Криворучко А.П.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

ПОКАЗНИКИ РОСТУ ДУБА ЧЕРВОНОГО ТА ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД УМОВ МІСЦЕЗНОСТАННЯ

Вступ. Північний Степ України характеризується переважанням випаровування вологи над кількістю опадів. Їх розподілення протягом року нерівномірне і тому часто спостерігаються бездощові періоди тривалістю 25–30 днів. Степові грунти мають високу природну родючість. Вегетаційний період триває 210–265 днів, а річна сума температур вище +10⁰С становить 2800–3600⁰С. Рельєф у підзоні переважно рівнинний. Всі ці особливості клімату створюють успішні передумови для вирощування багатьох аборигенних та інтродукованих порід. Але суттєвим недоліком, який значно впливає на ріст і розвиток рослин у Степу є дефіцит вологи в грунті, який викликає зміни у процесах водообміну рослин, порушення фізіолого-біохімічних процесів, зокрема, пригнічення інтенсивності росту, скорочення вегетаційного періоду та зниження їх стійкості до дії зовнішніх чинників [5]. Ріст та розвиток деревних рослин у Степу характеризується раннім настанням стадії репродукції та більш інтенсивним ростом у молодому віці [1]. Враховуючі, що видовий склад дендрофлори Степу обмежений через нестачу вологи, то вводити в насадження необхідно такі види інтродукованих рослин, які були б здатні рости та розвиватись в посушливих умовах. Слід звернути увагу на північноамериканський вид – дуб червоний, який вже зарекомендував себе в деяких областях нашої країни, як продуктивна та швидкоросла порода. Біологія цього виду в умовах Степу України не вивчена.

Матеріали та методи. Досліди проводились у лісових культурах дуба червоного та дуба звичайного. Загальна площа ділянки 1,6 га. Формула насадження 7Дч3Дз. Посадка дерев рядова. Крони зімкнені тільки у частини насадження. Вік культур – 11 років. Для вимірювання приросту річних пагонів виділили дерева, що зростають безпосередньо у насадженні та ті, що зростають на відкритому просторі. Приріст бічних пагонів вимірювали у дослідних об’єктів з південно-східного боку крони на висоті 1,5 м. Підраховували кількість листя на прирості. Статистичну обробку даних проводили в програмі Microsoft Excel 2010.

Результати досліджень. Як у насадженні, так і на відкритому просторі, Q. rubra має у 3 разa більший верхівковий приріст порівняно з Q. rоbиr (табл.1). Його варіювання у Q. rubra у 10–11 років відбувається в межах 60,2±2,7 – 78,2±6,0 см.

Таблиця 1 –Вплив умов зростання на верхівковий приріст та приріст бічних пагонів дерев Q. rubra та Q. rоbиr, см

Вид	Верхівковий приріст у насадженні	Верхівковий приріст на відкритому просторі	Приріст бічних пагонів
			у насадженні	на відкритому просторі
Q. robur	20,8±1,3	13,5±0,5	12,6±0,4	12,8±0,6
Q. rubra	60,2±2,7	39,0±1,8	22,7±0,5	15,4±0,6

Деякі автори вказують на те, що у Q. rubra саме в цьому віці (8–15 р.) спостерігається найбільший приріст за висотою в умовах Полісся [Блінкова]. За даними А.К. Полякова та О.П. Суслової [8] в умовах Донецького ботанічного саду у Q. rubra максимальний приріст за висотою (90–100 см) відмічається у віці 19–20 р. Порівняння отриманих нами результатів виміру верхівкового приросту у дерев у змішаних культурах з цим показником у чистому насадженні [6] свідчить про те, що у останньому Q. rubra має більш інтенсивний приріст за висотою.

Варто відзначити, що верхівковий приріст у обох видів менший на відкритому просторі порівняно з приростом дерев у насадженні.

У Q. rubra і Q. rоbиr на відкритому просторі середня висота практично не відрізняється. У насадженні вона більша у Q. rubra майже у 2 раза, у Q. rоbиr у 1,5 раза порівняно з деревами на відкритому просторі. Середня висота дерев, що зростають у насадженні, більша на 34 % у Q. rubra порівняно з Q. rоbиr. У Q. rubra при затіненні нижньої частини стовбура відбувається всихання дрібних нижніх гілок. Це явище можна спостерігати у загущених посадках.

Величина приросту бічних пагонів Q. rоbиr у насадженні не відрізняється від приросту на відкритому просторі. У Q. rubra він різниться в залежності від умов зростання – на відкритому просторі приріст у 1,47 раза менший порівняно з таким у насадженні. Інтродуцент має у 1,8 рази більший приріст бічних пагонів у насадженні та 1,2 рази на відкритому просторі порівняно з Q. rоbиr (табл. 1). Більша величина однорічних пагонів у Q. rubra може характеризувати його певні біологічні особливості. Як зазначалось вище, цей вид має більшу енергію росту, порівняно з аборигенним видом.

Менша інтенсивність ростових процесів у Q. rоbиr може бути пов’язана не тільки з біологічними особливостями виду, але і з сильним ураженням борошнистою росою (до 90 % листової поверхні), це призводить до зменшення активної фотосинтезуючої поверхні листків, що негативно впливає на ріст пагонів [3;10]. Листки та пагони Q. rubra не вражаються борошнистою росою.

У дерев, що зростають у насадженні кількість листків на приростах у обох видів однакова. На відкритому просторі у Q. rubra кількість листя на однорічному пагоні менша порівняно з Q. rоbиr (табл. 2).

Таблиця 2 – Вплив умов зростання на площу асиміляційної поверхні та кількість листків на прирості

Вид	Дерева у насадженні			Дерева на відкритому просторі
	Середня площа листка, см^2	Кількість листя на прирості, шт	Площа листків на прирості,см^2	Середня площа листка, см^2	Кількість листя на прирості, шт	Площа листків на прирості, см^2
Q. robur	48,64±1,64	10,0±0,3	609,2±3,54	16,24±0,46	9,4±0,5	152,6±0,96
Q. rubra	129,96±2,96	10,3±0,3	1299,6±3,26	65,84±1,96	6,6±0,4	434,5±2,36

На відкритому просторі середня площа листка менша у 2 рази у Q. rubra, а у Q. rоbиr у 3 рази порівняно з цим показником у насадженні (рис. 1.). Це пов’язано зі зміною режиму освітлення, який має значний вплив на біометричні показники рослин [9], в тому числі і площу асиміляційної поверхні. Вони адаптуються до зміни умов освітлення завдяки здатності змінювати структуру листка [4], що відбивається на розмірах його площі.

Рис.1. Вплив умов зростання на площу листків

Найбільші відміни у дерев, що зростають на відкритому просторі і у насадженні, визначені за площею асиміляційного апарату на прирості, оскільки його величина залежить від кількості листків та їх площі. На кожний з цих показників впливають умови зростання рослини. Площа асиміляційного апарату у обох досліджуваних видів більша у дерев у насадженні порівняно з відкритим простором.

Висновки. Дуб червоний як у насадженні, так і на відкритому просторі випереджає дуб звичайний за темпами росту. Він має більші показники верхівкового приросту та приросту бічних пагонів. Середня висота дерев обох видів більша у насадженні порівняно з рослинами відкритого простору.

Використана література:

1. Бельгард А.Л. Степное лесоведение / А.Л. Бельгард. – М.: Лесная промышленность, 1971. – 336 с.

2. Блінкова О.І. Особливості адаптації інтродукційних популяцій Quercus rubra L. на території Київського Полісся / О.І. Блінкова // Питання біоіндикації та екології. –Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – Вип. 18, № 2. – С. 42–55.

3. Борников А.В. Влияние абиотических и биотических факторов на радиальный прирост дуба черешчатого и сосны обыкновенной в очагах массового размножения первичных вредителей Оренбургской области / А.В. Борников, В.Р. Сагидуллин // Известия Оренбургского государственного аграрного университета: Биологические науки. – Оренбург, 2014 – Вип. 2 (46) – С. 161–167.

4. Волошина Н.Ю. Мікроструктура поверхні листків двох лісових видів клена в залежності від освітлення в кроні / Н.Ю. Волошина, Н.О. Білявська // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія: Біологія. – Харків, 2013. – Вип. 1 (28) – С. 6-17.

5. Колесніченко О.В. Анатомо-морфологічна будова листків Castanea sativa Mill. як фактор стабілізації водного режиму рослин в умовах посухи / О.В. Колісніченко // Наукові доповіді НУБіП України. – 2015. – № 5 (54) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nd.nubip.edu.ua/2015_5/31.pdf

6. Криворучко А.П. Таксаційні показники лісових культур дуба червоного (Quercus rubra Du Roi) в умовах Північної підзони Степу України // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗНУ, 2015. – Вип – С. 122–129.

7. Майборода В.А. Створення збалансованих лісових екосистем шляхом впровадження чистих та змішаних насаджень дуба червоного / В.А. Майборода // Теорія і практика природокористування: Збалансоване природокористування. – 2006. – Вип. 1 – С. 30–36.

8. Поляков А.К. Динамика производительности древостоев перспективних интродуцированных древесных пород / А.К. Поляков, Е.П. Суслова // Промышленная ботаника. Сборник научных трудов. – Донецк: Донецкий ботанический сад НАН Украины, 2010. – Вып. 10 – С. 49–53.

9. Порохнява О.Л. Вплив освітлення на біологічні властивості Cladrastis kentukea (Dum. – Cours.) Rudd в умовах інтродукції / О.Л. Порохнява // Науковий вісник НЛТУ України: збірник наук.-тех. праць. Серія: Лісове та садово-паркове господарство. – Львів: Вид-во НЛТУ, 2016. - Вип. 26.4 – С. 136-142.

10. Симоненкова В.А. Характеристика очага массового размножения непарного шелкопряда в Абдулинском лесничестве и влияние дефолиации дуба вредителем на его радиальный прирост / В.А. Симоненкова, В.Р. Сагидуллин, А.В. Демидова // Известия Оренбургского государственного аграрного университета: Биологические науки. – Оренбург, 2013 – Вип. 6 (44) – С. 193–196.