К.п.н, професор Рогальська Надія Василівна
Уманський державний педагогічний університет імені
Павла Тичини
ФОРМУВАННЯ ОСВІТНІХ КОМПЕТЕНЦІЙ ДІТЕЙ-ДОШКІЛЬНИКІВ НА
ЗАСАДАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
Більшість освітніх систем світу характерні
випереджальним розвитком дошкільної освіти. Вчені вважають, що саме дошкільні
роки закладають в дитині фундамент її подальшого життєвого старту. Саме тому
держава модернізує дошкільну освіту і визначає її як один з найбільших
пріоритетів освітньої політики.
Особливу увагу в державних документах звернено на
необхідність розвитку у дітей творчого потенціалу, підтримку досягнень
індивідуальності дитини, формування позитивного образу «Я». Отже,
компетентність дитини - це її інтегрована здатність, яка охоплює знання,
уміння, навички, досвід, цінності, ставлення, що можуть реалізовуватись в
дитячій житгєдіяльності в певних життєвих ситуаціях. Як підкреслює
О. Савченко, компетентність - це здатність людини швидко і самостійно використовувати ті чи інші знання.
Відтак, організація життєдіяльності вихованців
дошкільних навчальних закладів на засадах компетентнісного підходу призводить
до зростання самостійності й творчості дитини та формування її
емоційно-ціннісної сфери. Ці проблеми можна розв'язувати, використовуючи у
навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів ефективний метод
проектів. Питанням використання проектних технологій у навчальному процесі присвячені
численні дослідження В. Безпалька, І. Булах, Б. Гершунського,
Р. Кларка, О. Пєхоти, Є. Полат. Натомість використання
проектного методу у дошкільних навчальних закладах залишилося недостатньо
вивченим.
Метод проектів сьогодні розглядається як інновація,
метою якої є створення для дитини умов, за яких вона оволодіває вмінням активно
здобувати, поповнювати та розвивати свої знання, вміння та навички, може їх
творчо реалізовувати у повсякденній діяльності [5]. Метод проектів реалізує
цілу низку функцій - дидактичну, пізнавальну, розвивальну, виховну та
соціалізуючу. У процесі реалізації цих функцій вихователями у дошкільників
виробляється уміння конструювати свої знання, аргументувати своє бачення,
відстоювати свої ідеї та погляди, розвиваються творчі здібності, комунікативні
уміння і навички [4].
Розкриваючи психологічне підґрунтя нових підходів
до організації сучасної дошкільної освіти, І. Бех наголошує на необхідності
підвищення фахового рівня дошкільних педагогів, усвідомлення того, що сьогодні
вихователь - це насамперед конструктор, який опосередковано
керує розвитком дитини, створюючи різноманітні форми розвивальних ситуацій.
Ідеї проектного
методу Дж. Дьюї та В. Кілпатріка знайшли підтримку спочатку в СІЛА, а
потім були сприйняті та реалізовані в інших країнах, які реформувались і
потребували виховання нового громадянина. Зазначимо, що у вітчизняній
педагогіці технологія проектів розглядалась як засіб всебічного розвитку
мислення та розуму молоді, розвитку творчих здібностей, підготовки дітей до
самостійної трудової діяльності,' підготовки до професійної діяльності [3, с.
9]. З 90-х років проектна технологія стає популярною у навчальних закладах
України, зокрема і в дошкільних закладах. Сьогодні дослідники розглядають
технологію проектів як складову навчальної діяльності, як спосіб навчання і
виховання, як спосіб пізнання явищ природи та суспільства [3]. Ця технологія
особливо прислужиться при формуванні у дитини творчого активного потенціалу.
Творчі вихователі можуть розробляти за цією технологією різноманітні програми
як низку проектів з певного розділу або певну тему як різні види діяльності у
вигляді різноманітних проектів з участю дорослих. Практики дошкільної освіти
вбачають цінність проектної технології в тому, що діти-дошкільники вчаться
працювати разом, в одній команді, вони виявляють успішність і гордяться своїми
успіхами, діти зайняті цікавою діяльністю і не потребують ніяких виховних
впливів [4]. Особливе значення має вплив проектів на розвиток творчого мислення
дітей, їхніх пізнавальних інтересів, пошукову діяльність. Важливим є і
формування навчальної діяльності старших дошкільників - розвиток
уміння планувати свою діяльність,
визначати мету, поетапність вирішення, добирати необхідні засоби; розвивальними
є також уміння знаходити необхідний матеріал в книгах, альбомах, під час
екскурсій, спостережень тощо. Особливо важливою нам видається комунікативна
взаємодія дітей - вони вчаться спілкуватись, розуміти один одного,
поважати думку товариша, його почуття, набувають навичок спільної роботи в
колективі. Відтак, проектна технологія дозволяє оптимізувати процес навчання та
розвитку дітей-дошкільників на засадах природних можливостей дітей, формує у
них навички самостійності й відповідальності [8].
-
Сьогодні система розвитку дошкільної
освіти зазнає суттєвих змін. Інтенсивний розвиток суспільного життя, активне
проникнення наукового прогресу в усі його сфери, вимагають від дошкільного
педагога обрати оптимальні технології виховання і навчання на основі сучасних
досліджень. Одним з таких методів є проектна технологія. Вона базується на
особистісно-орієнтованому підході до навчання і виховання дітей, формує
пізнавальний інтерес малюків та виробляє важливі вміння працювати разом в
колективі. Проектна технологія підвищує самостійну пізнавальну активність
дошкільників, розвиває їхнє креативне мислення, здатність здійснювати пошук
знаходити інформацію у різних видах самостійно. Також вчить використовувати
отриману інформацію у різних видах дитячої діяльності. У руслі партнерства з
сім'єю технологія проектів дозволяє залучити родину до співробітництва з
дошкільним закладом, з усіма його спеціалістами. Батьки реально стають
учасниками педагогічного процесу вчаться розуміти та правильно взаємодіяти з
дитиною, збагачують свій батьківський досвід. Отже, проектна технологія
реалізовується через проектування діяльності педагогів та дітей, педагогічну
просвіту батьків, створення розвивального середовища у дошкільному навчальному
закладі, поетапну практичну діяльність дорослих і дітей для реалізації
особистісно-орієнтованого підходу та забезпечення освітніх компетентностей
дітей-дошкільників. Така форма співпраці помітно покращує взаємини як між
батьками і педагогами, так і між дітьми і батьками та забезпечує високу
ефективність організації педагогічного процесу в дошкільних навчальних
закладах.
Література
1. Богуш
А. Проблема наступності дошкільної і початкової освіти в навчально-виховному
комплексі «Надія». Збірник наукових праць: -
Спеціальний випуск. -
К.: Наук.світ, 2002. -
330 с.
2. Ващенко
Л. М. Управління інноваційними процесами в загальній середній освіті регіону:
Монографія. -
К.: Тираж, 2005. - 380
с.
3. Інноваційні
педагогічні технології. - К.: ІЗМН, 2004. - 546 с.
4. Метод
проектів у діяльності дошкільного закладу / укладач Л. А. Швайка. - X.: Вид.
група «Основа», 2010. -
203 с.
5. Метод
проектів у початковій школі / Упоряд.: О. Онопрієнко, О. Кондратюк. - К.: Шк.
світ, 2007. -
128 с.
6. Орієнтири
-
цілісний і загальний розвиток // Дошкільне виховання. - 2010. - №8. - С. 2-3.
7. Партнерська
взаємодія дошкільної та початкової ланок освіти. Міський освітній проект:
збірник наукових та методичних праць / редкол.: О. В. Ковшар, Н. В.
Намінат та ін. -
Кривий Ріг : КПІ ДВНЗ «КНУ», 2012. - 136 с.
8. Піроженко
Т. Педагогічні інновації: критерії оцінки / Т. Піроженко // Дошкільне
виховання. -
2003. -
№8. -
С. 3-4.
9. Сидельнікова
О. Особисітсть дитини: роз’яснення до освітньої лінії / О. Сидельнікова //
Дошкільне виховання. -
2012. -
№10. -
С. 4-7.