Медицина/ 1. Акушерство и гинекология

А.В. Гошовська, В.М. Гошовський

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Пологовий будинок № 1, м. Чернівці

Порушення плацентарного комплексу.

Прогноз та діагностика

У забезпеченні нормального перебігу вагітності важливу роль відведено гормональній та білок-синтезувальній функціям фетоплацентарного комплексу (ФПК). Останній продукує плацентарні гормони та білки, які регулюють важливі процеси, що необхідні для фізіологічного перебігу гестації. Морфологічні зміни в плаценті у вагітних з проявами плацентарної дисфункції, потенційно супроводжуються розладами ферментативної, гормональної та білок синтезувальними функціями ФПК. Зміни у гормональній функції плаценти у жінок, які можуть стати основою патогенезу різноманітних ускладнень вагітності, вивчені недостатньо.[1-3]

Для оцінки функціонального стану ФПК у жінок є більш інформативним є одночасне визначення декількох гормонів та білків у сироватці крові вагітної та у плаценті з комплексною оцінкою їх результатів.[3]

За даними літератури, відмічена висока діагностична цінність специфічних протеїнів: трофобластичного β1- глікопротеїну (ТБГ) - специфічного маркера функції синцитіотрофобласта, який синтезується плодовою частиною плаценти та плацентарного ά1- мікроглобуліну (ПАМГ) - білока, який синтезується материнською частиною плаценти і є індикатором функції децидуальної тканини.

Нами досліджено концентрацію специфічних трофобластичного β1- глікопротеїну (ТБГ) та плацентарного ά1 - мікроглобуліну (ПАМГ) білків у сироватці крові у вагітних жінок основної та контрольної груп.. Білоксинтезувальну функцію вивчали методом твердофазового імуноферментного аналізу з використанням тест- систем, що основані на дії моноклональних антитіл (ДИА -М, Москва).

Основну групу вагітні з проявами плацентарної дисфункції поділено на дві підгрупи ІА, ІБ. ІА- вагітні, з проявами плацентарної дисфункції без специфічної профілактики плацентарної дисфункції, ІБ- вагітні, з проявами плацентарної дисфункції з специфічною профілактикою плацентарної дисфункції, Контрольна група – 40 здорових вагітних. Клініко- лабораторне дослідження проводили відповідно до наказу МОЗ України№ 233 від 29.07.96.

З метою поглибленого вивчення функції фетоплацентарного комплексу, нами досліджено концентрацію білків у сироватці крові у вагітних жінок основної та контрольної груп: трофобластичного β1- глікопротеїну (ТБГ) та плацентарного ά1- мікроглобуліну (ПАМГ) результати який наведені у табл.1

Таблиця 1

Рівні специфічних білків сироватки крові вагітних з проявами дисфункції плаценти (х±Sx)

Показник	Контрольна група n=40	Основна група (
		ІА підгрупа n=35	ІБ підгрупа n=35
ТБГ нг/мл	10,34±0,074	9,52±0,075 Рк<0,001	10,30±0,080 Рк>0,05 Рп<0,001
ПАМГ нг/мл	35,6±0,12	80,1±0,52 Рк<0,001	62,11±0,27 Рк<0,001 Рп<0,001

Примітка. Рк – вірогідність розбіжності у середніх тенденціях з контрольною групою, Рп – вірогідність розбіжності у середніх тенденціях з іншим методом профілактики згідно методу Стьюдента.

Відмічено, що рівень ТБГ був найнижчим у ІА підгрупі без проведеної специфічної профілактики плацентарної дисфункції. Так в ІА підгрупі рівень білка в 1,2 раза знижувався від показників контрольної групи. Тенденція до зниження відмічені у підгрупі ІБ, де показник ТБГ був у середньому на 1,3% меншим, ніж у групі контролю.

За даними досліджень, які наведені у таблиці 1, видно, що рівень ПАМГ в основній групі значно перевищував показник норми. Так в ІА підгрупі концентрація специфічного білка у середньому в 2,3раза була вищою від групи контролю, а в ІБ підгрупі у середньому в 1,7 раза перевищувала показник норми.

Таким чином зазначені зміни мають прогностичну цінність і у комплексі з іншими методами діагностики підтверджують порушення функції плаценти. Підвищення рівня ПАМГ в сироватці крові вагітних, з проявами плацентарної дисфункції, засвідчує стан декомпенсації плацентарної системи та недостатність бар’єрної та захисної функцій.

Отже, дослідження специфічних білків у сироватці крові вагітних у динаміці, дають можливість прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції у жінок.

Виявлення закономірностей у гормон-продукувальній та білок- синтезувальній функціях фетоплацентарного комплексу є маркерами ефективності профілактики та лікування плацентарної дисфункції у вагітних жінок.

Література

1. ВАХ-залежний апоптоз у децидуальних клітинах вагітних, інфікованих мікобактеріями туберкульозу / [Гошовська А. В., Польова С. П., Рак Л. М., Гошовський В. М.] // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2009. – С.167-170.

2. Беседін В. М. Стан гормональної функції плаценти у немолодих першородячих, можливості комплексної терапії фетоплацентарної недостатності / В. М. Беседін, М. В. Дорошенко-Кравчик // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2 (35). – С. 227-229.

3. Каліновська І. В. Дослідження рівня плацентарного α₁-мікроглобуліну в материнській сироватці крові при плацентарній формі фетоплацентарної недостатності у різні терміни вагітності / І. В. Каліновська // Одеський медичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 53-55.