Экономические науки/3. Финансовые отношения

к.е.н. Полторак А. С., Щербак М. М.
Миколаївський національний аграрний університет, м. Миколаїв, Україна

Особливості перевірки контрагентів як засобу зменшення податкового ризику підприємства

Ефективність роботи будь-якого суб’єкта господарювання залежить від того, наскільки економічно обґрунтовано він приймає необхідні управлінські рішення. Перевірка контрагента в цьому сенсі може спричинити позитивний вплив, так, при правильному її використанні можна направити свій бізнес на успішну хвилю.

Проблемі ефективної перевірки контрагентів приділяли увагу такі науковці як: Н. А. Бортник [1], Ф. Ф. Бутинець [2], П. Н. Майданевич, О. А. Олейник [3], В. П. Пантелєєв, В. С. Рудницький [4].

Метою перевірки контрагента або потенційного партнера є запобігання ймовірних ризиків невиконання останнім своїх зобов’язань за договором, угодою, попередження ризиків втрати грошей, товару, а також до певної міри запобігання можливих проблем з боку правоохоронних і контролюючих органів.

Провідні компанії застосовують перевірку конкурента з метою прийняття рішення щодо доцільності співпрацювати з ним. Так, за реальними фразами, яскравими презентаціями та переконливими даними статистик, представлених потенційними контрагентами, цілком можуть ховатися шахрайські схеми. Для того, щоб не потрапити до такої схеми, необхідно поглянути на партнера через призму офіційних джерел.

Первинна перевірка контрагента включає в себе:

- дані про реєстрацію компанії в ЄДР;

- наявність судових процесів;

- дані Державної фіскальної служби України [3].

Для пошуку вказаної інформації достатньо знати назву компанії та прізвище, ім’я та по батькові керівника (ці дані представлені на сайті фіскальної служби і в бізнес-пошукових системах).

Недобросовісність контрагента може проявлятися як у відсутності грошей для належного виконання договору в частині оплати так і у відсутності дозволу або ліцензії, яка відповідно до законодавства є обов’язковою для певного виду діяльності, використанні підроблених або фальшивих документів, приховування інформації, що може мати негативний вплив на виконання зобов’язання (у т.ч. наявність заборгованості, стан банкрутства тощо). Зазначений перелік не є вичерпним. Для того, щоб мінімізувати такі ризики, доцільно провести комплекс заходів та зібрати документи, пов’язані з перевіркою контрагента.

Інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб отримується у формі витягу та може бути представлена як безпосередньо контрагентом, так і бути запитана у розпорядника реєстру юридичних осіб та ФОП, у тому числі за допомогою електронного запиту стосовно факту реєстрації такої юридичної особи або ФОП відповідно до законодавства. Оскільки суб’єкт вважається створеним з моменту державної реєстрації в ЄДР, відсутність відомостей про підприємство чи підприємця свідчить про фактичну відсутність правоздатності, тобто неможливість укладення ним господарських договорів.

Інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень є відкритою і безкоштовною, за допомогою якої є можливість здійснювати пошук судових справ за контекстом.

Інформація Державної фіскальної служби України, представлена на сайті Державної фіскальної служби України у розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», дозволяє з’ясувати факт перебування контрагента на обліку в органах, а також наявність у нього податкового боргу [4].

За результатами проведення невиїзних документальних виїзних планових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформляється акт. Звернемо увагу на те, що акт перевірки повинен відповідати вимогам, які закріплені в «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» [1].

Як показує практика, висновки акту таких перевірок ґрунтуються на інформації автоматизованих інформаційних систем Державної податкової інспекції та на висновках акту перевірки платника податку – контрагента компанії.

Нормами цивільного законодавства встановлено, що сторона за договором повинна мати необхідний обсяг повноважень для укладення договору. Крім того, Цивільним та Господарським кодексами передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином, в повному обсязі та відповідними сторонами. Таким чином, якщо недобросовісний контрагент не відповідає одній чи одразу усім зазначеним умовам, він не має достатньо повноважень для укладення договору, так, існує суттєвий ризик не виконання (або не повного виконання) умов договору [2].

Література

1. Бортник Н. А. Внутрішні резерви підприємства: облік, контроль і аналіз / Н. А. Бортник, А. Н. Бортник, Я. В. Мех. – Центр СГСЭУ, 2014. – 88 с.

2. Бутинець Ф. Ф. Управління підприємством : [підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів] / Ф. Ф. Бутинець – 2-е вид., перероб. та доп. – Житомир : ПП “Рута”, 2015. – 672 с.

3. Перевірка контрагентів: [навчальний посібник] / [П. Н. Майданевич, Абдул Каюм, С. К. Федосеев, О. А. Олейник]; під ред. проф. А.Ю. Рудченко. – Донецк ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2013. – 395 с.

4. Марчак Н. В. Управління розрахунків з контрагентами як джерелом фінансування підприємств / Н. В. Марчак, Н. О. Фокіна // Інноваційна економіка. – 2014. – № 3. – С. 237-239.