Ст. викладач Скоробогатова Т. І., студентка Похила М. О.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

ОЦІНКА ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ: СТАН, ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Інфляція являється однією з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, негативно впливаючи на різні економічні сторони життя суспільства. Забезпечення стабільності грошової одиниці є важливою передумовою економічного розвитку будь-якої країни. Створення цієї передумови є особливо актуальним для України, оскільки індекс споживчих цін як основний індикатор інфляції в Україні суттєво коливається і має тенденцію до прискореного зростання.

Актуальність обраної теми не викликає сумніву, оскільки політична нестабільність нашої країни відображається на економіці, що призводить до підвищення інфляції порівняно з минулим 2013 роком.

Інфляція (inflation) – тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Основними факторами є монетарні та немонетарні. До монетарних факторів відносять переповнення каналів грошового обігу грошима, внаслідок чого відбувається знецінення грошей та зниження їх купівельної спроможності. До немонетарних факторів належить підвищення попиту на товари та послуги, збільшення витрат виробництва, сезонніфактори тощо [1].

Існує багато причин, які призводять до інфляції. Аналізуючи інфляційні процеси в Україні, дослідники виділяють такі причини [2]:

1. Науково-технічний прогрес не стоїть на місці, тому з роками технічне обладнання дорожчає і виникає потреба оновлювання виробництва. Відповідно, дляцього потрібні додаткові кошти, це провокує подорожчання грошових ресурсів, а такожпідвищує інфляцію.

2. Розширення банками кредитної діяльності. Якщо масштаби кредитуваннярозширюються у сфері реальних потреб економіки, то це викликає посилення емісіїкредитних грошей, а також призводить до зростання платоспроможного попиту.

3. Занадто великі інвестиції в одні галузі, а в інші – недолік інвестицій, призводить до зайвого виробництва одних товарів і до нестачі інших. Через цез’являються диспропорції в економічній системі, а також і в галузі грошового обігу.

4. Відсутність балансу між доходами та витратами. У цьому випадку з’являється дефіцит бюджету, який призводить до зростання грошової маси, через виготовленнянових грошових знаків.

Розглянемо динаміку інфляційних коливань протягом 2004-2014років (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Індекс споживчих цін України за 2004-2014 роки [3]

2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2014 рік
112,3	110,3	111,6	116,6	122,3	112,3	109,1	104,6	99,8	100,5	124,9

Отже, зі статистичних даних, 2014 рік можна вважати інфляційним, адже рівень зростання споживчих цін є найбільшим, починаючи з 2004 року. Як видно з таблиці 1.1 найнижчий рівень споживчих цін зафіксовано у 2012 та 2013 роках, відповідно – 99,8 і 100,5.

У 2014 році драйверами інфляції, із зрозумілих причин, стали ціни на газ (підвищення на 63%), на паливо та мастила (на 58%), що призвело до значного зростання цін та тарифів, насамперед, у коммунальному господарстві (на 33%). Також збільшило інфляцію підвищення цін на фармацевтичну продукцію та медичні товари (+40%). При цьому продукти харчування подорожчали на 20%[4].

Також великого значення має антиінфляційна політика держави. Державне регулювання інфляційних процесів в Україні реалізується у складі загальної економічної політики. Основними складовими економічної політики держави є фіскальна та монетарна політика. Реалізацію фіскальної політики через відповідні інструменти покладено на уряд. Водночас, монетарна політика є прерогативою центрального банку. Відповідно до цього, кожна із зазначених інституцій, використовуючи належний їм інструментарій, формує економічну політику у сферах їхнього впливу [5].

Таким чином, інфляція негативно впливає на суспільство в цілому, погіршує економічне становище, знижує реальні доходи і рівень життя, знецінює заощадженнягромадян. Тобто інфляційні процеси призводять до такого загострення економічних тасоціальних суперечностей, що держава починає вживати заходів для подоланняінфляції та стабілізації грошового обігу. Основні форми боротьби з інфляцією – грошовіреформи та антиінфляційна політика (дефляційна політика та політика доходів).

Отже, інфляція є дуже небезпечною для економіки країни, порушуючи її стабільність. Тому антиінфляційна державна політика повинна займати одне з головних місць серед засобів державного регулювання економіки.

Список використаних джерел:

1. Офіційний сайт Національного банку України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:http://www.bank.gov.ua/.

2. Чернявський О.П. Інфляція в Україні за умов фінансовоїкризи / ЧернявськийО.П., Гудзь Т.П. // Вісниксоціально-економічнихдосліджень: Збірникнауковихпраць. –Одеса: ОДЕУ, 2010. – Вип. №38. – С. 180 – 183.

3. Офіційний сайт державноїслужбистатистики // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу :http://www.ukrstat.gov.ua/.

4. Профспілка працівників агропромислового комплексу України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу:http://www.profapk.org.ua/.

5. Варгас М. В. Підвищення ефективності антиінфляційного регулювання в Україні/ М. В. Варгас // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011р. – с.173-181.