Медицина / 1. Акушерство и гинекология

К.мед.н., Юр’єва Л. М.

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Україна

Спосіб профілактики перинатальних ускладнень у вагітних із децидуально-трофобластичними порушеннями в ранніх термінах гестації

Чисельні дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених показали, що порушення формування та функціонування фето плацентарного комплексу призводять до збільшення таких гестаційних ускладнень, як ранні і пізні гестози, невиношування вагітності, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, дистрес плода, кровотечі під час вагітності та в пологах [1,2,3,4].

Робота присвячена актуальній в науковому та практичному аспекті темі – зниженню частоти перинатальних ускладнень у жінок із децидуально-трофобластичними порушеннями в ранніх термінах гестації.

Мета роботи. Оцінити клінічну ефективність використання комплексних заходів профілактики перинатальних ускладнень у вагітних із децидуально-трофобластичною недостатністю в малих термінах гестації.

Методи дослідження. Нами було обстежено 100 пацієнток з високим ризиком розвитку децидуально - трофобластичної недостатності (ДТН), що були розділені на такі групи: І група - 50 жінок із високим ризиком ДТН, які отримували запропонований нами комплекс профілактичних заходів; ІІ група - 50 жінок із високим ризиком ДТН, які одержували лікувально-профілактичні заходи, передбачені відповідними протоколами МОЗ України.
Вагітним групи ризику розвитку ДТН в 8-12 тиж., 14-16 тиж. і  28-34 тиж. призначали «Курантил N» (дипиридамол) по 25 мг 3 рази на день за 1 годину до їди, з метою покращення судинного тонусу і мікроциркуляції; препарат «Хофітол», який потенціює дію дезагрегантів, призначали по 200 мг 3 рази на добу перед їжею; із метою активації метаболічних і біоенергетичних процесів - «Цитофлавін» внутрішньо по 2 таблетки 2 рази на добу за півгодини до їди. Тривалість кажного із таких курсів становила 3-4 тижні.

Групи були статистично однорідними.

Результати дослідження. Всі вагітні добре переносили запропоноване лікування, неприємних суб’єктивних відчуттів ні в кого з них не було.

Аналіз перебігу гестаційного періоду показав, що запропонований профілактичний комплекс призвів до зменшення частоти загрози переривання вагітності (І група - 10,0% і ІІ - 20,0%, р<0,05), викиднів (І група - 6,0% і ІІ - 16,0%, р<0,05) та передчасних пологів (І група - 2,0% і ІІ - 6,0%, р<0,05). Значно покращився стан внутрішньоутробного плоду, про що свідчило зменшення в 2,1 разів частоти розвитку фетоплацентарної дисфункції, в 1,8 раза відсотка частоти затримки внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУРП) та в 2,3 рази - дистресу плода під час вагітності.

Рекомендована нами профілактична терапія дала змогу зменшити кількість патологічних пологів. У основній групі, в порівнянні з групою контролю, на 26% був меншим показник передчасного розриву плідних оболонок, рідше в 2,4 рази діагностували аномалії пологової діяльності, дистрес плода (І група - 8,0 % і ІІ - 18,0%, р<0,05) і акушерські кровотечі (І група - 8,0 % і ІІ - 12,0% відповідно, р<0,05).

Слід відзначити зменшення частоти оперативних втручань в пологах. Так, якщо на фоні загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів рівень кесаревих розтинів склав 26,0%, то при використанні нашої методики цей показник становив 12,0%.

Безумовно, одним із найбільш інформативних критеріїв ефективності запропонованої методики є перинатальні результати розродження. У першу чергу необхідно відмітити зниження рівня різноманітних форм асфіксії новонароджених із 34,0% у ІІ групі до 16,0% на фоні використання запропонованої методики (р<0,05), причому, рівень тяжкої асфіксії зменшився в 3 рази (І група - 2,0 % і ІІ - 6,0%, р<0,05), що також підтверджує ефективність запропонованої методики профілактики перинатальної патології у жінок групи ризику розвитку ДТН.

Проаналізувавши результати гістометричних досліджень плацент, нами встановлено, що проведенння комплексної профілактичної терапії сприяло покращенню умов плацентації. Так, у плацентах жінок, які отримали профілактичне лікування, був достовірно вищим відсоток термінальних ворсин (65,0 ± 1,04% проти 61,9 ± 1,2 %, р<0,05), ворсинок із СКМ (49,2 ± 2,8% проти 40,7 ± 3,2%, р<0,05) і термінальних ворсин із трьома і більше судинами (22,7 ± 0,5% проти 11,4 ± 3,2, р<0,05).

Висновок. Результати проведених нами досліджень показали, що призначення вагітним групи ризику розвитку децидуо-трофобластичних порушень препаратів, що покращують судинний тонус, мікроциркуляцію та активізують метаболічні процеси у фето-плацентарному комплексі, призводить до зниження частоти розвитку перинатальних ускладнень та дає змогу його рекомендувати для широкого використання в практичній охороні здоров'я.

ЛІТЕРАТУРА

1. Апресян С.В. Беременность и роды при экстрагенитальных заболеваниях. Серия: библиотека врача – специалиста. ГЭОТАР – Медиа, 2009. – 564 с.

2. Демидова Е. М. Роль эндометрия в генезе невынашивания беременности // Акуш. и гинек. / Е. М.Демидова, В.Е.Радзинский, А.П. Мельников и соавт. / – 2005. - № 6. – С.11.

3. Стрижаков А.Н. Потеря беременности. / А.Н. Стрижаков, И.В. Игнатко. – М., 2007.

4. Sibai B.M.: Chronik hypertension in pregnancy // Obstet. Gynecol. 2002; 100:369-377.