Економічні науки/10. Економіка підприємства

 

Шафранська Т.Ю., Заточня А.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Роль виробничої підприємницької діяльності в активізації економічних процесів.

Підприємництво є стратегічним фактором та внутрішнім джерелом стійкого економічного розвитку і матеріального забезпечення добробуту населення країни в ринкових умовах господарювання. У країнах із розвиненою ринковою економікою підприємництво істотно впливає на розвиток народного господарства. Позитивні результати розвитку підприємництва в країнах, які пройшли етап реформування еконо­мічних систем, показують, що воно є одним із засобів усунення дис­пропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових ро­бочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних про­цесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами.

Дослідженням проблем та економічних умов розвитку вітчизняного підприємництва присвятили свої праці українські вчені, серед яких М.П. Денисенко, Ж.А. Говоруха, Г.І. Кіндрацька, М.С. Білик, П.Я. Попович, О.Д. Абрамова та інші. Однак, враховуючи швидкоплинність економічних процесів, ці питання потребують подальших досліджень. Актуальність теми дослідження визначена в першу чергу об’єктивно важливою роллю підприємництва у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці, перехід до якої є головним вектором реформ в Україні.

Як економічна категорія підприємництво відображає відносини між його суб'єктами з приводу виробництва, розподілу і привласнення благ та послуг. Підприємництво є багатоплановим явищем. Його соціально-економічну сутність слід розглядати як специфічний фактор виробництва, активний і динамічний елемент бізнесу, особливий вид діяльності, певні тип і стиль господарської поведінки.

Підприємництво певною мірою пов’язане з основними фазами відтворювального циклу - виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг, обміном, розподілом і споживанням товарів,  і  відповідно, може набувати різноманітних форм та охоплювати різні сфери діяльності. Тип підприємницької діяльності визначається сферою вкладання праці у процесі виконання місії і досягнення підприємницького інтересу, а також тим місцем, яке вона посідає у процесі задоволення споживчого інтересу. Розрізняють три типи підприємницької діяльності (відповідно до фаз циклу відтворення капіталу): виробничу, комерційну і фінансову.

Враховуючи  пріоритети загальноекономічного розвитку держави, основна роль має належати виробничому підприємництву, оскільки суспільне багатство залежить, насамперед, від стану сфери матеріального виробництва. Суть та значення виробничого підприємництва полягають у тому, що воно є про­відним сектором ринкової економіки; визначає темпи економічного розвитку, струк­туру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебу­дову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибо­ру; забезпечує насичення ринку споживчими товарами, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні форми управління; фор­мує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції .

Під виробничим підприємництвом слід розуміти будь-яку матеріальну, інтелектуальну, творчу діяльність, пов'язану з виробництвом продукції, товарів, наданням відповідних послуг, створенням певних духовних цінностей. У центрі виробничого підприємництва знаходиться виготовлення споживчих благ: у процесі виробництва створюється кінцевий або проміжний продукт, що повинен відповідати передбаченій споживчій якості.

Виробнича підприємницька діяльність передбачає визначення асортименту продукції, що буде виробляти підприємець; виявлення потреби у товарах, необхідних потенційному споживачеві; оформлення контракту між підприємцем і покупцем товару; здійснення самого виробництва товарів і послуг; залучення до своєї діяльності сторонніх організацій та осіб, якщо окремі роботи підприємець не здатний виконати своїми силами.     Особливістю виробничої підприємницької діяльності є обов’язкова наявність етапу, пов’язаного з підприємницькою ідеєю – результатом розумової діяльності, яка згодом набуває матеріалізованої форми.

         Виробниче підприємництво вважається одним із найскладніших видів бізнесу, оскільки потребує залучення різних факторів виробництва, характеризується більш тривалим періодом від зародження бізнес-ідеї до реалізації виробленої продукції та отримання економічного ефекту. Але, при цьому, це найбільш перспективний та інвестиційно привабливий шлях до успіху. Виробниче підприємництво є суспільно необхідним видом діяльності, оскільки його роль полягає не лише у виробництві необхідних суспільству благ та забезпеченні зайнятості населення, а й в участі в значній кількості економічних процесів. Так, виробниче підприємництво тісно пов’язане з бізнесом у сфері обігу, сприяє йому. Активізація виробничої підприємницької діяльності в свою чергу стимулює розвиток комерційного і фінансового підприємництва. Крім того, сучасне виробниче підприємництво прагне якнайкраще використовувати науково-технічний прогрес з метою механізації і автоматизації   виробничих процесів, не  завдаючи при цьому шкоди довкіллю.

Ринкова економіка вимагає переорієнтації виробничого підприємництва  на діяльність у сучасних умовах. Це, насамперед, вивчення ринкової кон'юнктури, систематичне удосконалення організаційно-технічного рівня підприємств, забезпечення високого ступеня соціального розвитку, перебудова організаційних структур управління. Виробниче підприємництво при підтримці держави повинно стати тенденційно інноваційним, гнучким і витратоефективним, подолати обмеженість зростання, підвищити рівень виробництва до міжнародних стандартів якості.