Медицина/ 9.Гигиена и эпидемиология.
к.мед.н. Орехова
О. В., Руденко А. Р.*
Український
науково-дослідний інститут промислової медицини
Криворізький
обласний ліцей-інтернат для сільської молоді*,
м. Кривий Ріг,
Україна
Захворюваність
працівників, які працюють в умовах впливу загальної вібрації
Забезпечення
здоров’я працюючого населення – найважливіша функція держави, основа соціальної
політики, яка на практиці реалізується шляхом створення безпечних умов праці та
здорових умов побуту [1, 2].
Медичні
огляди працюючих, особливо для категорії тих, що працюють у шкідливих та
небезпечних умовах праці – це вагома частина системи медико-санітарної та
профпатологічної допомоги, яка направлена на виявлення й профілактику
професійних та виробничо-обумовлених захворювань. У повному та якісному профілактичному
медогляді, виконанні медичних рекомендацій за їхніми результатами, мають бути
зацікавлені як державні органи, так і роботодавці, разом з працівниками Рання
діагностика захворювання, проведення лікувально-профілактичних заходів,
ефективна реабілітація, своєчасне раціональне працевлаштування хворих дозволяє
зберегти здоров'я і працездатність висококваліфікованих кадрів, ліквідовувати
інвалідність від дії вібрації і шуму [1, 3, 4].
Метою даного
дослідження є вивчення рівня та
структури загальних захворювань, що вперше виявляються у працівників, які
працюють в умовах впливу загальної вібрації.
При аналізі
результатів періодичних медичних оглядів за 5 років встановлено, що частка
осіб, у яких вперше виявлялись загальні захворювання коливалась від 25,12 до
43,16 % в основній групі та від 4,98 до 13,15 % у контрольній групі (p<0,05) (таблиця 1). Причому у
різні роки діагностика загальних захворювань була нерівномірна і на це, перш за
все, впливало те, що робітники окремих професій підлягали медичному огляду 1
раз на 2 роки. Загальна кількість вперше виявлених загальних захворювань у
працівників відкритого видобутку залізної руди перевищувала аналогічні
показники контрольної групи у 3,2 разів (32,23±3,50 %) (p<0,05).
Таблиця 1
Частка осіб, у яких
вперше виявлені загальні захворювання при періодичних медичних оглядах за 5
років у % (p<0,05)
|
Виробництво |
N, чол. |
2011 |
2012
|
2013 |
2014 |
2015 |
Всього |
|
Відкрите видобування залізної
руди |
2093 |
30,55±1,48* |
43,16±2,16* |
25,12±2,53* |
27,89±1,35* |
34,43±1,56* |
32,23±3,50* |
|
Контрольна група |
684 |
9,76±6,75 |
13,15±1,12 |
11,84±2,53 |
10,67±2,76 |
4,98±3,02 |
10,08±4,44 |
Примітка*- різниця достовірна з контрольною групою
(р<0,05)
По стажовому
розподіленні встановлено, що найбільша кількість працівників, у яких вперше
виявлялись загальні захворювання була в основній групі зі стажем роботи 5–9
років (від 30,05±0,91) (p<0,05). На другому місці
були працівники зі стажем роботи більше 20 років (26,79±0,65 %) (p<0,05). Найнижчий рівень
захворюванності виявлявся у працівників стажової групи 15–19 років, що свідчить
про формування стійкого здорового контингенту працівників. В контрольній групі
найвищий рівень захворюванності у працівників зі стажем більше 20 років
28,80±1,07 % (p<0,05) (табл. 2).
Таблиця 2
Розподілення вперше виявленої захворюванності за результатами
періодичних медичних оглядів в залежності від стажу (у %) (р<0,05)
|
Виробництво |
Відкритий видобуток залізної руди |
Контрольна група |
|||
|
абс. |
% |
абс. |
% |
||
|
Стаж (роки) |
До 5 |
66 |
15,02 ±0,78 |
19 |
16,00 ±0,86 |
|
5–9 |
133 |
30,05 ±0,91 |
28 |
23,50 ±1,00 |
|
|
10–14 |
85 |
19,30 ±0,80 |
22 |
18,30 ±0,91 |
|
|
15–19 |
29 |
8,84 ±1,10 |
16 |
13,40 ±0,80 |
|
|
20 і > |
119 |
26,79 ±0,65 |
34 |
28,80 ±1,07 |
|
|
Всього |
432 |
100 |
119 |
100 |
|
Так загальна
кількість вперше виявлених загальних захворювань при періодичних медичних
оглядах на 1000 працюючих в 1,2 разів вища у працівників, що зайняті відкритим
видобутком залізної руди 41,02±13,088* на 1000 працюючих (p<0,05) (таблиця 3).
В контрольній
групі кількість випадків становить 36,35±7,09 на 1000 працюючих і є достовірно
нижчою.
Таблиця 3
Рівень та структура
вперше виявлених загальних захворювання при періодичних медичних оглядах на
1000 працюючих (p<0,05)
|
Загальні захворювання |
Відкритий видобуток
залізної руди |
Контрольна група |
|
Клас VI. Хвороби нервової
системи |
||
|
Соматоформна вегетативна дисфункція (ВСД, НЦД,
АВС, астенічний синдром, нейродистрофічний синдром) |
12,55±2,72* |
3,37±0,10 |
|
Поліневропатії та інші ураження периферичної
нервової системи, у тому числі: |
||
|
Вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх
кінцівок |
3,05±0,108 |
0,43±0,06 |
|
Радикулопатії, полірадикулопатії |
1,32±0,18 |
0,74±0,02 |
|
Клас VIII. Хвороби вуха
та сосковидного відростку |
||
|
Початкові явища нейросенсорної туговухості |
2,31±1,03* |
0,09±0,01 |
|
Клас IX. Хвороби системи
кровообігу |
||
|
Гіпертонічна хвороба |
15,01±4,57* |
4,87 ±1,08 |
|
Ішемічна хвороба серця |
4,63±1,07 |
2,18±0,46 |
|
Клас X. Хвороби органів
дихання |
||
|
Хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів |
2,71±0,05 |
2,07±0,16 |
|
Всього по виробництву |
41,02±13,088* |
36,35±7,09 |
У структурі
вперше виявлених загальних захворювань перше місце займають хвороби системи
кровообігу 19,64±5,64 у виробництві, яке пов’язано з відкритим видобутком
залізної руди на 1000 працюючих і є у 2,8 разів достовірно вищими, ніж у
працівників контрольної групи (7,05±1,54 на 1000 працюючих) (p<0,05). На другому місці
знаходяться хвороби нервової системи 12,55±2,72* на 1000 працюючих, що у 3,7
разів вище ніж у контрольній групі (3,37±0,10 на 1000 працюючих) (p<0,05). На третьому місці
знаходяться поліневропатії та інші ураження периферичної нервової системи 4,37±0,288
на 1000 працюючих, що є у 3,7 разів більше ніж в контрольній групі (1,17±0,08) (p<0,05).
Висновки.
1. Медичні огляди
працівників, що зайняті у шкідливих та небезпечних умовах праці – це важлива
складова медико-санітарної та профпатологічної допомоги, яка відіграє важливу
роль у виявленні й профілактиці виробничо-обумовлених та початкових стадій
професійних захворювань.
2. У
працівників, що зайняті відкритим видобутком залізної руди переважають
соматотрофні вегетативні дисфункції, які у 3,7 разів достовірно вище ніж у
працівників контрольної групи та вегетосенсорні полінейропатії верхніх
кінцівок, які у 6,7 разів вище ніж у контрольній групі (p<0,05).
3. Проведені дослідження доводять необхідність удосконалення
медико-профілактичної допомоги працюючим у шкідливих і небезпечних умовах
праці, підвищення якості медичних оглядів та посилення контролю з боку держави
та медичної служби, щодо своєчасної диспансеризації та виконання у повному
обсязі лікувально-профілактичних заходів у осіб з вперше виявленою патологією.
Література:
1.
Измеров Н. Ф. Методология оценки
профессионального риска в медицине труда / Н. Ф. Измеров, Э. И. Денисов, Н. Н.
Молодкина, Г. К. Родионова [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. –
2001. – № 12. – С. 1–7.
2.
Профессиональный риск
для здоровья работников: руководство / под ред. Н.
Ф. Измерова и Э. И. Денисова. – М. : Тровант, 2003. – 448 с.
3.
Кундієв Ю. І. Професійне здоров’я в Україні / Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна.
– К. : ВД «Авіцена», 2006. – 316 с.
4.
Осадчий В. Криза та умови праці / Осадчий В. // Охорона праці. – 2010. – №
5. – С. 51.