ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ

Пугач Андрій Миколайович,

к.т.н., доцент кафедри сільськогосподарських машин Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету

Зростання ефективності суспільного виробництва на основі інноваційного розвитку є ключовим чинником вирішення соціально-економічних проблем країни, та аграрної сфери зокрема. Інноваційний розвиток на сучасному етапі здійснюється шляхом проведення розумної економічної реформи і великомасштабної реконструкції секторів національної економіки. Зміст економічної реформи - організація високоефективного ринкового механізму господарювання. Розвиток наукової діяльності в аграрній сфері України можливий на основі проведення глибокої структурної перебудови національної економіки з впровадженням прогресивної техніки і технологій, що включає:

- забезпечення економії різних видів виробничих ресурсів;

- підвищення якості продукції;

- забезпечення зростання продуктивності праці, що випереджає темпи зростання суспільного виробництва;

- забезпечення ефективної участі у міжнародному поділі праці.

Досвід розвинених країн світу в останні роки переконливо демонструє, що підвищення ефективності аграрного ресурсного потенціалу досягається переважно за рахунок активізації інноваційної діяльності, тобто успішного функціонування науково-технічної сфери та інноваційного розвитку. Кінцевий результат інноваційної діяльності - реалізація у виробництві, що сприяє систематичному, та більш прогресивного організаційно-економічного, управлінського та техніко-технологічного перетворення аграрного виробництва та підвищення його ефективності [1, с. 194].

Наукова діяльність в аграрній сфері України реалізуються через інноваційний процес, тобто цілеспрямований науково-технічний та фінансово-економічний процес, що ставить за мету створення кращих за своїми споживчими властивостями товарів і технологій шляхом практичного застосування інновацій.

Інноваційна діяльність пов’язана із створенням, освоєнням і поширенням інновацій. Інноваційна діяльність виникає при передачі інформації та матеріальному переміщенні зі сфери науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у виробництво, причому, результати цього процесу знаходять свого споживача. Інноваційна діяльність - вид інтелектуальної діяльності людини, пов’язаний з реалізацією інноваційних ідей, фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями, розробкою та реалізацією організаційних, фінансових та комерційний заходів [2, с. 12].

На сьогоднішній день принципову складність представляє відбір перспективних конкурентоспроможних інновацій, виявлення їх інвестиційної привабливості, створення механізму прискореного просування інноваційних проектів на ринок. Тому перед органами державної влади постає проблема розробки методів і принципів відбору.

Під науковим забезпеченням державного регулювання розвитку аграрної сфери України треба розуміти систему взаємопов’язаних ідей і методів, призначених для підготовки і реалізації державних рішень на науковій основі. Методологія обґрунтування наукового забезпечення державного регулювання передбачає вдосконалення і узагальнення вказаних методів та ідей для їх практичного використання в процесі вирішенні державних управлінських задач, а саме: узагальнення обсягу та змісту функцій, які підлягають виконанню; здійснення аналізу існуючого рівня розвитку аграрного сектору; надання оцінки впливу чинників, а також визначення можливих та пріоритетних заходів; встановлення можливих сучасних заходів з метою усунення своєчасної виявленої невідповідності; розробка документів з контролю, планування, та регулювання; визначення з числа запропонованих пріоритетних заходів та реалізовуваних відповідно до ресурсних обмежень; розробка організаційно-методичних і програмних рекомендацій з реалізації порядку пріоритетних заходів в намічені терміни тощо.

Одним з важливих принципових положень державного регулювання розвитку наукової діяльності в аграрній сфері України є визначення того стану, до якого повинен наближатися існуюча аграрна сфера (наприклад, в масштабі країни, області, регіону, сільського району) та необхідних для цього заходів та напрямів (команд управління). Де стабільний стан розвитку аграрної сфери є таким його станом, в якому кінцеві результати процесів функціонування розвитку аграрного сектору відповідають заданому та необхідному рівню.

Зміна кінцевих результатів аграрного сектору під впливом чинників може бути різною. Вплив одних чинників призводить до позитивних результатів, інших – до негативних. Тому для приведення рівня розвитку аграрного сектору до стабільного стану треба розробляти і реалізовувати відповідні заходи. Таким чином, створюється своєрідний комплекс «чинники-заходи», що змінюється за рівнями ієрархії в аграрному секторі на галузевому та територіальному рівнях.

Визначення змісту і обсягу функцій, які мають виконуватися в аграрному секторі на різних рівнях ієрархії, є найважливішим початковим етапом обґрунтування того, що від змісту і обсягу функцій державного регулювання розвитку наукової діяльності в аграрній сфері України безпосередньо залежить структура аграрного сектору, його характеристика і показники, а також розподіл ресурсів, що виділяються на аграрний сектор.

Література

1. Ільчук О.М. Наукові засади державного регулювання аграрної сфери в умовах підвищених ризиків / О.М. Ільчук // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер. : Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. - 2013. - Вип. 181(4). - С. 193-199.

2. Клокар О. О. Формування заходів ефективної державної підтримки відтворення ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки / О.О. Клокар // Вчені записки університету "КРОК". Серія : Економіка. - 2014. - Вип. 36. - С. 10-16.

References

1. Ilchuk, O.M. (2013) “Scientific bases of state regulation of the agrarian sector in the conditions of high risks”, Naukoviy visnik Natsionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini. Ser. : Ekonomika, agrarniy menedzhment, biznes, vol. 181(4), pp. 193-199.

2. Klokar, O.O. (2014) “Formation of effective measures of state support for the reproduction of the resource potential of the agricultural sector”, Vcheni zapiski universitetu “KROK”. Seriya : Ekonomika, vol. 36, pp. 10-16.