Нізевич Н. П.

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Походження багатьох фразеологізмів пов’язане з особливостями поведінки тварин. З іменами багатьох тварин у різних країнах пов’язані більш менш схожі образи та символи. Лисиця зазвичай є символом хитрості, змія – підступності, лев – сили та великодушності, віслюк – впертості та дурощів. Особливості поведінки тварин породжують однакові ідеї образів.

Здавна на території Німеччини проживала велика кількість диких кроликів та зайців. Західна та Центральна Європа вважаються місцем проживання європейського дикого кролика. Образ життя та поведінка зайців та диких кроликів слугували підґрунтям виникнення цілого ряду фразеологізмів у німецькій мові.

Кролики бігають дуже швидко та прудко, тому їх важко спіймати. Також вони плутають сліди, стрибаючи в сторони і назад. Це стало прототипом таких фразеологізмів як: wissen, wie der Hase läuft – знати толк, розумітись у чомусь; sehen, wie der Hase läuft – дивитись, за ходом справ; ein alter Hase – робітник з досвідом, майстер своєї справи.

Таким чином, у сучасній німецькій мові фразеологізм зі словом Hase не мають значення «боягуз», а, навпаки, підкреслюють вправність та досвідченість людини. Але є і винятки: ein heuriger Hase – немовля.

В Європі завжди водилося багато борсуків, тому вони також досить часто зустрічаються у німецькій фразеології. Борсук живе в глибоких норах, які мають складну побудову. Взимку борсуки впадають в сплячку. Нірку вони покидають рідко, і то лише вночі. Якщо хтось нападає на борсука, то він відчайдушно захищає своє життя. Усі ці якості слугували базою для утворення великої кількості фразеологізмів, таких як: ein junger Dachs - молодий, недосвідчений хлопець; arbeiten wie ein Dachs – багато працювати, працювати як віл; schlafen wie ein Dachs – багато спати; sich wehren wie ein Dachs – відчайдушно захищатись.

Свиноводство – було найдревнішим видом скотарства в Німеччині. Поширеність цієї тваринки та її роль в житті населення відбивалась у звичаях та мові країни. Наприклад, після повернення із церкви, католики мали святкову трапезу, невід’ємним атрибутом якої була свинина з кислою капустою.

Свиня була символом багатства. Новорічні листівки часто містять зображення поросят. Також, не випадково, грошові скарбнички виготовляють у формі поросят.

У німецькій фразеології є багато прикладів фразеологізмів зі словом Schwein. Наприклад: Schwein haben – щастить; das nenne ich Schwein! – ось це удача!; armes Schwein – бідолашний; besoffen wie ein Schwein – дуже п’яний; kein Schwein – ніхто; im Schweinsgalopp – дуже швидко; sein Sparschwein schlachten – пустити в хід усі свої заощадження.

Вугор часто зустрічається в Рейні. Образ змієподібної риби пав в основу цілого ряду фразеологізмів німецької мови. Шкіра вугра слизька, тому його важко втримати в руках. Тому кажуть: glatt wie ein Aal – хитрий; sich winden wie ein Aal - викручуватись. Вугор досягає 2 метрів в довжину. Звідси: den Aal beim Schwanze fassen – почати не з того кінця.

Про людей які виділяються часто кажуть «біла ворона». Цей образ зрозумілий, тому що в природі біла ворона зустрічається дуже рідко. Своїм кольором вона різко відрізняється від звичайних ворон. В німецькій мові поняття «біла ворона» має лише позитивний контекст: еin weißer Rabe – на рідкість чудова людина.

Для негативного опису людини, яка різко вирізняється між інших, в німецькій мові є вираз das schwarze Schaf – біла ворона.

Спочатку, цей вираз вживався лише по відношенню до члена сім’ї, який вирізнявся між інших, як «чорна вівця» в родині.

Цей образ виник в кінці ХVIII ст., коли в країні відбувався розвиток тваринництва. Шерсть овець зазвичай білого кольору, тому чорна вівця була рідкістю серед череди. Вона дуже відрізнялась. Саме це послугувало утворенню такого фразеологізму.

Отже, можна зробити висновок, що все, що робиться в країні впливає на її мову. Тварини, які там водяться, не є виключенням. Адже назви найпоширеніших тварин слугують основою для створення різних цікавих фразеологізмів.