З ростом спортивної майстерності значення спостережень, як засобу відбору,
зростає: тренер визначає можливість марафонців переносити різні навантаження і
адаптуватися до них, зростання технічної майстерності бігунів і підвищення
рівня розвитку рухових якостей, темпи зростання загальної, швидкісної та
спеціальної витривалості.
Якщо спостереження дає можливість отримати інформацію про загальні
можливості марафонців різної підготовленості, то прикидки, контрольний біг,
участь в змаганнях на різних дистанціях є вже експериментом, що виявляє, якою
мірою засоби і методи спортивної підготовки впливають на рівень різних рухових
можливостей.
Педагогічні спостереження дають можливість визначити загальну ефективність
виконуваної бігової роботи, як в тренуваннях, так і на змаганнях.
Одним з об'єктивних і інформативних показників якості бігових навантажень є
стійкість рівноваги, її корекція і утримання в процесі виконання бігу з різною
швидкістю і тривалістю. Чим менша стійкість тіла, тим менш якісно виконується
бігове навантаження. Одним з показників здатності збереження координації рухів є
здатність до оптимізації розташування центру маси тіла (ЗЦМ тіла) [2].
Корекція розташування ЗЦМ тіла високорослих бігунів марафонців відбувається
за допомогою включення в роботу багатьох рецепторів і нервових центрів, а тому
в початковій стадії вона малоефективна. Більш ефективною вона є у жінок [1].
З розвитком тренованості і в процесі багаторічної спеціалізованої
підготовки якість корекції значно поліпшується.
Розвиток стійкості відбувається і зі збільшенням віку – до 14-16 років у
хлопчиків і до 10-13 років – у дівчаток.
Стійкість рівноваги втрачається як в процесі тривалого спортивного
тренування, так і до кінця довгої або дуже довгої дистанції.
Все це дає можливість використовувати стійкість як одну з ефективних ознак,
необхідних для відбору в цих видах легкої атлетики.
Візуальні спостереження тренера здатні виявити раціональність напруги і
своєчасність розслаблення м'язів у спортсмена.
У початківців бігунів, а при значних напругах – і у дорослих спортсменів
високої кваліфікації відбувається порушення раціонального взаємозв'язку між
напругою і розслабленням м'язів. Зайва перенапруженість м'язів проявляється в
деяких випадках в мімічних м'язах особи, скутості під час бігу за рахунок
напруження м'язів плечового пояса і верхніх кінцівок. Це, в кінцевому підсумку,
призводить до вкорочення амплітуди бігового кроку.
Здатність до розслаблення поліпшується зі збільшенням віку, підвищенням
кваліфікації та спортивного стажу бігунів цієї спеціалізації.
Ступінь і можливість розслаблення у спортсменів в процесі росту втоми
значно знижуються (на 15 - 20%, а іноді і більше).
У лабораторних умовах здатність до напруги і розслаблення вивчається за
допомогою міотонометрії. Тонус м'язів і його регуляція тісно пов'язані з
підготовленістю і рівнем кваліфікації бігунів на довгі та наддовгі дистанції.
Найбільша здатність до розслаблення м'язів нижніх і верхніх кінцівок, тулуба
виявилася у найбільш кваліфікованих спортсменів безпосередньо перед
встановленням ними найвищих особистих досягнень.
Регулярні
заняття в групах підготовки марафонців роблять позитивний вплив на здатність до
розслаблення і стійкість цієї здатності. Однак більш відчутного ефекту можна
добитися при використанні спеціальних вправ для розслаблення [5].
Таким чином, здатність до розслаблення і стійкість цієї здатності можуть
бути використані як один із засобів визначення придатності і відбору цих
спортсменів.
Висновки. В результаті проведених досліджень виявлено, що педагогічні
спостереження і експеримент дозволяють відібрати в групи, що тренуються в бігу
на довгі дистанції, найбільш підготовлених до цих видів спортсменів і
коригувати процес тренування.
Література
1.
Ашмарин Б.А.,
Виленский М.Я. и др. Теория и методика физического воспитания. – М., 1979. – 360с.
2.
Гилмор Г.
Бег ради жизни. – М., 1969. – 120 с.
3.
Суслов Ф. С
чего начинается бег. – М., 1985. – 168 с.
4.
Браунинг Р.
Тренировки спортсменов на выносливость. – М., 2007. – 328 с.
5.
Бурлачук
Л.Ф. Психодиагностика личности. – М.,
1999. – 103 с.
6.
Тер-Ованесян А.А. Педагогика спорта. – К.:
Просвещение. – 1989. – 286с.
Відомості про авторів:
Романчук О.П. старший викладач кафедри фізичного виховання Донбаського державного технічного університету.
Адреса: м. Лисичанськ, вул. Сосюри 360, кв. 67
Степаненко В.Ю. старший викладач кафедри фізичного виховання Луганського національного аграрного університету.
Адреса: м. Лисичанськ, вул. Сосюри 360, кв. 67
Грибок Н.М. доцент кафедри фізичного виховання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
Адреса: 82100, м. Дрогобич, вул. В. Великого 5., 215 - Б
т. 050 91 55 707, 097 621 38 37
е-mail: ilnitskaya832010@mail.ru