Экономические науки/6. Маркетинг і менеджмент

к.е.н., доц. Дружиніна В.В., Рижак А.І.

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського, Україна

МОТИВАЦІЯ ПЕРВИННИХ СУБ'ЄКТІВ

РИНКУ РЕСТОРАННИХ ПОСЛУГ

На сучасному етапі розвитку держави ринок ресторанних послуг є найбільш перспективним і динамічним, головними складовими якого є споживачі, що породжують попит, і постачальники послуг, що породжують пропозицію. Успіх та розвиток ресторанного бізнесу складається з багатьох аспектів, які між собою тісно пов'язані. З одного боку: підвищення конкурентоспроможності підприємств ресторанного бізнесу, відповідальна та ініціативна поведінка працівників, високо організований, прагнучий трудової самореалізації персонал, підвищення рівня освіти та соціальних очікувань співробітників. А з іншого боку, розвиток ресторанних підприємств безпосередньо залежить від ефективного задоволення постійно мінливих потреб споживачів, частоти відвідуваності ресторанних закладів і т. д. Це є прерогативою мотивації в управлінні підприємствами на ринку ресторанних послуг, поглиблене дослідження якої як і раніше залишається актуальним як у зарубіжній, так і вітчизняній науці.

Питання мотивації розглядалися у відомих роботах економістів світового рівня (А. Маслоу, К. Альдерфера, Ф. Герцберга, Д. Мак-Грегора, М. Риккардо, інших) та вітчизняних економістів: Д. Богині, Г. Дмитренка, В. Данюка, Т. Кір'яна, А. Колота, Е. Лібанової та інших.

Аналізуючи підходи вчених в даній області, під мотивацією слід розуміти сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають як ресторатора і його персонал, так і споживача – клієнта до певних дій. Поведінка ресторатора спрямована на залучення клієнтів, персоніфіковане обслуговування, на створення конкурентних переваг власного підприємства. Поведінка споживача у виборі того чи іншого ресторанного закладу залежить від іміджу підприємства, цінової політики, гарантії якості наданих послуг і т. д. Але яка б не була мотивація: зовнішня – внутрішня; позитивна – негативна; стійка – нестійка, всі її види мають дві форми: матеріальну і нематеріальну (рис. 1).

Згідно рис. 1 матеріальна мотивація як для ресторатора, так і для клієнта є першочерговою. Саме гроші дозволяють людям купувати всі матеріальні блага (їжу, житло, одяг, отримувати освіту, подорожувати, займатися благодійністю, займатися саморозвитком). Щоб залучити в свою команду кращих професіоналів, насамперед ресторатор повинен запропонувати конкурентну заробітну плату, а далі інші види мотивації за списком. І навпаки, не забезпечуючи працівникам виплату середньої заробітної плати, а намагаючись розвивати такий напрямок як нематеріальна мотивація персоналу, компанії сильно ризикують втратити кращих фахівців і постійно боротися з плинністю рядових співробітників. Для того, щоб клієнт захотів прийти ще раз до ресторанного закладу, необхідні активні дії з боку рестораторів: знижки, промоушн-акції, програми «відданого клієнта» і т. д. Але поряд з матеріальними формами мотивації існують і нематеріальні, особливо важливі в період кризи.

Таким чином, як ресторатор, так і клієнт приймає рішення на рівні регулювання, адаптації та самоорганізації. Відповідно і потреби повинні бути реалізовані на кожному із зазначених рівнів одночасно. Можна стверджувати, що нижчі, вищі і найвищі потреби розвиваються паралельно і сукупно і управляються поведінкою людини на всіх рівнях його організації, тобто існує потрійний характер задоволення потреб через матеріальні і нематеріальні форми мотивації.