Собівартість продукції та резерви її зниження на підприємстві
Собівартість
продукції є об’єктивною економічною категорією і її існування зумовлене,
насамперед, тим, що кожне підприємство повинне в рамках собівартості замістити
витрачені ним ресурси, щоб безперервно продовжувати виробництво. Економічне
значення собівартості полягає в тому, що воно показує величину затрат
підприємства на виробництво продукції , а отже ёёслугує базою ціни товару і її
нижньою межею для виробника, щоб забезпечити процес відтворення виробництва.[1]
Собівартість
продукції є одним з основних економічних показників функціонування
підприємства. За ступенем повноти витрат, віднесених на об’єкт, розрізняють
його виробничу і повну собівартість
Аналіз собівартості продукції є
важливою складовою загальної оцінки діяльності підприємства. Аналізуючи витрати
виробництва, методи їх визначення можна визначити „вузькі” місця у плануванні
витрат на виробництво продукції, виявити резерви їх зменшення, що сприяє
покращенню планування діяльності підприємства.[2]
Встановлення всієї суми витрат на виробництво
продукції підприємства базується на калькулюванні собівартості номенклатурної
одиниці продукції. Калькулювання – це обчислення собівартості одиниці
продукції, робіт, послуг за статтями витрат.
Економічні елементи витрат
характеризують використані ресурси за їх економічним змістом незалежно від
форми використання та місця використання на певний об’єкт віднесення витрат, а
калькуляційні статті витрат характеризують використані ресурси в залежності від
напрямів і цілей їх використання.[3]
Встановлено, що
найбільш ефективним шляхом зниження собівартості продукції є впровадження
економних технологій виробництва та переймання світового досвіду по зменшенню
собівартості. Не менш важливим чинником, що сприяє
скороченню витрат підприємств, є дотримання всіх головних принципів ефективного
розміщення продуктивних сил: це скорочення
з’єднувальних ланок між виробником та покупцем, між виробництвом і
сировинною базою.[4]
Список використаних джерел
1.
Бутинець Ф.Ф. та ін. Аудит і ревізія підприємницької
діяльності. – Житомир: ГІН «Рута», 2001. – 416 с.
2.
Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Вид. 2-е,
доп. і перероб.- Житомир: ЖІТІ, 2000. – 640 с.
3.
Волков О.И., Скляренко В.К. Экономика предприятия: Курс
лекций. – М.: ИНФРА-М, 2003.– 484 с.
4.
Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи
екології: Навч.посібник. – К.: Каравела, 2006. – 368 с.