Экономические науки/10.
Экономика предприятия
Д.е.н. Павлова В.А., Драчов І.В.
Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля
ЩОДО ХАРАКТЕРИСТИК РИНКУ ЧАЮ
Аналіз статистичних даних стосовно параметрів ринку
чаю в Україні свідчить про його стабільність стосовно розміру: в структурі
роздрібного товарообороту за 2005-2015 рр. реалізація чаю складає 0,4-05%, що
пояснюється, перед усім, зростанням цін. Що стосується вартісних обсягів
реалізації, то вони змінюються. Зокрема, у 2010 р. обсяг продажів зріс у 3,8
разів порівняно з 2005 р., а у 2015 р. – в 1,95 разів порівняно з 2005 р.
Післякризовий період характеризується зниженням обсягів реалізації чаю. Так, у
2011 р. ринок зріс на 114,3% порівняно з 2010 р., у 2012 р. складає 110,9% до
попереднього року; у 2013-2015 рр. – 108,2%; 104,5% та 136,2%, відповідно [1].
Тобто, лише у 2015 р. ринок почав входити в період пожвавлення. Така ж
тенденція спостерігається у зовнішній торгівлі досліджуваним товаром. Зокрема,
у 2015 р. експорт складає 10595,7
тис. дол. або 72,4% до 2014 р., імпорт – 185770,9 тис. дол. (71,5% до
2014 р.), що нижче, ніж у 2014 р. порівняно з 2013 р.
Дослідження споживання чаю у світі свідчить, що
Україна до ТОП-20 країн не входить. Найбільше чаю споживають у Туреччині (6,87
кг на одну людину на рік); в Марокко – 4,34 кг на рік; в Казахстані – 1,54 кг
на рік (це десяте місце серед 20 країн) [2].
За дослідженнями брендингового агентства KOLORO, середньостатистичний
українець у рік споживає 0,5-0,6 кг чаю. При цьому 80% споживачів стверджують,
що п'ють чай більше одного разу на день [3].
Аналіз споживання
чаю в Україні за його видами показує, що найчастіше обирається чорний чай (63%
українців), потім зелений чай (16%). Смаки споживачів практично не змінюються
впродовж тривалого часу, виявлено не більше 4% відхилення від усталеної звички.
Зниження платоспроможного попиту через
зменшення доходів населення призвело до зростання частки пакетованого чаю (на
2-3% щорічно). Однак, вітчизняний ринок чаю залежить від імпорту і географічна
структура зовнішньоторговельного обороту свідчить, що найбільше поставляється
цейлонського, індійського та кенійського чаю. Проте, спостерігається зростання
постачання з Азії та Африки, що пов’язано з нижчими цінами.
Однією з проблем вітчизняного ринку чаю є його фальсифікація.
Останню можна розглядати, як на рівні документального оформлення, так і процесі
фасування і реалізації. В
УКТ ЗЕД назви розділів, груп та підгруп наводяться для зручності користування; на внутрішньому ринку прийнято класифікувати чай за різними ознаками (табл.
1).
Таблиця 1
Порівняння товарознавчої
класифікації чаю та класифікації за УКТ ЗЕД
|
Товарознавча
класифікація чаю |
Класифікація
за УКТ ЗЕД |
Залежно від місця походження:
1. Цейлонський чай. 2. Індійський чай. 3. Китайський чай. 4. Японський чай. 5. Російський чай. 6. Африканський чай. 7. Індокитайський чай (Індонезія, В’єтнам). 8. Турецький чай. 9. Інші чаї Залежно від способу обробки:
китайський (культивуються в Китаї, Японії, Індії
(дарджилінг), Індонезія, В’єтнам, Грузія і ін); ассамський (Індія, Шрі-Ланка, Африка); камбоджійський (Індокитай). За типом обробки чайної сировини: 1) байховий, що поділяється на: листовий;
ламаний або різаний (брокен); крихту. 2) пресований; 3) екстрагований. Залежно від ступеня ферментації:
чорний,
зелений,
червоний,
жовтий,
білий.
За способом первинної переробки:
фабричні та торговельні сорти. |
Розділ II
(06-14). Продукти рослинного походження Група 09.
Кава, чай, мате або парагвайський чай, прянощi Позиція 0902. Чай,
ароматизований чи неароматизований: - 0902 10 00
– чай
зелений (неферментований), у первинних упаковках масою нетто не бiльш як 3
кг: - - 0902 10
00 10 – в одноразових
фiльтр-пакетах - - 0902 10
00 90 – iнший - 0902 20 00
– iнший чай, зелений (неферментований): - - 0902 20
00 10 – в упаковках, масою нетто
10 кг i бiльше - - 0902 20
00 90 – iнший - 0902 30 00
– чай чорний (ферментований) i частково ферментований у
первинних упаковках масою нетто не бiльш як 3 кг: - - 0902 30
00 10 – в одноразових
фiльтр-пакетах - - 0902 30
00 90 – iнший - 0902 40 00
– iнший чай, чорний (ферментований) i частково
ферментований: - - 0902 40
00 10 – в упаковках, масою нетто
10 кг i бiльше - - 0902 40 00 90 –iнший |
Різні підходи до
характеристики чаю призводять до можливих випадків декларування не за своїм
найменуванням або неповного та неточного опису товару, що унеможливлює
ідентифікацію.
Найбільш типовими способами фальсифікації є заміна найменувань чи сортів
чаю, відповідно виникає необхідність її виявлення.
Так, у раз заміни високоякісних найменувань чаю найменуваннями низької
якості або вищих сортів чаю низькими сортами того ж найменування можливою є
наявність грубого смаку, занадто темного або навпаки, слабкого кольору настою,
його непрозорість і мутність. Чаїнки нерівні, погано скручені (для низьких
сортів). Якщо є додавання у чай питної соди, то при заварюванні спостерігається
інтенсивний темно-коричневий настій, однак смак і аромат слабко виражені, іноді
проявляється характерний лужний запах.
Дослідження п’яти зразків чаю (Ahmat
(сорт «Букет»), Magret (вищий сорт), Хейлис (вищий сорт), Аскольд (вищий сорт),
Edwin (вищий сорт), відібраних в торговельних мережах м. Дніпра, дозволяють
дійти висновку щодо відсутності суттєвих відхилень від вимог чинних стандартів.
Однак, порівняльна характеристика дає змогу стверджувати, що найкращим є чай
торговельної марки Ahmad. У п’яти протестированих зразках вміст екстрактивних
речовин був наближений до 40% (за стандартом – не менш, ніж 35%). Вологість
складала не більше 8%. Тож, за фізико-хімічними показниками п’ять досліджених
зразків чорного чаю відносяться до чаїв високої якості.
Література
1. Державна служба
статистики України [Електронний ресурс]. – режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Потребление чая в
мире [Электронный ресурс]. – режим доступа: https://yandex.ua/images/search?text
3. Анализ потребителей.
Предпочтения потребителей [Электронный ресурс]. –
режим доступа: http://koloro.ua/blog/issledovaniya/analiz-rynka-chaya-v-ukraine-za-2008-2013-gg.html