К.п.н. Крупенина Н.А.

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Україна

Наслідування і права дітей з особливими потребами в культурі мусульман

Тема дослідження визначається тим фактом, що в сучасному світі проблеми не можуть вирішуватися поза контекстом глобалізації. Певний рух в цьому напрямку відбувається і в мусульманському світі. Він шукає власну модель розвитку, в якій помітне місце займає іслам. У цій частині світу є прагнення поєднати універсальні риси сучасної цивілізації і її цінності з самобутніми ідеалами ісламської спадщини.

Діти - багатство кожної нації і продовжувачі роду. Іслам приділяє увагу питанням дитинства вже більше тисячі чотирьохсот років. Він закладає фундамент для правової, соціальної гарантії прав дитини та її правильного виховання, адже діти - продовжувачі роду людського, прикраса сім'ї, подарунок Всевишнього: «Багатство і сини - прикраса цьому життю ...» [1].

У сурі Аль-Фукран, аят 74 йдеться: «І (праведні раби Милостивого Аллаха - це) ті, які говорять (звертаючись з благанням до Аллаха): « Господь наш! Дай нам від наших дружин і потомства прохолоду очей [радість і заспокоєння]»[2].

Народження дитини з особливими потребами може кардинально змінити життя сім'ї. Тому такі сім'ї потребують особливої підтримки для «забезпечення психологічної та соціальної стабільності сім'ї» [3], надання допомоги дитині в соціальній взаємодії не тільки з членами сім'ї, а й з однолітками, іншими індивідами; наданні адаптації не тільки соціальної, але й економічної.

Дитина з особливими потребами - це новий і ще не усталений термін у мусульманському суспільстві, коли воно усвідомлює необхідність відобразити в мові своє мінливе ставлення до дітей з порушеннями в розвитку.

Висловлюючи відмову суспільства, яке сповідує іслам, від поділу людей на повноцінну більшість і неповноцінну меншість, новий термін закріплює зміщення акцентів в характеристиці цих дітей з недоліків, порушень, відхилень від норми до фіксації їх потреб в особливих умовах і засобах освіти. Цей термін підкреслює відповідальність суспільства за виявлення і реалізацію цих потреб.

Незважаючи на те, що даний термін з'явився в мусульманських країнах пізніше, ніж в Америці і країнах Західної Європи, його введення в ужиток не можна кваліфікувати як пряме запозичення західного терміну «діти з особливими потребами» («Children with Special Needs»).

Зміст терміну "діти з особливими потребами" органічно відображає розуміння дитини з порушеннями в розвитку, яка потребує «обхідних шляхів» досягнення тих завдань культурного розвитку, які в умовах норми досягаються вкоріненими в ісламі засобами виховання [4].

Ми погоджуємось з твердження Каддумі Мавран Алі (Гуманітарний університет, Хартум, Судан): «Немає сумнівів у тому, що іслам є керівництвом по вихованню та навчанню дітей з особливими потребами» [5, c.149]. Маючи обмеження рамками публікації, для ілюстрації перерахуємо приклади для наслідування і керівництва (яким відводиться значна роль в системі ісламського виховання) по відношенню до дітей з особливими потребами в ісламі: Абдуллах ібн Умм Мактум (з приводу цієї сліпої людини Аллах послав шістнадцять аятов, які читали і завжди будуть читати люди); ‘Амр ібн аль-Джамух (був сильно кульгавим на одну ногу. Незадовго до битви при Ухуді Амр побачив, як його сини збираються на бій, і теж захотів брати участь в битві. Перед битвою Амр запитав Пророка «О Посланник Аллаха, скажи мені, якщо я буду битися на шляху Аллаха і загину, покрокую я до раю зі здоровою ногою?» Мухаммад йому відповів: «Так. Покрокуєш! »Після закінчення битви, проходячи повз тіл загиблих, Пророк сказав: «У мене таке відчуття, ніби я бачу, що ‘Амр ібн аль-Джамуха вже крокує по раю зі здоровою ногою! »); Саляма ібн Дінар (Я не бачив людини, до уст якої мудрість була б ближче, ніж до уст Саляма ібн Дінар.‘Абд-ар-Рахман ібн Зейд); Хауза ібн Халіфа аль-Асамм; Мухаммад ібн ан-іихал ад-Дарі; Абу Джа‘фар аль-Кінді; Аббан ібн ‘Усман ібн ‘Аффан; «Одна з жінок»; «Один з попередників»; ‘Урва ібн аз-Зубайр.

Іслам покладає на суспільство турботу про дітей з особливими потребами, догляд за ними та сприяння їх одуженню, оскільки хвороба, як одна з причин немічності людини, впливає на дитину. Ймовірно, даний смисл міститься в сурі «Бджоли», аят 76: «І наводить Aллax пpитчу про двох мужів, один з яких німий, ні на що не здатний, тягар для свого пана. Kyди б пан його не пocлaв, він не повертається з дoбpoм. Невже ж oднaкoві він і той, який спонукає до cпpaвeдливocті та іде прямою дорогою?». Вираз «тягар для cвoгo пана» означає, що німа людина обтяжлива для своїх близьких, біда для своїх братів. У цьому міститься роз'яснення його нездатності піклуватися про себе після згадки про повне безсилля. Також куди б його не направляли, він ніколи не повернеться з добром, оскільки він не розуміє того, що йому говорять. У цьому порівнянні міститься вказівка на слабкість і нездатність приносити користь самому собі, а також на те, що така людина має потребу в турботі з боку інших людей. З цієї причини ті, хто перебуває в подібного роду стані, називаються немічними, як в сурі «Покаяння», аят 91: «Нема гріха ні на немічних, ні на хворих, ні на тих, хто не знаходить, що витрачати, якщо вони щирі пеpeд Aллaxoм та його посланцем. Нема шляху супротив тих, хто робить дoбpo».

«Неміч» в аятє розуміється як тілесна неміч, яка притаманна людям з фізичними недоліками. Очевидно, що такі люди потребують уваги та піклування від усіх соціальних інститутів, починаючи з родини і закінчуючи державою. Коли кожний мусульманин буде бажати блага, закликати до того, що схвалюється та прагнути творити добро, тоді діти з особливими потребами будуть оточені турботою та увагою. Як сказано в хадісє «Сахіх аль-Джамі‘» 4/40: «Закликати до схвалюваного, забороняти те, що засуджується, видаляти кістки і камені зі шляху людей, вести сліпого, пояснювати глухому і німому, показувати тому, хто питає, місце про яке тобі відомо, щодуху бігти на допомогу тому, хто у біду і, засукавши рукава, допомагати піднімати ношу слабкому». Ті, хто піклуються про дитину з особливими потребами, будуть мати відплату від Аллаха. Абу Хурайра передає, що Пророк розповів таку історію: «Одного разу блудниця з іудеїв побачила собаку, яка кружляла навколо колодязя, страждаючи від спраги. Жінка зглянулася над нею, зняла туфлю, дістала води і напоїла з неї собаку. За це Аллах простив її гріхи» (Сахіх аль-Бухарі, хадіс 3467).

Наслідування і права дітей з особливими потребами в культурі мусульман не є породженням сучасності і відповіддю на заклик правозахисних організацій - вона виникла більш ніж чотирнадцять століть тому, ще до того, як до цього дійшли в інших спільнотах. Ісламський шаріат зобов'язує надавати таким дітям всі види захисту: соціальну, медичну, психологічну, адаптаційну, розглядаючи їх як рівноправних членів мусульманського суспільства.

Список літературних джерел

1. Коран 18:46

2. سورة الفرقان: آية 74.

3أحمد، لطفي بركات (1981): الرعاية التربوية للمعوقين عقلياً، ط1، دار المريخ، الرياض، ص96 .

4أحمد، لطفي بركات (1981): الرعاية التربوية للمعوقين عقلياً، ط1، دار المريخ، الرياض، ص96 .

5القدومي، مروان علي (2001): حقوق المعاق في الشريعة الإسلامية، مجلة جامعة القرآن الكريم والعلوم الإنسانية، الخرطوم، العدد (4)، ص149.

الطفل المعاق – حقوقه ومتطلبات تربيته من منظور إسلامي 6

http://www.dawahmemo.com/