Найдьон
Я.П.,
студентка
юридичного факультету
Науковий
керівник: Лютіков П.С., д.ю.н, доцент
Запорізький
національний університет
м.Запоріжжя,
Україна
Місце
Верховного Суду України в системі адміністративних судів України
Сьогодні гострі дискусії точаться з
питання щодо кількості судових ланок і щодо місця Верховного Суду України (далі
– ВСУ) у системі судів загальної юрисдикції.
Необхідність правильної організації системи судів є однією з гарантій
справедливого та ефективного правосуддя. Саме тому питання формування структури
судової системи не втрачають своєї актуальності, зокрема, в адміністративному
судочинстві [1, с. 139].
Питанням, що стосуються побудови судової
системи в Україні, значну увагу приділяли у своїх працях такі
вчені-адміністративісти, як: В. Авер’янов,
Р. Куйбіда, О. Пасенюк, В.
Сіренко, В. Стефанюк, С.Шишкін та інші.
Систему адміністративних судів в Україні утворюють: місцеві адміністративні
суди (місцеві адміністративні суди округів, місцеві загальні суди як
адміністративні суди); апеляційні адміністративні суди; Вищий адміністративний
суд України; Верховний Суд України (Судова палата з адміністративних справ)
[2]. Ця система, на відміну від інших судів загальної юрисдикції, має певну
специфіку. Зокрема, судами першої інстанції є: по-перше, неспеціалізовані
місцеві суди (поряд з адміністративними розглядають цивільні та кримінальні
справи); по-друге, окружні адміністративні суди. Місцеві загальні суди і
окружні адміністративні суди є судами першої інстанції та не підпорядковані
одні одному [1, с. 141].
Апеляційні адміністративні суди – суди
другої ланки єдиної системи судів загальної юрисдикції. В Україні, згідно з
Указом Президента України
«Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів,
затвердження їх мережі» від 16.11.2004 № 1417/2004 діє 9 апеляційних
адміністративних судів: Вінницький, Донецький, Дніпропетровський, Житомирський,
Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський Харківський апеляційні
адміністративні суди [3].
Касаційною інстанцією в адміністративних
справах є Вищий адміністративний Суд
України (далі – ВАС України), в складі якого утворюються судові палати.
Згідно зі ст. 125 Конституції України, ст. 38 Закону України «Про
судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 Верховний Суд України є найвищим
судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, який забезпечує єдність
судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом [4], [5].
Після внесення змін до Кодексу
адміністративного судочинства ( далі – КАС України ) у зв’язку з прийняттям ЗУ
«Про судоустрій та статус суддів» ВСУ здійснює перегляд судових рішень в
адміністративних справах виключно з підстав і в порядку встановлених КАС
України. Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути
подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом
(судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що
спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних
правовідносинах;
2) неоднакового застосування судом
касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при
оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі
або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом
юрисдикції адміністративних судів;
3) встановлення міжнародною судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних
зобов’язань при вирішенні даної справи судом;
4) порушення норм матеріального чи
процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом
України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 КАС
України;
5) невідповідність судового рішення суду
касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку
щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права [6, ст.
237].
До внесених змін ВСУ та ВАС України були
судами касаційної інстанції, тому відбулося суттєве звуження компетенції ВСУ.
Щодо повноважень ВСУ, то В.Сіренко
вважає, що ВСУ повинен займатись ревізією судових ухвал нижчестоящих судів [7].
Протилежну позицію висловлює М. Сірий, який зазначає, що нагляд, в якому
реалізується ревізійний порядок перегляду рішень, фактично перетворює нижчі
суди на придатки до інших [1, с. 141-142]. Н. Сібільова зазначає, що враховуючи
сучасні українські реалії, доцільно застосовувати і касаційний, і ревізійний
перегляд судових рішень, причому ревізійний мають здійснювати колегії
відповідних судових палат ВСУ, а касаційний – або палата в цілому, або дві палати
спорідненої юрисдикції [7, с. 44].
Отже, в Україні діє чотирьох ланкова
система адміністративних судів, серед яких чільне місце посідає Верховний Суд
України. Внесені зміни до КАС України Законом України «Про судоустрій і статус
суддів» суттєво обмежили компетенцію найвищого судового органу у системі судів
загальної юрисдикції.
Однак, виконання такої засади
судочинства як перегляд рішень суду касаційної інстанції Верховним Судом
України, є особливою формою їх ревізії з тим, щоб забезпечити єдність судової
практики та не допустити існування різних судових рішень у подібних
правовідносинах.
Література:
1. Затираха І.О.
Система адміністративних судів та її вдосконалення // Часопис Київського
університету права. – 2010. - № 4. – с. 139 – 143.
2. Баулін О.В.,
Лебідь В.І., Матвєєв П.С., Пожидаєва М.А. Адвокатський іспит: підготовчий курс
/ навч. посіб. – К.: Алерта, 2013. – 736 с. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://pidruchniki.com/1898090854670/pravo/advokatskiy_ispit
3. Про утворення
місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі : Указ
Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1417/2004
4. Конституція
України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page
5. Про судоустрій і
статус суддів: Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/stru#Stru
6. Кодекс
адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran2184#n2184
7. Сібільова Н.
Теоретичні основи побудови судової системи України // Право України. – 2009. -
№ 6. – с.44.