УДК 666.1.022

В.П. Косова

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

 

СПОСОБИ НАНЕСЕННЯ ПЛІВКОВИХ ПОКРИТТІВ

 

У промисловому виробництві існують три способи нанесення плівкових покриттів на таблетки: занурення в розчин плівкоутворювальної речовини; нашаровування в дражувальному котлі; одержання покриття в суспендованому шарі.

Плівкове покриття трохи збільшує вагу таблеток. Завдяки використанню летких органічних розчинників можна обійтися без тривалої стадії висушування оболонок. Процес нанесення плівкового покриття триває 2-4 год.

Плівкові покриття можна наносити не тільки на таблетки, але й на гранули або на частинки порошкоподібного матеріалу. Основною вадою процесу нанесення плівкових покриттів у промислових масштабах є значне збільшення концентрації парів, найчастіше отруйних і вогненебезпечних органічних розчинників у приміщеннях цехів, що вимагає прийняття відповідних заходів протипожежної безпеки, установлення потужної припливнової тяжної вентиляції і безпеки робітників.

У виробництві для нанесення плівкових покриттів на основі органічних розчинників використовують установки УПТ-25 і УЗЦ-25 (Рис. 1).

Рис.1. Принципова схема установки для покриття таблеток типу УЗЦ-25:

1 - водоохолоджувальна установка, 2 - конденсатор розчинника, 3 - система трубопроводів, 4 - привід дражувальвого котла, 5 - місцеве відсмоктування, 6 - дражувальний котел, 7 - блок приготування покривного розчину, 8 - пульт керування, 9 - кожух дражувального котла, 10 - таблетки для покриття, 11 - розпилювач, 12 - калорифер, 13 - вентилятор, 14 - збірник розчинника

Установка замкнутого циклу УЗЦ-25 здатна вловлювати пари розчинників, регенерувати їх і знову пускати у виробництво.

Установка працює таким чином: у дражувальний котел 6, що обертається від привода 4, завантажуються таблетки, які підлягають покриттю, система ізолюється. У блоці 7, що має два апарати з мішалкою, готують покривний розчин. Система трубопроводів 3 заповнюється азотом.

На пульті керування 8 задаються параметри процесу — температура осушувального повітря, час розпилення розчину; на дозувальному насосі задається витрата розчину. Вентилятором 13 азот подається в калорифер 12, де нагрівається до заданої температури, потім, потрапляючи в котел 6, омиває таблетки 10, що перемішуються, на які за допомогою розпилювача 11 наноситься покривний розчин. Азот із парами розчинника надходить у конденсатор 2, де розчинник конденсується і збирається в збірнику 14. За необхідності до конденсатора підключається водоохолоджувальна установка. Осушений азот знову надходить на вентилятор.

Цей цикл повторюють багаторазово до повного покриття таблеток. Після закінчення покриття розгерметизовують кожух дражувального котла 9, для чого попередньо із системи за допомогою вакууму видаляють азот із парами розчинника. Котел відчиняють, і залишок парогазової суміші видаляють з нього місцевим відсмоктуванням 5. Покриті таблетки вивантажуються при нахилі котла.

 

Джерела інформації:

 

1.     Вальтер, Н.Л. Процессы и аппараты химико-фармацевтических производств [Текст] /  Н.Л., Вальтер // М., 1990.

2.     Чуешев, В.И. Промышленная технология лекарств: В 2 т. [Текст] / В.И. Чуешев Н.Е., Чернов Л.Н. , Хохлова // Харьков: УкрФА, 1999.- Т.2. - 704 с.