Крючко Л.С.

к.е.н., доцент Дніпропетровського державного аграрного університету

Сергієнко А.М.

Студентки групи ФК-1-14 Дніпропетровського державного аграрного університету

КООПЕРАЦІЯ ПО-УКРАЇНСЬКИ

Кооперація — це форма організації економічної діяльності людей і організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Використовується також для позначення характеру економічних та політичних взаємин.

Кооперація є системою, що складається з кооперативів та їх об'єднань, мета якої — сприяння членам кооперації у сфері виробництва, торгівлі і фінансів.

Кооперація розглядається, як третій сектор економіки, разом із приватним (індивідуальним) і державним (централізованим) секторами економіки (народного господарства).

Кооперація об'єднує в собі економічну діяльність і суспільний рух. В основі діяльності кооперації лежать кооперативні принципи, прийняті Міжнародним Кооперативним Альянсом. [1]

Перше кооперативне українське товариство було створене в 1866 році в Харкові. Успіхи кооперації пояснювалися тим, що серед засновників і популяризаторів кооперативної ідеї були імена найавторитетніших на той час провідників української громади, такі як В.Антонович, М.Драгоманов, С.Подолинський, С.Качала, Д.Танячкевич, М.Баллін, М.Левитський.

Формування наукової концепції розвитку сільськогосподарської кооперації залежить від нагромадженого багатовікового досвіду і теоретичної спадщини. Значний вклад у розвиток кооперативної ідеї внесли відомі теоретики кооперативного руху і вчені економісти-аграрники такі як О.Чаянов, М.Туган-Барановський, Н.Кондратьєв.

В наш час - В.Зіновчук, Л.Молдаван, Г.Черевко, В.Апопій, С.Алупко, В.Пантелеймоненко, В. Гончаренко та ін. Проте вони жили, вели наукові дослідження і творили не лише в різні епохи, а й відрізнялися своїми поглядами на суть і підходами до розвитку кооперації (проф. Горкіна Л. П. заперечує неприбуткову природу кооперативу).

Характерною ознакою світового розвитку кооперації є те, що в одній окремо взятій країні він відбувся відповідно до певної історичної ситуації, і водночас, її поступ характеризувався сталістю кооперативних принципів, майже однакових для всіх країн. [2]

Економічна природа кооперації знайома всім. У Міжнародних кооперативних принципах відображені загальнолюдські цінності - свобода, демократія, взаємодопомога, соціальна справедливість, економічна відповідальність, освіта та ін.

Традиційно у світі існує три основних види кооперативів: 1) споживчі, 2) кредитні та 3) сільськогосподарські. Останні поділяються на виробничі та обслуговуючі.

У відповідності до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" в аграрному секторі економіки функціонують виробничі і обслуговуючі кооперативи.

Загалом процес становлення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні можна розділити на три етапи. Сьогодні у розрізі новітньої обслуговуючої сільськогосподарської кооперації третій етап становлення. Перший етап розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів припадає на 1993-1995 рр., перший сільськогосподарський обслуговуючий кооператив був створений у грудні 1993 р. Перший спад у розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів відбувся у 1996-97 рр. У 1998-2001 рр. розпочинається другий етап або друга хвиля розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Цьому сприяло прийняття Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", де було призначено законодавче забезпечення розвитку сільськогосподарських кооперативів. Також другий етап був підкріплений реформуванням аграрного сектору, який почався у 1999 р. після виходу Указу Президента України № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".

Із 2001 р. починається помітний спад у розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. У 2009 р. за ініціативи прем'єр-міністра України була прийнята "Державна цільова програма розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів до 2015 року", що стало серйозним поштовхом для третього етапу розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні. [3]

Однак попри всі намагання держави стимулювати розвиток обслуговуючої кооперації, основними чинниками, які цьому перешкоджають на протязі багатьох років залишається законодавча неврегульованість питання неприбуткової діяльності та системи оподаткування.

Література:

1. Українська кооперація. Історичні та соціально-економічні аспекти : Зб. ст. Т. 2 / ред.: С. Д. Гелей; УКООПСПІЛКА, Львів. комерц. акад. - Л., 2015 . - 224 c.

2. Українські кооператори (історичні нариси). Кн. 1 / ред.: С. Гелей; Укоопспілка. - Л. : Коопосвіта, 2015. - 454 c.

3. Основи кооперації: Навч. посіб. / С. Г. Бабенко, С. Д. Гелей, Я. А. Гончарук, Р. Я. Пастушенко. - К.: Знання, 2014. - 470 с.