Гаврильченко Олександр Степанович, Ковальов Іван Володимирович, Різоль Юрій Олександрович

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

Аспекти подрібнення концентрованих кормів

 

Важлива роль у сільському господарстві України, що розвивається -  належить тваринницькій галузі й комбікормовій промисловості.

Рівень розвитку тваринництва залежить від комплектування ферм і тваринницьких комплексів тваринами, створення кормової бази, вибору системи годівлі й способів утримання, організації виконання робіт і ін.

Підвищення рівня механізації виробничих процесів і якості готових кормів у тваринництві займає першочергове значення, тому необхідною умовою є розробка нових і вдосконалювання відомих технологій і технічних засобів, що дозволяють збільшити продуктивність праці й знизити собівартість тваринницької продукції. У першу чергу це відноситься до кормовиробництва й до питань, пов’язаних  з підготовкою кормів до згодовування тваринам.

Приготування кормів - один з найважливіших технологічних процесів у тваринництві. Однією з основних і найбільш енергозатратною операцією в кормовиробництві є подрібнення компонентів кормової суміші.

Ефективне подрібнення кормів найважливіша умова правильної годівлі тварин. Кормова суміш, відповідна до зоотехнічних вимог і певний гранулометричний склад, має кращу засвоюваність, і дозволяє раціонально використовувати кормову сировину.

Проблема ефективного подрібнювання зерна усе ще залишається насущною, тут мова йде про якість зерна, про ефективність його використання в кормо кормових цілях, що визначається вимогами тваринництва. Поки ще велика витрата кормів і низка продуктивність худоби й птаха.

Якість концентрованих кормів передбачає, насамперед, їх однорідний гранулометричний склад, відсутність недоподрібненої й зниження пилоподібної фракцій. Ці параметри дозволяють судити про досконалість робочого процесу, що протікає в подрібнюючих машинах.

Молоткові дробарки, призначені для подрібнення зерна, мають велику різноманітність конструкцій, пов'язаних з організацією технологічного процесу подачі матеріалу в дробильну камеру, подрібнення й відводу подрібненого продукту. Недолік молоткової дробарки полягає в нерівномірній дисперсності подрібненого продукту. Поряд з недостатньо подрібненими частками з'являються й переподрібнені. Одержання таких часток супроводжується значною витратою електроенергії. У той же час прагнення позбутися переподрібнення веде до появи великої кількості недоподрібнених часток, особливо зерна.

Останнім часом намітилася стійка тенденція на наближення виробництва комбікормів безпосередньо до споживачів комбікормової продукції й місцевим сировинним ресурсам. Приготування комбікормів безпосередньо в господарствах дозволяє значно знизити витрати на транспортні операції, ширше використовувати дешеві місцеві сировинні ресурси й надійно забезпечувати господарство комбікормами. Усе це дозволяє суттєво скоротити собівартість вироблених комбікормів [1].

Близько 45...50 % усього світового виробництва зерна використовується для годівлі сільськогосподарських тварин, головним чином у вигляді комбінованих кормів. Незважаючи на різноманітність рецептур, основою всіх комбінованих кормів є зерно злакових, насіння бобових і продукти їх переробки, що становлять від 30 до 80 % усієї маси корму. Застосування комбікормів є найбільш раціональним способом використання концентратів. Згодовування непідготовленого зерна знижує ефективність його використання на 10...20% [3,5].

По зоотехнічних нормах для відгодівлі великої рогатої худоби до здавальної маси 400...500 кг потрібно 16...18 місяців, а фактично цей строк розтягується до 30 місяців через невідповідну годівлю. У собівартості тваринницької продукції вартість кормів становить: у м’ясомолочному скотарстві 45...50%, свинарстві 60...65 %, птахівництві 70...80 %. Тому здешевлення кормів - резерв зниження собівартості молока, м'яса, яєць, вовни [4,5].

За наведеними даними можна зробити висновок, що процесу подрібнення корму повинне надаватися винятково важливе значення, тому що продукт необхідного ступеня подрібнення дозволяє різко підвищити травлення кормів, зменшити їх витрату, зберегти значну кількість енергії організму тварини за рахунок зменшення витрат на засвоєння корму, що в остаточному підсумку позначається на одержанні високих приростів ваги при вирощуванні й відгодовуванні тварин [2,3].

Ми вважаємо, що на сьогоднішній день є актуальним проведення  досліджень з підвищення ефективності роботи дробарки шляхом удосконалювання технологічної і конструктивної схеми, що дозволяє одержувати якісні корми з мінімальними енерговитратами.

 

Література:

1.       Алешкин В.Р. Повышение эффективности процесса и технических средств механизации измельчения кормов. Дисс. на соиск. уч. степ, доктора технических наук.Киров, 1995, 446 - с

2.        Авдеев Н.Е., Алабин Е.А. и др. Исследование энергетических по-казателей инерционного сепаратора ДСИ // Труды / ВНИИКП. - 1981. Вып. 18.-С.1-4

3.       Андреев С.Е., Зверевич В.В., Перов В.А. Дробление, измельчение и грохочение полезных ископаемых. - М.Недра, 1966.-3 96с.

4.        Блехман И.Н., Джанилидзе Г.Ю. Вибрационное перемещение. -М.: Наука.-1964.-410 с.

5.       Бочкарев А.И. исследование сепарации семян вибропневмоцен-трифугированием: Автореф. дис... докт. Техн. Наук. - Волгоград, 1970. - 51 с.