Вінницький торговельно –
економічний інститут КНТЕУ, м. Вінниця
УПРАВЛІННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Сучасні глобалізаційні тенденції економічного розвитку характеризуються зростаючою
конкурентною активністю підприємств, збільшенням конкурентного напруження на
світових ринках, формуванням специфічних форм конкурентної боротьби.
Конкуренція є
невід’ємною частиною механізму функціонування ринкової економіки. Саме під час
конкуренції відбувається "природний відбір" найбільш ефективних
підприємств. Основною характеристикою підприємства з точки зору конкурентної
боротьби є його конкурентоспроможність. Вона визначає життєздатність
підприємства, результати його діяльності в умовах жорсткої конкуренції.
Виходячи з цього, в умовах ринкової економіки для будь-якого підприємства дуже
актуальною є проблема управління конкурентоспроможністю підприємства.
Управління
конкурентоспроможністю підприємства в умовах ринкової економіки досліджували
такі вчені як В. Дикань, П. Зав’ялов, М. Кастельс, Л. Піддубна, М. Портер,
Р. Фатхутдинов, О. Царенко, О. Шнипко, А. Юданов та інші.
Метою
даного дослідження є визначення основних аспектів управління конкурентоспроможністю
підприємства в умовах ринкової економіки.
Досягнення
високого рівня конкурентоспроможністю є стратегічною ціллю діяльності
підприємства в умовах ринку, для досягнення якої необхідна консолідація всіх
підрозділів і ланок системи управління підприємства. Однак, управління
конкурентоспроможністю не еквівалентне всій діяльності підприємства з
досягнення кінцевих цілей, а включає в себе ті функції, що пов’язані з
розробкою і реалізацією стратегії конкуренції, стимулюванням до реалізації
стратегії, цільовою орієнтацією різних видів діяльності. Конкурентоспроможність
підприємства в загальній класифікації об’єктів управління можна віднести до
функціональних (на відміну від виробничих і структурних), які вимагають
розробки спеціального механізму управління [2, с. 68].
Під управлінням конкурентоспроможністю
підприємства розуміють
аспекти виконання загальних функцій управління, які визначають стратегію і
політику у сфері створення й реалізації конкурентоспроможних товарів, цілі й
відповідальність у даній сфері діяльності суб’єкта господарювання, що
реалізуються за допомогою таких засобів, як планування конкурентоспроможності,
оперативне управління нею, її забезпечення й підвищення в рамках певної системи
конкурентоспроможності. Одним із основних аспектів є формування ефективної
конкурентної політики [3, с.16].
Формування
конкурентної політики підприємств сприяє створенню розвиненого ринку, що
включає сферу виробництва й товарообміну. Завдяки активному інтересу до проблем
утворення і збереження конкурентних переваг як однієї із складових конкурентної
політики підприємств – суб’єктів господарювання, що виник унаслідок розвитку
ринкових відносин, з’явилась велика кількість розробок, спрямованих на вирішення
цієї проблеми.
До основних пріоритетів управління можна
віднести: рентабельність виробництва, розмір прибутку, частку окремих видів
продукції на конкретних ринках збуту, мінімальний обсяг реалізації продукції по
видах на конкретних ринках у натуральному вираженні. Перелік пріоритетів
управління може бути досить широким, він залежить від ситуації на підприємстві,
цілей і стратегій керівництва, волі власників капіталу підприємства [1, с. 15].
Складність
управління конкурентоспроможністю підприємства в сучасних умовах полягає в
тому, що умови зовнішнього середовища характеризуються високою динамічністю.
Оскільки швидкість, з якою відбуваються зміни, практично непередбачувана,
залишається лише постійно відстежувати ці зміни, прогнозувати можливість і чекати
моменти їхньої появи. На основі обробки одержаної інформації експертним шляхом
визначають, наскільки сприятливі зовнішні умови для досягнення фірмою
максимального значення рівня конкурентоспроможності підприємства на тому або
іншому етапі його життєвого циклу.
Таким чином, сучасне підприємство, яке функціонує в умовах
ринкових відносин, як один із основних механізмів забезпечення своєї
життєдіяльності, повинне використовувати системне стратегічне управління
конкурентоспроможністю, сутність якого полягає в розробленні стратегії та
довготермінової програми дій для досягнення цілей і вирішення завдань щодо
підтримання/підвищення конкурентоспроможності з використанням обмеженого обсягу
ресурсів у певній ринковій ситуації. Тобто охоплювати, з одного боку, проблеми
якості, ресурсозбереження, вивчення інфраструктури внутрішніх і зовнішніх
ринків, з іншого боку ‒ всі загальні функції управління
‒ стратегічний маркетинг, планування, організацію процесів, облік і
контроль, мотивацію й регулювання, всі стадії життєвого циклу керованих
об’єктів.
Список використаних джерел
1. Гончарук
Ю.О. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок управління
конкурентоспроможністю / Гончарук Ю.О. // Актуальні проблеми економіки.
‒ 2012. ‒ №2. ‒ С. 12-21.
2. Должанський І. З. Конкурентоспроможність
підприємства : навч. посіб. / І. З. Должанський. – К. : Центр навчальної
літератури, 2008. – 384 с.
3. Романишин С.Б. Система управління
конкурентоспроможністю підприємства / С.Б. Романишин // Науковий вісник НЛТУ
України. – 2013. − Вип. 20. ‒ С.15-23.