Корженко К.А.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

В сучасних умовах функціонування світової економічної системи міжнародні фінанси перетворилися в ключовий елемент глобалізації: рух інвестицій, взаємодія та взаємопроникнення міжнародних фінансових ринків та операцій призвели до того, що фінансова глобалізація поступово стала найдинамічнішою та однією з найбільш впливових сфер прояву глобалізаційних процесів.

На нашу думку, фінансову глобалізацію слід розглядати як один із процесів глобалізації, що передбачає формування єдиного фінансового ринку за умови ефективного функціонування та інтеграції національних фінансових ринків, інститутів та відносин між ними. Проте варто пам’ятати, що фінансова глобалізація та її процеси не лише стимулюють економічний розвиток країн, зближуючи рівень розвитку окремих країн та підвищуючи взаємну довіру, а й збільшують ризики та загрози проведення міжнародних фінансових операцій, розширюють зони впливу та враження фінансових криз, які раніше поширювалися лише на окремі регіони чи держави, а зараз можуть спричинити серйозні світові колапси. Для того, щоб фінансова глобалізація позитивно впливала на економічне зростання і добробут країни і при цьому, знижувала ризики виникнення криз, необхідно мати ряд передумов. В разі відсутності певних стартових умов виграш від глобалізації може виявитись не від разу, і країна стане більш вразливою до зміни напрямку чи припинення міжнародних потоків взагалі.

Детальніше необхідні передумови, а також можливі позитивні наслідки та загрози фінансової глобалізації ми показали за допомогою Рис. 1.

Рис. 1 Фінансова глобалізація: передумови та наслідки

Однією з визначальних передумов вдалих глобалізаційних процесів є розвиток фінансового сектора: чим вище рівень розвитку, тим більше переваг від надходження капіталу для економічного зростання і нижче ступінь вразливості країни до кризових явищ та колапсів, а отже – більш розвинений фінансовий сектор позитивно впливає на макроекономічну стабільність країни.

Якість інститутів та їх діяльності також відіграє не останню роль: більш висока якість значним чином впливає на структуру потоків капіталу та збільшенню долі приватних та портфельних іноземних інвестицій в акціонерний капітал в структурі капіталу всієї країни. Рівень взаємодії учасників ринку впливає на застосування та майбутнє функціонування найважливіших чинників фінансової глобалізації, серед яких: інституційні та міжнародні потоки капіталів, сучасні теорії управління портфелями активів, професіоналізм учасників, фінансові інновації, лібералізація та дерегулювання ринків, конкуренція, пошук нових вигідніших можливостей приросту капіталу, вільний рух капіталу, конкуренція за доступ до капіталу, волатильність ринків, інформаційні технології, сек’юритизація, стандартизація фінансових продуктів, ринки країн, що розвиваються, демографічна ситуація, обсяги заощаджень [5, с. 176].

Основними учасниками фінансового ринку є банки: їм відкривають філії та представництва як у провідних фінансових центрах для виконання функцій запозичення, кредитування, інвестування, так і в країнах, що розвиваються, з метою отримання надприбутків за рахунок арбітражу [5, с. 176]. Варто відмітити, що внаслідок глобалізаційних процесів з сектора обслуговування банки взяли на себе функції головного регулятора стабільності національної економіки, адже посередницькі операції фінансових установ сприяють перерозподілу доходів і подорожчанню товарів та послуг усередині країни. Так, внаслідок значного подорожчання кредитних ресурсів в економіці виникає кредитна інфляція і, таким чином, утворюється процентний мультиплікатор, який впливає на кінцевий рівень цін товарів та послуг [3, с. 333].

На даний момент у зв’язку з поглибленим розвитком глобалізаційних процесів світовий фінансовий ринок майже не залежить від державного контролю та регулювання: відбулася принципова зміна моделі взаємодії глобального ринку з державними керівними органами [1, с. 124]. Так, сьогодні обмежується вплив національних регуляторів та посилюється вплив міжнародних фінансових інститутів.

Якщо, в цілому, розглядати міжнародне валютно-фінансове середовище як цілісну систему, то варто зауважити, що цю систему варто досліджувати одночасно у двох площинах: валютній та фінансовій. Серед складових валютної площини: національні та резервні валюти, міжнародні лічильні грошові одиниці, умови взаємної конвертованості і оборотності, валютний паритет, валютний курс і національні та міжнародні механізми його регулювання. В свою чергу, міжнародні фінансові ринки і механізми торгівлі конкретними фінансовими інструментами – валютою, цінними паперами, кредитами – є невід’ємними фінансовими елементами [1, с.123].

Окремою складовою міжнародного фінансового середовища, що обслуговують рух товарів, факторів виробництва та фінансових інструментів є міжнародні розрахунки. Механізми міжнародного фінансування є ключовими елементами макроекономічного корегування, що проводять країни у відкритій економіці [1, с. 123].

Варто відмітити, що обсяги та структура надходжень капіталу залежить також і від якості макроекономічної політики, що проводиться всередині держави. Зважена податково-бюджетна і грошово-кредитна політика збільшує вигоди від лібералізації операцій з капіталом для економічного зростання і протидії наслідкам кризових явищ.

В свою чергу, торгова інтеграція знижує ймовірність цих кризових явищ і зменшує витрати таких криз у разі їх виникнення, оскільки пропонує широкий альтернативний вибір співвідношення переваг і ризиків фінансової глобалізації.

Необхідно зазначити, що фінансова сфера за рівнем глобалізації зараз випереджає усі сфери реальної економіки. Не можна не погодитись з тим, що одними з найбільших переваг фінансової глобалізації є розвиток внутрішнього фінансового ринку, покращення взаємодії та ефективності роботи національних інститутів та організацій, забезпечення належного державного та корпоративного управління. Та не варто забувати про те, що все це вимагає часу, так само як і реалізація вигод від таких процесів для економічного зростання, можливо саме тому – в короткий період часу легше говорити саме про втрати від фінансової глобалізації, аніж про вигоди та перемоги [2, с. 11].

Глобалізаційні процеси поглибили хаотичність міжнародних потоків капіталів, непередбачуваність основних фінансових ринків та операцій, які проводяться на них, чутливість вітчизняних фінансових ринків, вразливість відносин боржників та кредиторів, розширили сферу поширення місцевих фінансових криз.

У зв’язку з посиленням ролі транснаціональних корпорацій та фінансових гігантів впродовж останніх років рух капіталів більш активно здійснюється в промислово розвинуті країни [2, с. 11]. В той час як країни, що розвиваються та зростаючі економіки (в тому числі Україна) можуть найбільше постраждати від фінансової глобалізації – саме вони, в першу чергу, страждають від масового відтоку іноземного капіталу. Адже, у зв’язку з прискореними темпами економічного зростання, швидким збільшенням доходів вітчизняних компаній та розширенням меж фондових ринків, на відміну від ринків у розвинутих країнах, прибутковість операцій з цінними паперами в таких країнах є потенційно вищою, що робить їх найбільш привабливими для спекулятивного світового капіталу.

Необхідно зазначити, що під впливом глобалізаційних процесів у зв’язку з прискореною інтеграцією у світовий фінансовий простір, швидким зростанням обсягів кредитування та високими цінами на біржові товари - країни, що розвиваються та зростаючі економіки швидко змінюють свою міжнародну спеціалізацію у напрямі її «спрощення», що, в свою чергу, загострює диспропорції макроекономічного розвитку: погіршення якості кредитування, підвищення волатильності цін на біржові товари та інше [4, с. 19].

Для забезпечення ефективного економічного та соціального розвитку виникає необхідність в посиленні долі цих країн у світовому управлінні та процесах перерозподілу міжнародних фінансових потоків та операцій, адже їх відкритість та вільний доступ до необхідних джерел фінансових ресурсів є необхідною умовою не тільки стимулювання їх власного економічного розвитку, але і перспективи всієї світової економічної динаміки [4, с. 16].

У зв’язку з наростаючою конкуренцією та нестабільністю світових економічних відносин фінансова глобалізація стимулює внесення змін та поправок у регулювання національних ринків та діяльності діючих організацій, крім того, виникає потреба у якісній зміні діючої макроекономічної політики. В свою чергу, лібералізація ринків акціонерного капіталу сприяє збільшенню розмірів та ліквідності національних фондових ринків. Що ж до банківського сектору, то кількість іноземних банків в країні прямо пропорційно впливає не тільки на якість фінансових послуг, а й на ефективність фінансового посередництва в цілому.

Варто пам’ятати, що важливим кроком подолання / зменшення негативного впливу від фінансової глобалізації має бути чітка відповідність наявних в економіці передумов та виваженої політики з боку регуляторів.

Список використаних джерел:

1. Колосова В.П. Фінансова глобалізація та рівень інтеграції країни у світовий фінансовий простір // Стратегія розвитку України. Економіка, соціологія, право. – 2012. – №1. – С. 121 – 126.

2. Коуз M. Э., Прасад И., Рогофф К., Вей Ш.-Ц. Финансовая глобализация: не ограничиваясь порицаниями // Финансы & развитие. — Март 2007. – С. 9–13.

3. Матвєєнко В.К. Фінансова глобалізація і її вплив на банківську систему України // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2012. – Випуск 1 (44). – С. 331–336.

4. Петкова Л.О. Інтеграція України до світового фінансового простору в міжнародних співставленнях та макроекономічній динаміці [Електронний ресурс] // Електронне наукове фахове видання – міжнародний науково-практичний журнал «Фінансовий простір» – 2013. – № 1(9). – C. 15-22. – Режим доступу: http://fp.cibs.ck.ua/files/1301/13plouii.pdf

5. Примостка Л.О., Чуб О.О. Фінансова глобалізація: сутність, форми прояву, наслідки // Фінанси, облік і аудит. – 2011. – № 18. – С. 172–183.