2. Клінічна медицина/Акушерство и гинекология

Предиктори аномального розміщення плаценти

Юр’єва Ліля, к.мед.н., доцент

Ференс Тетяна,

Скапчук Тарас

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»

 У останні роки проблема охорони репродуктивного здоров'я населення України не втратила своєї актуальності. Загроза депопуляції, низький рівень здоров'я жінок дітородного віку визначають надзвичайну цінність кожної бажаної вагітності [5]. Одним з ефективних напрямків зниження репродуктивних втрат визнана цілеспрямована профілактика акушерських ускладнень, що визначають перинатальний результат [Тирская Ю.И. 2008.]. Тому, своєчасна діагностика і профілактика перинатальної патології є одним з найважливіших завдань сучасного акушерства [Запорожан В. М. та співавт., 2006; Абрамченко В. В., 2011]. 

Серед причин, які впливають на рівень материнської та перинатальної патології, слід віднести аномальне розташування плаценти АРП, передлежання та низьке її розташування. Варіантом АРП є низька плацентація, яка характеризується розташуванням плаценти у нижньому сегменті матки на відстані до 70 мм від внутрішнього вічка без його перекриття [6].

Перинатальна смертність при АРП сягає 22,2-81‰ [5], материнська – 2,3-10,1‰[3].

Метою нашого дослідження дослідити особливості перебігу вагітності і пологів в залежності від локалізації плаценти.

Матеріали та методи досліджень. Нами проведено ретроспективний аналіз 80 індивідуальних карт вагітної та породіллі у жінок із низьким розміщенням плаценти (основна група). Контрольну группу склали 50 вагітних із нормальним розміщенням плаценти (у дні та тілі матки).

Результати досліджень та їх обговорення:

Як свідчать результати проведених досліджень, середній вік обстежених жінок основної групи склав 29,2±2,3 років, а в контрольній - 23,4±2,1 років.

Заслуговує на увагу те, що 37,5% обстежених основної групи були віком понад 35 років, порівняно з 24,0% (р<0,05) вагітних контрольної групи. Ряд науковців (2,3,4), також відзначають вищу ймовірність розташування плаценти в нижньому сегменті матки у старших за віком вагітних.

Нами не виявлено достовірної різниці між зросто-ваговими параметрами, масоюу жінок із низьким розташуванням плаценти та контрольною групою.

Соціальна зайнятість вагітних у досліджених группах булла приблизно однотипною. Отже ми не виявили залежності між виникненням у жінок низької плацентації та родом занять.

Унаслідок вивчення менструальної функції, нами встановлено що тільки у 40% жінок основної групи спостерігалося становлення менструального циклу до одного року, тоді як у групі контролю цей показник становив 94,0%. У 45 % обстежених із низькою плацентацією менструації були нерегулярними, у порівнянні з контролем – 14,0% (р<0,05).

У жінок із низькою плацента цією частота обтяженого акушерського анамнезу була достовірно вищою. 38 (47,5%) вагітних із низькою плацентацією в анамнезі мали 2 і більше артифіційних аборти, у контролі цей показник відповідно склав 16,0% (р<0,05).У 26,3% жінок основної групи та у 8,0% пацієнток контрольної групи в анамнезі виявлені самовільні аборти (р<0,05). Отримані результати підтверджують думку й інших науковців, що запальні процеси та дистрофічні зміни слизової оболонки матки, які виникають після самовільних та артифіційних абортів, підвищують ризик виникнення АРП [7]. Тільки у жінок основної групи в анамнезі були оперативні пологи (кесарів розтин – 22,5%, акушерські щипці – 3,8%), у 3% пацієнток основної групи в минулих пологах проводилось ручне відділення плаценти і виділення посліду. Уосновній групі відсоток передчасних пологів в анамнезі був вищим, ніж у контролі (р<0,05).

Нами встановлено, щоу жінок із низьким розташуванням плаценти частота гінекологічних захворювань була достовірно вищою у порівнянні з контролем ( 60,0% проти 28,0%, р<0,05). Так у 18 пацієнток основної групи (22,5%) діагностовано хронічний аднексит, у порівнянні з 4 (8,0%) - в контрольній групі (р<0,05), ерозія шийки матки у 41 (52,5%) та 14 (28,0%) відповідно (р<0,05); ендометріоз у 8 (10%) та 2 (4,0%) відповідно (р<0,05), у 7 (8,8%) та 2 (4,0%) відмічалася міома матки (р<0,05).

У основній групі достовірно частіше діагностували захворювання серцево-судинної системи - 10 (12,5%) жінок, а саме пролапс мітрального клапану спостерігався у 3 вагітних, вегето-судинна дистонія - у 3. Патологія сечостатевої системи зустрічалась у 7 (11,25%) жінок основної групи, ендокринної – у 6 (7,5%). Одна пацієнтка (1,3%) із низьким розташуванням плаценти мала в анамнезі хронічний бронхіт.

Таким чином, дані анамнеза вагітних з низьким розташуванням плаценти дозволяють виділити загальні закономірності, характерні для вагітних груп "високого ризику" акушерскої патології і визначити основні пренатальні фактори ризику. До них належать: вік вагітних, порушення гормональної функції яєчників, запальні захворювання статевих органів, невиношування та недоношування вагітності, екстрагенітальні захворювання, гормональні та судинні розлади, що супроводжують міому матки, ендометріоз, ускладнений перебіг попередніх вагітностей та пологів.

Отже, у вагітних основної групи для виникнення аномального розташування плаценти були відповідні предумови. Домінуючі захворювання та стани, мабуть, могли служити відомим фоном, на котрому у подальшому розвинулось аномальне розташування плаценти. Без сумніву, запальні захворювання, а також дистрофічні зміни слизової оболонки матки після пологів, абортів є сприятливим фактором для виникнення аномального розташування плідного яйця.

Література.

1.Бойко В.И. Аномальное расположение плаценты: причины и особенности течения беременности / В.И. Бойко, Т.В. Шевченко //Зб. наук. пр. співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. – К., 2011. – Вип. 20, кн. 4, ч.1. – С.15-19.

2.Зайцева Р.К. Оптимизация ведения беременности у женщин с аномалиями расположения плаценты: Автореф. дис. … канд. мед. наук, Уфа. – 2011. – 26с.

3.Медянникова И.В., Безнощенко Г.Б. Особенности течения беременности и родов при аномалиях плацентации / И.В. Медянникова, Г.Б. Безнощенко // Вестн. Кузбас. науч. центра. - 2007. - № 4. - С.86-87.

4.Протопопова Т.А. Риск акушерской и перинатальной патологи примиграции плаценты / Т.А. Протопопова // Российский медицинский журнал.– 2003. - №3. – С.26-32.

5. Радзинский В.Е., Милованов А.П.Экстраэмбриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложненной беременности. М.: МИА; 2004. 393 с.

6.Радзинский В.Е. Плацентарная недостаточность при гестозе / В.Е. Радзинский, И.М. Ордиянц // Акушерство и гинекология. – 2010. – № 1. – С. 11-16.

7.Aliyu, MH; Lynch, O; Nana, PN; Alio, AP; Wilson, RE; Marty, PJ; Zoorob, R; Salihu, HM (July 2011). "Alcohol consumption during pregnancy and risk of placental abruption and placenta previa.". Maternalandchildhealthjournal. 15 (5): 670–6.