К.п.н. Масич В.В.
Українська
інженерно-педагогічна академія (м. Харків)
Культурологічний підхід до проблеми
формування продуктивно-творчої компетентності майбутнього фахівця
Стратегія гуманізації освіти, посилення її
культурного статусу зумовлює потребу в педагогічних кадрах, здатних реалізувати
культурну спрямованість освіти, готових до здійснення культурно-гуманістичної
функції в педагогічній практиці. Ключовою фігурою модернізованої освітньої
системи стає педагог особливого типу: високоосвічений, носій культури і
загальнолюдських цінностей, що усвідомлює культурну місію освіти і своєї
професії, розуміє проблеми сучасної дитини, здатний до захисту і підтримки
культури дитинства. В даний час гостро усвідомлюється необхідність в
гуманістичному типі педагога, що виступає посередником між тими, хто
навчається, і культурою, у вільній і творчій особистості, в суб'єкті
педагогічної культури.
Культурологічний підхід є методологічною
позицією, що розкриває єдність аксіологічного, діяльнісного та
індивідуально-творчого аспектів культури і розглядає особистість її суб'єктом,
головною дійовою особою. Як методологічна основа сучасної педагогічної науки
культурологічний підхід передбачає використання феномена культури як
стрижневого в розумінні і поясненні педагогічних явищ і процесів. Будучи
методологічною основою і методом проектування професійної підготовки, культурологічний
підхід дозволяє трактувати освіту як процес оволодіння культурою, спрямований
на розвиток, цілісне перетворення особистості студента як суб'єкта, зміст
освіти як узагальнену культуру, що передбачає оволодіння нею, творчість і
діалог як способи самореалізації та саморозвитку суб'єктів освіти[1].
З позицій культурологічного підходу
професійна освіта є соціокультурним інститутом, що виконує гуманітарну,
трансляційну і культуротворчу функції, а також антропогенну практику культури,
чинник загального і професійного розвитку студентів.
В межах компетентнісного підходу ідея
культуровідповідності освіти знаходить відображення у формуванні у студентів
соціокультурної компетентності, що передбачає оволодіння студентом комплексом
знань про цінності, поведінкові зразки, звичаї, традиції, мову, досягнення
культури, що властиві певному суспільству і характеризують його [2].
Культурологічний підхід відображає нерозривний
зв'язок освіти і культури, і затверджує ідею «діалогу культур»,
«культуровідповідності освіти» [3, с. 77]. Тут слід згадати, що ідея
культуровідповідності освіти була сформульована ще А. Дістервегом і
означала навчання в контексті культури, орієнтацію освіти на цінності культури,
освоєння і відтворення її досягнень, на прийняття соціокультурних норм і
включення суб'єктів освіти в їх подальший розвиток.
Концепція культуротворчої освіти містить
теоретичне обґрунтування її ціннісної і цільової спрямованості на становлення
студентів суб'єктами професійно-педагогічної культури, розробку з позицій
культурологічного підходу принципів відбору і реалізації змісту освіти,
виявлення провідних тенденцій, принципів і педагогічних умов реалізації
культурологічного підходу в процесі їх професійної підготовки, визначення
технологічної стратегії розвитку суб'єктних якостей студентів у процесі
оволодіння педагогічною культурою.
Становлення студентів як суб'єктів
професійно-педагогічної культури є процесом поетапного оволодіння змістом
професійно-педагогічної культури в різних видах освітньої діяльності. Найбільш
значущими етапами даного процесу виступають: освоєння норм і вимог, установок і
способів професійно-педагогічної діяльності; засвоєння провідних елементів професійно-педагогічної культури; присвоєння
цінностей педагогічної культури, їх внутрішнє
прийняття на особистісно-смисловому рівні; трансляції професійно-педагогічної
культури в різних актах розгортання і опредмечування суб'єктності. Узагальненим
критерієм даного процесу виступає ступінь активності студентів в оволодінні
ціннісним, діяльнісним і особистісно-творчим компонентами
професійно-педагогічної культури в різних видах освітньої діяльності[1].
Технологічна стратегія розвитку студента як суб'єкта
професійно-педагогічної культури характеризується культурною і суб'єктною
спрямованістю освітньої діяльності; будується на основі логіки розгортання
суб'єктності його особистості при оволодінні змістом професійно-педагогічної
культури; націлена на розвиток і саморозвиток суб'єктної активності в процесі
формування продуктивно-творчої компетентності, розкриття його творчого
потенціалу; передбачає діалогізацію, ціннісно-смислову і творчу спрямованість
освітньої діяльності [1].
Отже, ідея культуротворчості в інженерно-педагогічній
діяльності має багату передісторію і у зв'язку з інноваційною стратегією
розвитку освіти стає конструктивною парадигмою. Цінності, що породжуються в
освіті процесами культуротворчості, утверджують єдність знань людини, її
моральності, духовності і культури.
Література:
1. Милинис
О. А. Субъектно-ориентированный подход к развитию культуры творческой
самореализации студентов-педагогов в креативной образовательной деятельности
[Текст] :Дис. …д-ра пед. наук : 13.00.01
/ О. А. Милинис. – Казань, 2012. – 467 с.
2. Богатырева
М. А. Социокультурный компонент содержания
профессионально-ориентированного учебника (английский язык, неязыковой вуз)
[Текст] :Дис. ... канд. пед. наук / М. А. Богатырева – М.,
1998. – 179 с.
3. Бобрышов
С. В. Историко-педагогическое исследование развития педагогического
знания : методология и теория [Текст] : Монография
/ С. В. Бобрышов. – Ставрополь : СКСИ, 2006. – 300 с.