Биологические науки/8.Физиология человека и животных

Кравцов М. А., Сахно Д. С., Кофан І. М.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

МОНІТОРИНГ РУХОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ДИНАМІЦІ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Фізичне виховання як складова навчально-виховного процесу школярів повинна сприяти всебічному гармонійному розвитку дітей та молоді [1,2,3]. Саме фізичне виховання сприяє підвищенню рівня фізичної культури школярів, складовими якої є здоров'я, належний фізичний розвиток, певний рівень рухових здібностей, відповідні навички з цієї галузі (О. С. Куц, 1989; Т. Ю. Круцевич, 1999; О. В. Тимошенко, 2001; Б. М. Шиян, 2006; О. М. Вацеба, 2011).

Визначення стану здоров'я та рухових здібностей молодших школярів залишається постійною проблемою для батьків та педагогічних колективів. З огляду на складність сучасного життя, несприятливу екологічну і соціальну ситуація в Україні, ця проблема стає все більш актуальною (Г. Л. Апанасенко, 1998; П. А. Виноградов, 1990; М. М. Безрух, 1999; Б. М. Мицкан, 2009). За даними наукових досліджень, рухова підготовленість дітей зі вступом до школи зменшується на 50%, що викликає погіршення здоров'я, швидку втомлюваність упродовж навчального дня, зниження рівня фізичної і розумової працездатності, гальмується їхній фізичний розвиток (А. Г. Сухарєв, 1991; В. К. Волков, 1996: В. І. Бєлов, 2000).

Враховуючі все вище зазначене, метою даної роботи став відбір якомога більш індиферентних, надійних та ємних методик та подальше проведення моніторингу рухових здібностей молодших школярів у динаміці навчального року.

Дослідження проводилися на базі УВК №148 м. Дніпро. У ньому взяло участь 120 учнів молодших класів віком від 6 до 11 років (учні перших, других та третіх класів). Батьки дітей були завчасно проінформовані стосовно того, що їхні діти будуть приймати участь у тестуваннях, і всі вони дали на це згоду. Дослідження проводилися згідно з вимогами до його проведення: у ранкові години, в середині тижня, у добре провітрюваному спеціально обладнаному приміщені, при температурі 22-24° C.

Рівень фізичної підготовки оцінювався за Фремінгемською методикою. До дослідження були залучені тільки ті учні молодших класів, рівень фізичної підготовки та активності яких є середнім, або вищим за середній.

Тестування проводилося тричі на рік: у осінній період, у зимній період та у весняний період. Під час тестування були використані методики, які чітко могли б продемонструвати показники гнучкості, швидкості, спритності, підготовку серця до перенесення фізичних навантажень, а також силові показники[4].

Отримані результати статистично оброблялися за допомогою програм «Statistica» та «Microsoft Excel». Було використано методи параметричної статистики: визначення середньої похибки. Результати вважалися достовірними при рівні значимості p<0,05.

Результати дослідження показали, що в динаміці навчального року показники рухових здібностей як дівчат, так і хлопців молодших класів змінювалися.

Діти володіють багатьма факторами, які позитивно відображаються на гнучкості та сприяють її розвитку. До них належить еластичнисть м'язових волокон, анатомічні особливості будови суглобових поверхонь, гарний загальний функціональний стан організму. Також, гнучкості у дітей молодшого шкільного віку сприяє той фактор, що в них більш еластична шкіра, сухожилля, зв'язки та м'язові тканини. Тому природна амплітуда руху піддається меньшому опору. До ішних передумов гарної гнучкості у молодших школярів є переважання в кістковій тканині органічних елементів і води, які роблять скелет гнучким і еластичним, рухливе зчленування кісток, слабкий розвиток м'язів і зв'язок хребта, значна товщина хрящових прошарків хребта.

Найбільш високі природні темпи розвитку гнучкості спостерігаються у дітей у віці від 6 до 8 років і від 9 до 10 - 11 років. У цілому рухливість крупних ланок тіла збільшується до 13 - 14 років і стабілізується до 16 - 17 років, а потім має стійку тенденцію до зниження. Але у наших дослідженнях спостерігалася дещо інша картина, а саме зниження гнучкості по мірі того, як діти дорослішають та переходять у старші класи. Ми пов'язуємо це з тим, що зі вступом до школи, фізична активність дітей зменшується і образ життя стає все дедалі сидячим.

Стосовно показників сили зазначимо, що, перш за все, потрібно розуміти, що дитина 6-10 років - це не зменшена копія дорослої людини. Вивчення процесів росту і розвитку дітей молодшого шкільного віку показує, що темпи індивідуального розвитку не однакові. Більшості дітей притаманні певні темпи розвитку, які відповідають віку. Розвиток дітей у молодшому шкільному віці йде досить інтенсивно і відносно рівномірно. У молодшому шкільному віці починається активне формування скелету. До 7 років встановлюється шийна і грудна кривизна. Хребет володіє найбільшою рухливістю з 8-9 років. Саме в цей період нерідкі порушення постави і деформації хребта. Разом із цими процесами відбувається наростання скелетних м'язів. Також, у молодшому шкільному віці разом із збільшенням тіла відбувається наростання м'язової маси, і як слід збільшується м'язова сила. Більш інтенсивно розвиваються великі групи м'язів. Усі вищевикладені наукові твердження були підтверджені результатами наших досліджень. Діти по мірі того, як вони дорослішають, дійсно показують кращі показники у тестах на силу.

Тіж самі фактори, що сприяють розвитку сили у молодших школярів, сприяють також і вдосконаленню іх швидкісних якостей. Велику роль у швидкості відіграє кількість м'язової маси на ногах. Оскільки вони знаходяться у фазі активного росту, то в цей період у них відбувається значний природний приріст м'язової маси, у наслідок чого, зросртає і швидкість. У період молодшого шкільного віку у дітей відбувається інтенсивний розвиток вестибулярного аналізатора, який відповідає за координацію рухів. Це прямим чином впливає на спритність молодших школярів. Темп зростання швидкості і точності розумової роботи у міру збільшення віку зростає нерівномірно, подібно зміни інших кількісних ознак, що відображають ріст і розвиток організму. Також, важливим фактором, який сприяє розвитку спритності є розвиток опорно-рухового апарату в молодшому шкільному віці. До сезонних факторів, які негативно впливають на рухові здібності молодших школярів можна віднести той стрес, якого зазнає організм при зменшенні тривалості світлого часу доби. Також поганим чином на рухові здібності впливає зниження тепмератури та зниження загального тонусу організму через авітаміноз.

Таким чином, результати наших досліджень показали, що загальний рівень фізичної підготовки молодших школярів незалежно від статі був середнім. Показники гнучкості, швидкості, спритності і сили в зимовий період погіршуються у порівнянні з осіннім періодом, а навесні знов покращуються. За показниками гнучкості були краще дівчата, ніж хлопці, а за швидкісними показниками переважали хлопці у порівнянні з дівчатами.

Отримані дані можуть використовуватися для корегування навчальних планів з уроків фізичної культури для молодших школярів у загальноосвітніх школах, а також використовуватися для корегування спортивних нормативів в залежності в сезону року.

Література

1. Гужаловский А.А. Развитие двигательных качеств у школьников. - Мн.: Народное образование, 1998. - 88 с.

2. Кашуба В.Д. Про можливості використання сучасних комп’ютерних технологій у процесі адаптивного фізичного виховання // Наук.-практ. журн. “Спортивний вісник Придніпров’я”. – Д. : ДДІФКС, 2007. – № 1/2. – С. 11–15.

3. Швець О.П. Динаміка фізичної підготовленості молодших школярів із різним рівнем рухової активності // - Т. 1. Вип. 8. – Вінниця, 2009. 322 с.

4. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів, К., Вид-во „Олімпійська література”, 2001, 439 с.