Економічні науки

Маркуш М. , Сисюк Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Вінниця

Сучасний стан жіночої міграції в Україні

В останні роки у сфері міграції відбуваються як кількісні, так і якісні зміни, у результаті яких навіть з’явився спеціальний термін «фемінізація міграції». Однак при цьому міграційна політика означені процеси не враховує, залишаючись часто гендерно нейтральною стосовно правил допуску, контролю і інтеграції мігрантів. Реалізація такої політики ставить окремі групи мігрантів у нерівне становище, причому в найбільш складному становищі нерідко виявляються мігранти-жінки.

Ринкові реформи у Східній Європі, що супроводжувалися катастрофічними соціально-економічними наслідками для населення, дали можливості величезним масам збіднілих жінок пересуватися та шукати роботу за кордоном, аби прокормити своїх дітей і родину. Будучи вразливішими на ринку праці в умовах масового безробіття, вони виявилися більш територіально мобільними як соціальна група і завдяки цьому змогли адаптуватися до реалій вільного ринку швидше чоловіків, які важче сприймають міграцію у зв'язку з неминучою втратою соціального статусу.

Вивчення проблеми жіночої міграції займались такі вітчизняні вчені як О.М. Джужа, І.Б. Березовський, В.О. Іващенко, В.В. Коваленко, В.І. Кривенко, О.В. Кузьменко, В.М. Куц, О.А. Малиновська, А.П. Мозоль, О.В. Надьон, М.А. Погорецький, І.В. Пшеничний, Ю.І. Римаренко, О.У. Хомра, А.М. Черняк та ін.

Метою даного дослідження є дослідження сучасних тенденцій жіночої міграції.

Зовнішня трудова жіноча міграція – це одне з найхарактерніших соціальних явищ у незалежній Україні. Тисячі жінок виїжджають за кордон у пошуках кращого заробітку.

Жінки становлять близько половини всіх міжнародних мігрантів, але співвідношення чоловіків і жінок значно відрізняється залежно від країни чи регіону (Європа ‒ 52,4%, Північна Африка ‒ 42,8%). На жаль, і в Україні, і в європейських країнах, країнах Європейського Союзу випадки дискримінації щодо жінок не є винятком [1, с. 73].

Вчені та експерти фіксують той факт, що кількість самостійно мігруючих жінок з року в рік зростає. Це дає підстави для висновків про фемінізацію міграції і необхідність більш глибокого вивчення причин жіночої міграції та вироблення підходів з мінімізації її негативних наслідків [1, с. 74].

Причинами жіночої міграції є насамперед значне погіршення соціально-економічної ситуації в Україні, що зумовило зубожіння значної частини населення, суттєве погіршення стану медичного обслуговування, несприятливі екологічно-санітарні умови [2, с. 16].

Позитивний вплив міграції для накопичення людського капіталу знижують також такі її негативні соціально-психологічні наслідки, як руйнування сімей, пияцтво, поширення споживацьких настроїв серед молоді, яка втрачає мотивацію до навчання та роботи, вважаючи, що надіслані батьками з-за кордону гроші забезпечать отримання диплома і подальше життя без значних зусиль.

Досить вражаючими є дані щодо шлюбного стану жінок-мігранток. Так, серед мігранток частка розлучених удвічі більша, ніж серед жіночого населення країни в цілому (11 %). До міграції переважно вдаються жінки, які є главами та годувальницями сімей. Разом з тим не завжди міграція є наслідком розлучення. Непоодинокі випадки, коли розлучення є наслідком міграції [3, с. 8].

Без сумніву, завдяки роботі батьків за кордоном діти краще харчуються, отримують якісне медичне обслуговування, виїжджають відпочивати тощо, але відсутність батьків для дитини завжди є стресом на початком переломного періоду.

Ще одним наслідком жіночої міграції є трансформація гендерних ролей, традиційних сімейних стосунків, оскільки жінка виступає у ролі глави сім’ї та годувальниці, а чоловік залишається з дітьми. Втрачається зміст сім’ї як такої, дівчинка дивлячись на те, як її мати їде на заробітки, щоб прогодувати себе та дітей навряд чи захоче заміж та народжувати.

Такі питання повинні однозначно вирішуватись на державному рівні. Перш за все це зниження рівня безробіття, контроль за поданням достовірної інформації зі ЗМІ про життя в інших країнах, надання фінансової допомоги малозабезпеченими сім’ям. Також щодо зміни гендерних ролей, то це серйозна проблема теперішнього і майбутнього, тому держава повинна задуматись та пропагувати повернення до природних витоків, коли чоловік – голова та годувальник у родині. Це перш за все соціальна реклама, акції та інші соціальні заходи.

Таким чином, зовнішня трудова жіноча міграція – це одне з найхарактерніших соціальних явищ у незалежній Україні. Тисячі жінок виїжджають за кордон у пошуках кращого заробітку. Основною проблемою фемінізації міграції є законодавче регулювання умов і оплати праці у секторах найбільшого залучення жінок-мігрантів та захисту їх прав. У цьому руслі перспективним напрямом досліджень є розробка практичних інструментів реалізації заходів щодо скорочення ризиків і збільшення переваг трудової міграції жінок в цілях людського розвитку.

Література

1. Вплив гендерних стереотипів на чоловічі та жіночі ролі в сучасній сім'ї

[Електроний ресурс] – Режим доступу: www.VuzLib.com

2. Левченко К.Б. Жінки та міграція / К.Б. Левченко. ‒ Харків: Права людини, 2010. ‒ 96 с.

3. Малиновська О. А. Трудова міграція: соціальні наслідки та шляхи

реагування. – К. : НІСД, 2011. – 40 с.

4. Офіційний сайт Державної служби статистики України / [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.u