Экономические науки / 6. Маркетинг и менеджмент

Д.е.н., професор Тараненко І.В., аспірант Задоя М.В.

Університет імені Альфреда Нобеля

СТАТЕГІЇ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ТА МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ

Туризм – це комплекс послуг, пов’язаних між собою спільною спрямованістю на задоволення фізичних і духовних потреб туристів, таких як відпочинок і дозвілля, відновлення фізичних сил, новий досвід, сприйняття і пізнання тощо [1]. Також існують напрями туризму, що задовольняють специфічні потреби: освітній, лікувальний, шопінг-тури та ін. В сучасних умовах глобалізації надання клієнтам широкого спектру якісних та різноманітних туристичних послуг вимагає інтернаціоналізації діяльності туристичного бізнесу.

Аналіз тенденцій розвитку міжнародного туризму в Україні [2] показав наступне. Політичні події 2014-2015 років, та глибока економічна криза обумовили скорочення виїзного туризму. Станом на першу половину 2016 р. обсяг виїзного туристичного ринку України скоротився на 30-50% порівняно з 2013 роком. В свою чергу, частка середнього класу в Україні, який формує значний обсяг туристів, скоротилася з 20 до 11% [3]. На це вплинула девальвація національної валюти та зростання рівня інфляції. Експерти вважають, що внутрішній туризм з більш конкурентними цінами у цілому виграв від скорочення туризму на зовнішніх напрямках.

Водночас великі туристичні компанії не можуть дозволити собі сконцентруватись виключно на своєму домашньому ринку, наскільки ємним він не був. Туроператори, що працюють на міжнародному ринку, домагаються зниження витрат за рахунок ефекту масштабу і підвищення продажів. Однак стратегія інтернаціоналізації пов'язана з суттєвими ризиками через нестійкість обмінних курсів, нестабільність урядів, посилення терористичних загроз та інші чинники. З урахуванням потенційних вигод і ризиків, туристичні компанії мають зважено й системно підходити до прийняття рішення щодо стратегії інтернаціоналізації.

Серед взаємопов’язаних (комплементарних) видів туристичних послуг особливу роль відіграють готельне господарство, транспортні послуги та діяльність туристичних агенцій. Саме вони приймають основне навантаження у задоволенні людських туристичних потреб. Тому об’єднання компаній різної національної приналежності, що надають такі послуги, є основним показником глобалізації в туризмі. Наприклад, авіакомпанії можуть об'єднуватися з туроператорами і готельними мережами. Така стратегія міжнародної інтеграції шляхом об’єднання через злиття є найпопулярнішим методом для покращення становища гравців на глобальному ринку послуг.

Світові туристичні ринки в умовах глобалізації розвиваються під впливом таких груп факторів: соціальні, економічні, демографічні.

Соціальні фактори є відображенням умов життя й діяльності людини. На розвиток світового туризму впливає збільшення тривалості оплачуваної відпустки і тенденція до поділу відпустки на кілька частин, що дозволяє здійснювати протягом року декілька подорожей. Така тенденція отримала поширення також в Україні (літній відпочинок, Різдвяні канікули, свята на початку травня місяця).

До демографічних факторів відносять зміни чисельності та структури населення, а також процеси урбанізації, що впливають на туристичні потреби. Чисельність населення в Україні стрімко скорочується під впливом факторів політичного характеру (анексія Криму та військово-політичний конфлікт на сході), високої захворюваності та смертності внаслідок несприятливої екологічної ситуації, активної міграції поза межі країни.

До економічних факторів належить динаміка доходів населення та інфляція. За даними Міністерства фінансів України, у 2014-2016 рр. індекс споживчих цін (індекс інфляції) становив відповідно 124,9, 143,3 та 112,4. За попередніми оцінками Мінфіну показник у 2017 р. складе 110,2 [4]. Водночас відбулося падіння купівельної спроможності населення – індекс реальної заробітної плати в 2014-2015 рр. становив відповідно 85,5 та 90,1. У 2017 р. очікується незначне зростання до 101,4 [5].

Розвиток міжнародного туризму має свої переваги і недоліки. До переваг відносять: збільшення притоку іноземної валюти до країни; зростання валового національного продукту; створення робочих місць; створення структур відпочинку; залучення капіталу, в тому числі іноземного. Недоліками розвитку міжнародного туризму є: збільшення цін на місцевому ринку товарів і послуг, цін на земельні ресурси, нерухомість; відтік коштів за кордон (при імпорті туристичних послуг).

Втім в умовах глобалізації інтернаціоналізація туристичного бізнесу набуває безальтернативного характеру. Для туристичного бізнесу України інтернаціоналізація вимагає широкої інтеграції вітчизняних туристичних компаній з зарубіжними партнерами, що надають транспортні, готельні, екскурсійні та інші послуги.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Шкарлет С.М. Тенденції та перспективи розвитку туристичної галузі України у складі національної та світової економіки / С.М. Шкарлет, О.М. Кальченко // Актуальні проблеми економіки. - 2009.- №10. - С. 36-43.

2. Тараненко І.В. Сегментування ринку туристичних послуг та визначення цільових сегментів [Електронний ресурс] / І.В. Тараненко, Л.Д. Гармідер, І.В. Колечкін // Ефективна економіка. – 2016. – №7. – Режим доступу: http://www.nayka.com.ua

3. Туризм и Украина. Несостоявшийся расцвет. – РІА Новини України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rian.com.ua/analytics/20150719/370807036.html

4. Финансовий портал Минфин: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/infl/

5. Финансовий портал Минфин: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/real/