Економічні науки /6. Маркетинг і менеджмент

Студентка Щербенко О. В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна

Особливості маркетингової діяльності в туризмі

Туризм у розвинутих країнах є одним із важливих джерел стабільного доходу держави і є високорентабельною галуззю економіки. На сучасному етапі однією з умов успішного функціонування туристичних фірм на ринку є організація маркетингу. Маркетинг у галузі туризму являє собою систему вивчення туристичного ринку, всебічного впливу на споживачів і їхні запити з метою реалізації туристичного продукту і одержання прибутку. Підприємствам, які працюють на ринку туристичних послуг, необхідна розробка стратегії та тактики дій за допомогою маркетингових програм.

Туризм за своїми основними характеристиками не має жодних принципових відмінностей від інших форм господарської діяльності. Тому всі існуючі положення сучасного маркетингу можуть бути повною мірою застосовані і в туристичній сфері. Туристична діяльність відноситься до сфери послуг і є однією з найбільших і динамічних галузей економіки, про що свідчать високі темпи розвитку та великі обсяги інвестицій в дану галузь.

Маркетинг в традиційному виробництві представляє собою більш конкретне та окреслене поняття, адже діяльністю праці в такому випадку виступає конкретний товар або продукція.

Туристичні агентства представляють собою комерційні підприємства і не можуть обійтися без двох найважливіших складових успіху будь-якого сучасного бізнесу: маркетингу та реклами. Завданням маркетингової діяльності є формування і визначення продукту - тобто що, як, де, коли і кому продавати. Маркетинг представляє собою серію послідовних рішень і дій продавця, спрямованих на вироблення у споживача переваги до конкретного продукту. Для успіху агентства виключно важливе формування, прийняття і втілення в життя збалансованого маркетингового плану, що враховує інтереси як агентства, так і його клієнтів [1, С. 233]. Маркетинг у туризмі для застосування й ефективного розвитку потребує:

– глибокого насичення ринку послугами, тобто існування ринку покупця;

– високої конкурентної боротьби туристичних фірм за переваги споживачів;

– вільних ринкових відносини, тобто можливості без адміністративних обмежень вибирати ринки збуту та ділових партнерів, встановлювати ціни, проводити комерційну роботу тощо;

– вільної діяльності адміністрації туристичного підприємства щодо визначення цілей фірми, стратегії, управлінських структур, розподілу коштів за статтями бюджету.

Сучасний маркетинг туристичної фірми означає більше, ніж розробка хороших послуг, встановлення ними привабливою ціни, і наближення до них споживачів цільового ринку. Туристична фірма має також мати безперервну комунікаційну зв'язку з існуючими і стали потенційними клієнтами. Тому кожна туристична компанія неминуче починає займати позицію джерела комунікації і генератора різних коштів просування інформацію про послугах до ринків [2, С. 63].

Маркетинг повинен допомогти туристичній фірмі запропонувати і реалізувати свої послуги в тому місці, у такій кількості і такої якості, а також у такий час і за такими цінами, які б максимально влаштовували обрану групу міжнародних туристів.

Всесвітня туристична організація виокремлює три головних функції маркетингу в туризмі: налагодження контактів зі споживачами; розвиток; контроль [4]. Налагодження контактів ставить перед собою мету переконати потенційних клієнтів у тому, що запропоноване місце відпочинку і існуючі там служби сервісу, пам'ятки і очікувані вигоди повністю відповідають тому, чого бажають отримати самі клієнти. Розвиток припускає проектування нововведень, які зможуть забезпечити нові можливості для збуту туристичного продукту. Контроль передбачає аналіз результатів діяльності по просуванню послуг на ринок і перевірку того, наскільки ці результати відображають повне і успішне використання можливостей сфери туризму.

Туризм, за визначенням ВТО, є не тільки економічним, але одночасно соціальним, культурним, екологічним і політичним явищем [4]. Це свідчить про те, що маркетинг у туризмі необхідно застосовувати з максимальним урахуванням всіх цих факторів. Виходячи з цього положення можна повністю розкрити потенціал маркетингу як для діяльності фірми, так і для споживачів.

Сучасні туристичні фірми управляють складною системою маркетингових зв'язків. Фірма має комунікаційне ставлення з своїми посередниками, споживачами і різними представниками громадськості.

Комплекс маркетингових комунікацій складається з чотирьох основних засобів впливу: реклама; пропаганда; стимулювання збуту; особистий продаж [3, С.57 ].

Отже, для досягнення позитивного маркетингового ефекту необхідна тісна координація маркетингу різних підприємств і організацій. Концепція маркетингу в туризмі носить більше, ніж будь-де, цілісний і загальноохоплюючий характер.

Список використаних джерел:

1. Буйленко, В.Ф. Туризм: Учебное пособие для вузов / В.Ф. Буйленко – Ростов н\Д: Феникс, 2008.– С. 233.

2. Дурович, О.П. Маркетинг у туризмі: підручник / О.П. Дурович – М.: ТОВ «Нове знання», – 2010. – С. 63.

3. Кирилова О. Маркетинг на ринку туристичних послуг: підручник /О. Кирилова // Маркетинг в Україні. – 2009. - №3. - С. 57.

4. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www2.unwto.org.