Экономические
науки∕11.Логистика.
Ковальчук Альона
Науковий керівник: к.т.н., доцент Тернова А.С.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Управління товарними запасами на підприємствах
В умовах повної самостійності в
управлінні та веденні господарства, розпорядженні ресурсами і результатами
праці успіх підприємств різних сфер діяльності багато в чому залежить від
ефективності використання матеріальних ресурсів. Одним і з факторів, які
активно впливають на використання продуктивних сил суспільства, є товарні запаси.
Оскільки дефіцит матеріальних запасів
веде до втрати робочого часу, недостатнього використання основних фондів і, в
кінцевому рахунку, до недоотримання прибутку від реалізації продукції або
послуг, надлишок їх свідчить про нераціональні витрати суспільної праці. Тому
важливого значення набуває питання управління товарними запасами.
Основним завданням управління запасами є
інвестування в них коштів таким чином, щоб досягати стратегічних цілей бізнесу.
Результати комерційної діяльності значною мірою залежать від обсягу і рівня
товарних запасів, які реагують на будь-які зміни ринкової кон'юнктури, і, в
першу чергу, на співвідношення рівня попиту і пропозиції [1].
Тому необхідною умовою процесу управління
запасами є своєчасне, правильне, обґрунтоване прогнозування, нормування, планування,
організація, стимулювання, контроль та регулювання строків і обсягів виконання
замовлень на виконання норми запасів у логістичній системі «закупівля –
виробництво - розподіл» [2].
Метою управління товарними запасами є формування та підтримання їх величини на
такому рівні, який дозволяє організації своєчасно та безперебійно задовольняти
очікування споживачів кожним товаром при мінімальних витратах на них і
максимізувати чистий прибуток.
Для того, щоб досягти цієї мети
керівники підприємства повинні визначити, скільки потрібно зберігати запасів, коли
розміщувати замовлення і скільки замовляти одиниць товару за один раз. Від керівників
підприємства потрібне вміння не тільки визначати необхідну величину запасів, а
й розробляти графіки поставок, розраховувати оптимальні партії нових замовлень,
обсяги продажу, організовувати складування запасів, враховувати вимоги логістики
та маркетингу, постійно проводити фінансовий аналіз потреб у запасах, розраховувати
витрати, пов'язані із запасами, і враховувати цінову політику на товари та
послуги [3].
У
зв’язку з цим виділимо причини створення запасів в
організації, що дозволить
визначити позитивне і негативне
ставлення до запасів, що, у свою
чергу,
дає підґрунтя для прийняття ефективних управлінських рішень (табл.1).
Таблиця 1
Причини створення запасів у різних галузях діяльності
|
Галузь діяльності |
Причини створення запасів |
|
У сфері постачання |
Необхідність безперебійного
постачання виробництва. Спроба страхування збоїв поставок. Потреба в захисті від підвищення
закупівельних цін. Можливість економії на
транспортуванні. Можливість економії на отриманні
оптових знижок при великих партіях, які закуповуються. |
|
У сфері виробництва |
Необхідність підвищення ефективності
виробництва. Імовірність порушення встановленого
графіка постачань. |
|
У сфері збуту |
Необхідність безперебійного
обслуговування споживачів в умовах: -
сезонного коливання попиту та пропозиції
на окремі види товарів; -
несподіваного зростання обсягів
продажу Можливість економії на
транспортуванні. Потреба в розміщенні запасів у
центрах споживання для скорочення часу виконання замовлень споживачів. |
Крім вищезазначених ситуацій можливий
вплив і інших факторів внутрішнього і зовнішнього середовища ведення бізнесу,
які підштовхують
суб’єктів підприємницької діяльності завищувати обсяги запасів
в організації. Такими факторами є наступні ситуації:
- зміна постачальника;
- налагодження тісних, прозорих відносин з постачальником;
- придбання права участі в управлінні постачальником з метою зміни якості
виконання ним робіт;
- ведення спільних з постачальником інвестиційних проектів, що дозволяють
змінити технологію виробництва продукції постачальника;
- економія при закупівлі чи виробництві;
- оптимізація витрат, пов’язаних з оформленням замовлення;
- можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу;
- можливість негайного обслуговування покупців;
- зведення до мінімуму простоїв у виробництві через відсутність певних
найменувань товарів.
Отже, вищенаведені причини створення запасів в
організації та факторів, що підштовхують до завищення запасів в організації
цілком виправдовують суто позитивне ставлення до запасу як до об'єкту [4].
Тому визначимо негативні наслідки наявності запасів в
організації, до яких можна віднести наступні:
- збільшення поточних витрат, пов'язаних із зберіганням запасів;
- зниження реакції організації на вимоги споживачів;
- ускладнення процесу управління запасами;
- збільшення вартості продукції;
- зниження прибутку на інвестований капітал (пов'язане з втратами фінансових
коштів, заморожених у запасах).
Отже, в сучасних умовах, управління товарними запасами
підприємства в ринкових умовах господарювання повинно бути направлене на
максимізацію прибутку, оптимізацію запасів, оборотність власного капіталу та своєчасне
і безперебійне задоволення
запитів споживачів.
Література:
1.Зеваков, А.М., Петров, В.В. Логистика производственных и товарных
запасов. / А.М. Зеваков, В.В. Петров. - М.: Изд-во Михайлова В.А., 2009. - 421
с.
2.Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных
учебных заведений. – М.:Информационно-внедренческий центр «Маркетинг»,
2008.–375 с.
3.Ерохина Л.И. Экономика предприятия (в сфере товарного обращения):
учебник. / Л.И. Ерохина, Е.В. Башмачникова, Т.И. Марченко.-М.: КНОРУС, 2007. - 304
с.
4.Стерлигова А. Н. Управление запасами в цепях поставок: Учебник.–М.:
ИНФРА-М, 2008. – 430 с.