Ткаченко А.О., студент

Навчально-наукового Юридичного інституту

Національного Авіаційного Університету

Науковий керівник:

Юринець Ю.Л. д.ю.н., доцент

Конституційна система судів України

Із прийняттям нової реформи про судоустрій відбулося покращення роботи суддів, запобіганню корупції, прозорості для громадянин які звертаються за допомогою. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Літом 2016 р. конституційна комісія розробила проект зміни до Конституції щодо правосуддя, та Верховною Радою України прийнято зміни до Основного закону - Конституції України та прийнято новий Закон України в новій редакції «Про судоустрій і статус суддів», які визначають та законодавчо закріплюють судову систему України [1, c.50].

Законодавчі зміни у системі правосуддя були вимогою послів "Великої сімки" та Міжнародного валютного фонду. Відповідно до конституційних змін в частині правосуддя та нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська система має стати більш політично незалежною, а судді – менш схильними до корупції та хабарництва, визначає трирівневу судову систему. Новий закон скасовує чотирирівневу судову систему. З неї зникнуть вищі спеціалізовані суди (Вищий адміністративний, Вищий господарський та Вищий спеціалізований суди з розгляду цивільних і кримінальних справ): пункт про них більше не міститься в законі. Водночас, місцеві та апеляційні суди залишаються, а найвищим органом у системі судоустрою є Верховний Суд. Лояльні до новоприйнятого закону законотворці стверджують, що таку трансформацію запровадили задля ліквідації штучно створених інститутів, мовляв, вищі спеціалізовані суди були створені для впливу на судову систему в ті часи, коли влада хотіла контролювати всі процеси і не могла цього робити через Верховний Суд. Щоправда, вищі спеціалізовані суди все ж будуть працювати “для розгляду окремих категорій справ” до створення в новому порядку і в оновленому складі Верховного Суду, який повинен бути сформований через відкритті конкурси Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до кінця березня 2017 року [2, c.13-15].

Згідно з новоприйнятим законом, всіх суддів призначатимуть на конкурсній основі. А посаду судді Верховного Суду зможуть зайняти не лише колишні служителі Феміди, а і юристи чи науковці – для всіх них відбір проходитиме на однакових засадах. Конкурс проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), а допомагати їй оцінювати професійну етичність та доброчесність кандидата буде Громадська рада доброчесності. До останньої ввійдуть правозахисники, науковці, адвокати та журналісти. ВККС вже почала проводити переатестацію суддів ще в лютому цього року. Початі до прийняття конкурсу оцінювання будуть завершені за старими правилами, а ті судді, котрі пройшли тестування, повторно переатестовуватись не будуть [2, c.76-79].

Згідно вказаних вище нормативно-правових актів Верховний Суд залишається найвищим судом у системі судоустрою. За Верховним Судом залишиться функція дотримання єдності судової практики, що і є на думку законотворців, ключовою позицією судової реформи. Відповідно новій процедурі, коли Верховний Суд і палати Верховного Суду будуть узагальнювати судову практику, кількість судових спорів зменшиться, бо вони стануть непотрібними. До того ж зміниться структура самого Верховного Суду. Раніше він складався з чотирьох судових палат з різною спеціалізацією. Тепер же складників п’ять: чотири касаційні суди (адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний) та Велика палата Верховного Суду. Також буде створено окремий Вищий антикорупційний суд, який розглядатиме справи Національного антикорупційного бюро, і ще один новий суд – Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Новий закон «Про судоустрій і статус суддів» дещо обмежив колишню суддівську недоторканність. В документі сказано, що служителя Феміди може бути затримано у двох випадках: перший з них працює тоді, коли Вища рада правосуддя надала згоду на затримання судді у зв’язку з кримінальним чи адміністративним правопорушенням; другий – коли затримання відбувається під час чи відразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Варто додати, що раніше затримання і обрання запобіжного заходу до суддів могли бути здійсненими тільки зі згоди Верховної Ради [3, c.34].

Враховуючи те, що багато функцій, котрі раніше були закріплені за Президентом, Парламентом та Вищою Радою Юстиції, перейшли до Вищої Ради Правосуддя, то лише вона надає згоду на затримання судді. Крім того, вона на основі рекомендації ВККС ухвалює рішення про призначення судді і вносить таке подання президенту , роль останнього – підписати його. Крім того, Президент більше не зможе ліквідовувати чи створювати суди. Віднині це можливо лише через Парламент та подання до нього закону особисто Президентом і тільки після консультації з Вищої Ради Правосуддя. Нині існуюча Вища рада юстиції буде виконувати свої колишні функції, допоки її не реорганізують у Вищу раду правосуддя [3, c.34].

У відповідності зі змінами до Конституції обрати нових членів Вищої Ради Правосуддя та реорганізувати Вищу Раду Юстиції, повинні за 2 роки , реформувати апеляційні суди за період не довше 3 років , а створити оновлений Верховний Суд мають за 6 місяців .

Література:

1. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 30 вересня 2016 р.(ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: Паливода А.В.. - 2016. -76 с.

2. Про судоустрій і статус суддів: Закон України: чинне законодавство станом на 30.09.2016 р.: (Офіц. Текст). - К.:Паливода А.В. - 2016. -144 с.

3. Лілія М.О. Судова реформа. Яким буде нове правосуддя в Україні / М.О. Лілія. – К.: Закон і бізнес. - 2016.