Економічні науки / 12. Економіка сільського господарства

К.е.н. Величко Т.Г.

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Україна

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ

В ринкових умовах господарювання найбільш непристосованими до динамічних економічних, політичних та фінансових умов виявились сільськогосподарські підприємства. Роздрібнення підприємств аграрного сектору зробило неможливим виробляти достатню кількість для реалізації необхідними партіями на міжнародному ринку продукцію високої якості із підтверджуючими на те документами. Вихід підприємств аграрного сектору України на міжнародний ринок дасть можливість реалізувати її за відповідними цінами та забезпечить достойні конкурентні умови існування [1, с. 5]. Досягти цього можна, запровадивши на підприємстві у загальній системі менеджменту елементи екологічного менеджменту, сертифікації й стандартизації продовольчої продукції.

В Україні впровадження системи екологічного менеджменту (СЕМ) у сільськогосподарських підприємствах не є обов’язковим та носить ініціативний характер, проте підтримується державою. В межах країни діючими є національні стандарти ДСТУ ISO 14001 “Системи управління навколишнім середовищем. Склад і опис елементів керівні вказівки по їх застосуванню”, та ДСТУ ISO 14004 “Системи управління навколишнім середовищем. Загальні керівні вказівки по принципах управління, системах і засобах забезпечення”, які обґрунтовують порядок функціонування підприємств в умовах впровадження системи екологічного менеджменту. Важливою перешкодою у впровадженні даної системи менеджменту у сільськогосподарських підприємствах є необізнаність, нерозуміння важливості та невміння прорахувати ефективність впровадження цієї системи. Важливо розуміти, що перспективою впровадження системи екологічного менеджменту у підприємствах аграрного сектору є:

- розширення ринків збуту виробленої продукції, що є одним із найголовніших чинників економічної нестабільності галузі;

- доступ до кредитних ресурсів, які є необхідною умовою модернізації виробництва, впровадження ресурсоощадних екологічно безпечних та економічно ефективних технологій;

- підвищення рівня інвестиційної привабливості підприємств, що забезпечить додаткове вливання ресурсів у бізнес;

- підвищення рівня конкурентоспроможності як виробленої продукції, за рахунок наявності сертифіката про її відповідність міжнародним вимогам, так і власне підприємства за рахунок зниження витрат на виробництво продукції та ін.

Впровадження системи екологічного менеджменту у підприємствах та підтримка її функціонування вимагає додаткових витрат грошових ресурсів, у яких сільськогосподарські підприємства відчувають постійно дефіцит. Проте вирішити дане питання можливо, за рахунок укрупнення підприємств при об’єднанні бізнесу окремих власників у корпорації. Певні елементи системи екологічного менеджменту у сільськогосподарських підприємствах є подібними до СЕМ у промислових підприємствах із деякими відмінностями при проведенні оцінок і методиками застосування оцінок показників та рівня безпеки виробничого процесу, якості продукції, що пов’язані із специфікою діяльності підприємств аграрного сектору. Закордонна практика впровадження систем екологічного менеджменту на підприємствах свідчить про економічну їх доцільність [2, с. 58]. Доведено економічну ефективність застосування системи екологічного менеджменту у підприємствах аграрного сектору та посилення екологічної свідомості та відповідальності власників бізнесу, споживачів продукції і послуг та працівників підприємств.

Немає необхідності в створенні особливих умов для забезпечення функціонування системи управління навколишнім середовищем окремо від загальної системи управління, що є важливим для сільськогосподарських підприємств, які відчувають гострий ресурсний дефіцит [3, с. 216]. Результатом впровадження системи управління навколишнім середовищем на сільськогосподарських підприємствах буде поліпшення екологічних характеристик, а поряд із цим – економічних показників діяльності за рахунок впровадження еколого-економічних ресурсоощадних та конкурентоспроможних технологій виробництва продукції. Закордонна практика впровадження систем екологічного менеджменту на підприємствах свідчить про економічну їх доцільність. Ans Kolk доводить економічну ефективність застосування системи екологічного менеджменту у підприємствах аграрного сектору та посилення екологічної свідомості та відповідальності власників бізнесу, споживачів продукції і послуг та працівників підприємств [4, с. 124].

Систематичне запозичення і впровадження сукупності методів управління навколишнім середовищем може забезпечити оптимальні результати для всіх зацікавлених сторін. З метою досягнення еколого-економічних цілей, система управління навколишнім середовищем спонукає підприємства до впровадження якнайдосконаліших з існуючих технологій там, де це можливо і економічно доцільно. Економічна ефективність таких технологій в системі екологічного менеджменту та аудиту враховується повною мірою.

Література:

1. Ільїна М.В. Еколого-економічна оцінка ефективності екологічного менеджменту в аграрному виробництві України / М. В. Ільїна // Агросвіт. – 2010. – № 1. – С. 2-7

2. Лучишина К.Л. Основи формування інтегрованої системи управління якістю аграрних підприємств / К.Л. Лучишина // Агросвіт. – 2010. – № 21. – С. 56-60

3. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення: [навч. посіб.] / А.Б. Качинський. – К., 2001. – 311 с.

4. Ans Kolk. Ekonomics of Environmental Manаgеment. – Harlow: Pearson Education. – 2000. – 205 с.