Кириченко К.І.

асистент кафедри управління,

Сумський державний університет

ВПЛИВ СИСТЕМНИХ РИЗИКІВ НА

ПОЛІТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ ТА

СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ

Добробут домогосподарств, а також рентабельність функціонування національних суб’єктів господарювання обумовлюється рівнем взаємодії політичного, економічного та соціального секторів діяльності держави, узгодженість яких забезпечує позитивний синергетичний ефект для кожного з економічних агентів країни. В той же час, справедливо зауважити, що вплив деструктивних факторів на будь-який з даних секторів функціонування держави призводить до втрати стійкості комплексної системи формування, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів в країні. У зв’язку з цим постає необхідність дослідження особливостей виникнення системних ризиків, адже вони можуть стимулювати кризові явища не лише в одному секторі, а одразу у багатьох напрямках державної діяльності.

В науковій літературі, системний ризик пов’язують з фінансовою кризою або банківською діяльністю, однак дану категорію необхідно розглядати в межах інших процесів, таких як: політичні, екологічні, соціальні, економічні та інші. Причиною виникнення системного ризику є дія деструктивних чинників різного роду, які порушують існуючий механізм функціонування будь-якого процесу та спричиняють неможливість самостійного повернення системи до стабільного стану. Така ситуація проявляється у зв’язку з недосконалою інформаційною прозорістю середовища діяльності економічних агентів, неможливістю проаналізувати потоки інформації та вжити заходів щодо уникнення проблем.

Отже, системний ризик – це ймовірність виникнення ситуації, при якій дія одного або декількох деструктивних факторів може призвести до порушень всієї системи та, як наслідок, спричинити негативні наслідки взаємопов’язаним сферам. Важливо зазначити, що поява системних ризиків викликана неефективною діяльністю органів державного управління та суб’єктів ринкової економіки, які не в змозі вчасно виявляти проблеми та здійснювати їх превентивне управління [2].

Розглядаючи, формування системних ризиків в кожній із сфер діяльності держави, зауважимо, що діяльність економічних систем пов’язана з організацією ресурсних потоків, насамперед – грошових. Тому розглядаючи дію системного ризику в економічних процесах доцільно стверджувати, що його активізацію можуть викликати окремі види наступних ризиків: валютні, інвестиційні, інфляційні, кредитні і т. д. Крім того, ризик який виникає в одному з секторів фінансової системи неодмінно впливає на інших фінансових посередників та підприємства реального сектору економіки. Підтвердженням цього виступила криза ліквідності банків 2007-2008 рр. [3].

Системні ризики також присутні у соціальній сфері діяльності держави. В своїй більшості, зародження системних ризиків в соціальній сфері діяльності держави є похідним від політичних чи економічних ризиків, але вже на наступному етапі поширення системного ризику, такі соціальні ризики, як безробіття, міграція, медична незахищеність, майнове розшарування населення та інші призводять до загострення економічної та політичної кризи в державі. Для уникнення формування системного ризику у соціальній сфері необхідно забезпечити низку суспільно-державних гарантій, які реалізуються державною владою країни [1].

Політична складова діяльності держави також характеризується існуванням великої кількості ризиків. Політичні загрози, що можуть породити системні ризики проявляються в процесі зміни влади або неузгодженості дій виконавчої, законодавчої та судової гілок влади. Таким чином, виникають ризики пов’язані зі зміною податкового, пенсійного, валютного законодавства, крім того, в багатьох країнах, політична ситуація впливає на діяльність центрального банку, що призводить до виникнення ризику пов’язаного з грошово-кредитним механізмом.

Охарактеризувати поширення ризику на економічну, соціальну та політичну сфери діяльності держави та формування широкомасштабного системного ризику, який з новою силою призводить до ще більших деструктивних наслідків, можливо за допомогою наступного прикладу. Ризик виникає в економічній сфері діяльності держави, а саме в металургійній промисловості, в наслідок падіння цін на метал. Результатом є зменшення обсягу виробництва металургійними підприємствами та звільнення робітників. Розпочинається соціальна криза, оскільки не тільки зростає чисельність безробітних, але й підвищується майнова нерівність між верствами населенням. Наступним етапом поширення системного ризику є політична сфера, оскільки незадоволене своїм становищем населення тисне на владу, крім того, опозиційні партії намагаються захопити владу маніпулюючи ситуацією.

Таким чином, сформувався системний ризик, який в подальшому діє з новою силою, так нестабільна політична ситуація призводить до втрати довіри до країни з боку закордонних інвесторів та міжнародних організація, якщо держава залежна від кредитних ресурсів, то їх транши затримуються. Наслідком цього, виступає підвищення валютного курсу, що в свою чергу, призводить до дестабілізації фінансового сектора, з якого населення та суб’єкти господарювання намагаються забрати валютні вкладення. В результаті, відбувається криза кредитного сектору економіки, оскільки банки втратили власну ліквідність та не спроможні здійснювати кредитування підприємств. Підприємства, в свою чергу, не спроможні підтримувати ефективну діяльність і банкрутують, скорочуючи при цьому робочі місця. Відбуваєте чергове посилення тиску на державні соціальні фонди, які не можуть в повній мірі задовольнити зростаючий попит на виплати по безробіттю, оскільки не вистачає доходів в бюджеті. Наступний етап поширення системного ризику це збільшення державною рівня оподаткування з метою збільшення доходної частини бюджету та, як результат, зростання незадоволення суб’єктів господарювання і населення. Це призводить до зародження революційного руху з вимогою зміни правлячої політичної еліти.

Отже, системні ризики об’єктивно перешкоджають діяльності всіх сфер держави та можуть бути викликані будь-якими соціальними, економічними та політичними проблемами у країні. Дані загрози насамперед виникають у нестійкому середовищі та породжують тривалі періоди занепаду соціо-економіко-політичного розвитку держави. Крім того, необхідно зауважити, що у процесі розгортання системного ризику, боротьба з індивідуальними ризиками стає абсолютно неефективною. Це вимагає побудови комплексної стратегії моніторингу та протидії системним ризикам в державі.

Література.

1. Іляш О. І. Науково обґрунтована класифікація ризиків і загроз системі соціальної безпеки [Електронний ресурс] / О. І. Іляш // Науково-технічна інформація. – 2012. – № 1. – С. 23-27 . – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NTI_2012_1_6

2. Москаленко О. В. Компаративний аналіз категорії "системний ризик" / О. В. Москаленко, Р. О. Піскунов // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. – 2015. – Вип. 2. – С. 119-122.

3. Унковська Т. Є. Системні ризики і макропруденційна політика [Електронний ресурс] / Т. Є. Унковська // Економічна теорія. – 2014. – № 1. – С. 51-60. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2014_1_8