Брода А. Ю., Тарчинець О. О., Кияновська А. С.

Вінницький технічний коледж

 

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

 

До 90-х років 20 ст. правове регулю­вання суспільних відносин на теренах України базувалося на існу­ванні виключно державної форми власності на землю та жорсткої планової еко­номіки СРСР, тому земля не була предме­том побудови економічних відносин. Ситуація змінилась після взяття курсу на роздержавлення та приватизацію дер­жавного майна. Окрім державної форми власності на землю були запроваджені приватна, колективна, комунальна форми. Це посприяло виникненню приватних землевласни­ків та землекористувачів. Наслідком цього стало віднесення землі до нерухомого майна та включення її в обо­рот на підставі оренди, міни, дарування, успадкування. Такі зміни, у свою чергу, створили необхідність визначення дійсної вартості землі. Активно розпочався процес форму­вання правового механізму забезпе­чення здійснення оціночної діяльності.

Проаналізувавши  якісний стан правового механізму забезпечення оціночної діяльності можна зазначи­ти, що нормативно-правові акти з оцінки земель мають певні недоліки, такі як: множинність, повторюваність, містять суперечності між собою. Найбільш суттєвим є те, що за­кони не здійснюють цілісного врегулювання діяльності з оцінки зе­мель. В цілому усі ці недоліки зумов­лені тим, що шляхи удосконалення за­конодавчого регулювання грошової оцінки земельних ділянок не  до кінця опрацьовані у спеціальній юри­дичній літературі. Таким чином, тема даної статті є досить актуаль­ною, а її дослідження посприяє під­вищенню ефективності правового регулювання діяльності з оцінки земель та ліквідації недоліків у законодавчому забезпеченні оціночної діяльності.

Для систематизації існуючих нормативно-правових актів з оцінки земель необхідно здійснити їх класифікацію.

За предметом правового регу­лювання їх можна поділити на 4 групи:

1.                     Норма­тивно-правові акти, що визначають загальні засади здійснення оцінки зем­лі: Закон України «Про оцінку зе­мель», Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціноч­ну діяльність в Україні», постанова Кабінету Міністрів про затвердження Національних стандартів.

2.                     Норматив­но-правові акти щодо нормативної грошової оцінки земель сільськогос­подарського призначення та населе­них пунктів: постанова Кабінету Міністрів України «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», спільний наказ Дер­жавного комітету України із земель­них ресурсів та інших органів «Про Порядок нормативної грошової оцін­ки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів».

3.                     Норма­тивно-правові акти щодо нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення: постанова Кабінету Міністрів «Про Методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського при­значення», наказ Державного комітету України із земельних ресурсів та ін­ших органів «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель несільсько­господарського призначення».

4.                     Норма­тивно-правові акти щодо експертної грошової оцінки земельних ділянок: постанова Кабінету Міністрів України «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок», наказ Державного комітету України із земельних ре­сурсів «Про затвердження Порядку проведення експертної грошової оцін­ки земельних ділянок».

За сферою дії можна виділити:

1.                     Загальні нормативно-правові акти з оцінки зе­мель - поширюються на всі суспільні відносини з оцінки земель або на їх переважну більшість.

2.                     Спеціальні нормативно-правові акти з оцінки земель - поширюються лише на обмежену сферу суспільних відносин щодо оцінки земель.

Видами нормативно-правових ак­тів з оцінки земельних ділянок за юри­дичною силою є: закони та підзаконні нормативно-правові акти. До підзаконних нормативно-правових актів відносять: укази Президента, постано­ви Кабінету Міністрів, накази керівників державних комітетів.

За суб´єктами нормотворчості нор­мативно-правові акти з оцінки земель можна поділити на закони, укази Пре­зидента, постанови Кабінету Міністрів, накази Державно­го комітету України із земельних ре­сурсів.

Така множинність нор­мативно-правових актів з оцінки зе­мель зумовлена тим, що у прийнятих законах не здійснюється комплексно­го правового регулювання суспільних відносин щодо оцінки земель. Окрім цього, норми матеріального права пе­реважають над нормами процесуаль­ного права. Разом з тим закон має передбачати здійснення комплексного врегулювання відповідного кола суспільних відносин, а також у ньому мають закріплюватись як норми матеріального, так і норми процесуаль­ного права. Якщо матеріальні правові норми лише називають, позначають права, обов´язки або заборони, то процесуальні встановлюють порядок, процедуру, «регламент» здійснення прав або виконання обов´язків, встанов­лених у матеріальних нормах.

Обов´язок законодавця комплексно врегульовувати суспільні відносини з оцінки земель і встанов­лювати норми, які б визначали поря­док проведення оцінки земельних ді­лянок, перебрали на себе інші органи держави — Кабінет Міністрів та Державний комітет із зе­мельних ресурсів. Результати такої правотворчої діяльності були за­кріплені замість законів у підзакон­них нормативно-правових актах. Ос­танні у свою чергу мають суттєві недоліки. Це призвело до зниження рівня гарантування прав на землю.

Наведені недо­ліки можуть бути усунені за допомо­гою систематизації норма­тивно-правових актів з оцінки земель у формі консолідації та кодифікації.

Консолідація норма­тивно-правових актів з оцінки земель­них ділянок — це процес, у результаті якого існуюча множинність норматив­них актів з нормативної та експертної оцінки земель буде об´єднана в один законодавчий акт — Закон України «Про оцінку земель». Норми права, включені в попередні акти, мають ви­кладатись у цьому Законі у логічній послідовності. Існуючі на час система­тизації повтори та суперечності підлягатимуть усуненню. У разі необхіднос­ті має бути проведено редагування відповідних статей.

Кодифікація передбачатиме система­тизацію законодавства з оцінки майна, майнових прав та професійної оціноч­ної діяльності. Результатом кодифі­кації може стати кодекс з оцінки май­на, майнових прав та професійної оці­ночної діяльності. Цей кодекс представлятиме си­стему норм різних галузей права, які використовуватимуться під час регу­лювання цієї сфери суспільних відно­син. Він матиме комплекс­ний, а не галузевий характер.

Таким чином, це дослідження доз­волило проаналізувати недоліки, притаманні законодавчому регулюванню грошової оцінки земельних ділянок, та запропонувати шляхи їх подолання. На мою думку, визначені положення створять сприятливі умови для подальшої діяльності зако­нодавця з упорядкування існуючих нормативно-правових актів з грошо­вої оцінки земельних ділянок.

Література

1.                     Рабинович П. M. Основи загальної теорії права та держави : посіб. / П. М. Рабінович. — Бородянка, 1993. — 83 с.

2.                     Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підруч. / О. Ф. Скакун. — X., 2001. — 656 с.

3.                     Гранат Н. Л. Тема 12. Источники права / Н. Л. Гранат, В. В. Лазарев // Общая теория права и государства : учеб. / В. С. Афанасьев, А. П. Герасимов, В. И. Гойман и др.; под ред. В. В. Лазаре­ва. - 3-е изд. — М., 2002. — С. 197.

4.                     Сырых В. М. Теория государства и права : учеб. / В. М. Сырых. — М., 2004. — С. 231—234.