Экономические науки/15. Государственное регулирование экономики

К.е.н., ст. викладач Слюсаренко А.В.

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, Україна

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ

Гарантування економічної безпеки держави і формування ефективних механізмів управління нею є одним із пріоритетних завдань в умовах всеохоплюючого впливу глобалізації на національну економіку. Аналіз економічної ситуації показує, що найбільш масштабну систему викликів безпеці України формують саме глобалізаційні процеси.

Досить гостро постає проблема економічної безпеки саме для України в силу географічного положення, що провокує нездоровий інтерес до неї з боку близького та далекого зарубіжжя. Більш того, невизначеність напрямів розвитку держави, відсутність чітких стратегічних планів розбудови економіки створює сприятливий грунт для встановлення економічної залежності країни. Це насамперед актуально для України, як для держави, яка тільки починає створювати власну систему економічної безпеки [1].

Власне на даному етапі досліджень логічним є формування висновку, щодо неможливості розвитку України як державного інституту ізольовано. З року в рік ступінь відкритості економіки невпинно зростає, розкриваючи кордони держави. Та все ж таки це є здоровий процес, який супроводжує загальносвітову економіку. Україна природно є учасником світо господарських процесів на глобальному рівні. В свою чергу, глобалізація створює виклики економічній безпеці країни. В сучасних умовах без урахування цих викликів неможливо забезпечити стабільний розвиток та конкурентоспроможність національної економіки будь-якої країни. Найбільш актуальними викликами глобалізації, які створюють численні загрози економічній безпеці держави з судженнями Мартиненко В.В. є нестабільність світової фінансової системи, розширення світових ринків для певних видів продукції, товарів і послуг, поширення кризових явищ, експансія передових країн світу, дефіцит ресурсів для розширеного розвитку [2]. Власне з приведеного переліку найбільш вагомим вважається експансія передових країн світу, враховуючи визначений розподіл країн за рівнем економічного розвитку та потенційними можливостями впливу в силу домінування на міжнародній арені в сферах економіки, політики та ін.

Найрозвиненіші країни мають можливість розповсюдити свій економічний, а отже, і політичний вплив на весь світ. США мають своїх економічних емісарів практично у всіх значущих і незначних фінансових проектах у всьому світі. Сьогодні на земній кулі тільки в готівковому обігу знаходиться близько 500 млрд доларів США. Виправдано в своїх працях зазначає Похилюк В.В., що американський фінансовий капітал розповсюджується по всіх континентах у пошуках найбільш вигідного вкладення, і там де він з’являється закони і правила вимушенні перебудовуватись під його правила [3].

Важливим чинником економічного та політичного проникнення є діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК). На сьогодні 92 % найбільших ТНК, що контролюють близько 50 % світового ВНП, відносяться до США, Японії та країн ЄС. ТНК за безцінь скуповують ресурси на ринках країн з низьким ступенем розвитку і розміщують виробничі потужності у країнах зі сприятливим законодавством і системою оподаткування при мінімальній вартості робочої сили. В той же час 40 % активів найбільших компаній світу розміщено поза країною розташування материнських компаній. Таким чином, присутність у периферійних країнах ТНК приносить на перший погляд значні економічні вигоди, хоча спостерігається зовсім інша ситуація у зворотному напрямку політичної незалежності й суверенітету.

Таким чином, економічне проникнення розвинених країн і ТНК, їх інтереси, що втілюються на ринках країн, що розвиваються, мало чим відрізняється від політичного домінування або територіального захоплення, оскільки дозволяє неподільно користуватися ресурсами, що є на цих територіях, при мінімальній соціальної відповідальності за стан як самих територій, так і людей, що їх населяють.

Необхідно пригадати один із законів просторового розвитку, сформульований Ф. Ратцелем, суть його полягає в тому, що в усі часи основний зміст політики держав був спрямований на володіння найбільш цінними елементами простору. Якщо звернутися до світової історії, то не важко знайти масу фактів, що підтверджують цей закон. Побережжя Балтійського, а потім і Чорного морів мало пріоритетніше значення, ніж володіння Каліфорнією, Аляскою та Сибіром. Сьогодні вже не Росія чи Україна ведуть боротьбу за Кримський півострів, як такий, йдеться не про острів Зміїний у Чорному морі, а про шельф Чорного моря, яке потенційно багате корисними копалинами. За цей "нафтовий рай" сьогодні ведуть боротьбу США, Румунія, а точніше НАТО, та інші заможні країни. Проблема економічної безпеки України в епоху глобалізації є досить актуальною і гострою, саме тому, що історично Україна не була єдиною територією, її шматували різні завойовники, посягаючи на її економічні багатства, сьогодні цивілізований світ веде і більш потайні війни, намагаючись поставити економіку України в залежність від інших країн.

Література:

1. Письмаченко Л.М. Роль державного управління у вирішенні проблем економічної безпеки в умовах глобалізації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-2/doc/5/03.pdf.

2. Мартиненко В.В. Загрози економічній безпеці україни в контексті викликів глобалізації / В.В. Мартиненко // Економічний часопис – ХХІ. – Київ, 2011. - № 7-8. – С. 40-43.

3. Похилюк В.В. Економічна безпека країни в епоху глобалізації / В.В. Похилюк // Вісник КНТЕУ. – Київ, 2009. - № 5. – С. 18-25.