Стогній К.О.

старший викладач кафедри менеджменту

напрям підготовки «Менеджмент організацій і адміністрування»

Сушко Є.М.

студентка 5 курсу

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Оцінка ефективності управління проектами

Кожна оптимально організована компанія, яка реагує на зміни в бізнес-середовищі для виживання, в умовах глобалізації економіки та жорсткої конкуренції, потребує вживання бізнес-процесів. Для цього компанії необхідно мати стійкий фундамент для цілеспрямованого руху, який в свою чергу є стратегічною метою.

Компанія, яка застосовує методи проектного управління, більш обґрунтовано визначає стратегічні цілі інвестицій і оптимально планує свою інвестиційну діяльність, оптимізує використання наявних ресурсів, враховує проектні ризики, аналізує фактичні показники і вносить своєчасну корекцію в хід робіт, уникає конфліктних ситуацій і за допомогою цього накопичує, аналізує і використовує накопичений досвід в наступних реалізаціях інших проектів. Тому система управління проектами є одним з найважливіших компонентів в організації та досягненні, поставлених стратегічних цілей компанії.

Сьогодні терміни «проект», «управління проектом» вже стали звичними для керівників. З журналів, по радіо і телебаченню ми все частіше чуємо про планування або реалізації інвестиційних, організаційних або екологічних проектів. Керівники різного рівня обговорюють на нарадах маркетингові проекти, проекти впровадження нових систем і технологій. Практично кожен менеджер час від часу виявляється, залучений в діяльність з планування бізнес-цілей і шляхів їх досягнення, виконує призначення виконавців на задачі, складає, обґрунтовує і контролює виконання бюджету. Складаючи і відстежуючи плани виконання робіт, керівник, по суті, здійснює функції управління проектом. Однак, незважаючи на зростаючу потребу в упорядкуванні та підвищенні ефективності управління проектами в сучасній організації, базові концепції та методи системного управління проектами, залишаються невідомими значному числу менеджерів.

Теоретична база управління проектами представлена безліччю праць, як фундаментального, так і прикладного характеру, підготовлених іменитими авторами з різних держав. Серед них слід виділити такі імена, як Д. Пеллс, В. Дункан, М., Ньюелл, П. Дінсмор, Д. Клиланд, Ш. Охара і багато інших. Істотний внесок у розвиток теорії та методології управління проектами внесли російські вчені М.Ю. Альохін, А.Ф. Андрєєв, В.І. Воропаєв, Б.Л. Кузнецов, В.Н. Лівшиць, М.Л. Разу, В.Д. Шапіро та інші. Дослідження в галузі управління проектами показали, що ті організації, які здійснюють комплексне стратегічне планування і управління, працюють більш успішно і отримують прибуток значно вище.

Формулювання стратегії є досить простим процесом в порівнянні з її здійсненням, воно вимагає дій і завершення задач, які в свою чергу потребують чіткої структурі і дисципліні. Тому стратегії здійснюють через проекти, іншими словами, вони перетворюють стратегії в дію, а досягнуті в ході його реалізації результати - стають її реальними показниками.

Проект - це комплекс зусиль, що робляться з метою отримання конкретних унікальних результатів в рамках відведеного часу і в межах затвердженого бюджету, який виділяється на оплату ресурсів, використовуваних або споживаних в ході проекту. Проект ніколи не буває однаковим і завжди включає якісь унікальні елементи, що потребують вирішення нових проблем і появи зовсім нових технологій. З іншого боку, навіть базові проекти, для виконання яких використовуються добре відомі і відпрацьовані методи і прийоми, вимагають в тій чи іншій мірі підлаштовуватися під замовника, що також робить їх унікальними.

Управління проектом являє собою методологію організації, планування, керівництва, координації людських і матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту (кажуть також проектного циклу), спрямовану на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування системи сучасних методів, техніки і технологій управління для досягнення визначених у проекті результатів за складом і обсягом робіт вартості, часу, якості.

Для ефективного управління проектами система повинна бути добре структурована. Суть структуризації зводиться до розбивки проекту та системи його управління на підсистеми і компоненти, якими можна управляти.

Відомо, що сьогодні конкуренція між компаніями дуже висока, кожен мріє зайняти своє місце під сонцем, і саме тому компанії необхідно забезпечити і підтримувати оптимальне поєднання бізнес-процесів у власних структурах управління, і не забувати, що проектні підходи повинні бути динамічні і націлені на позитивний результат. Кожен керівник організації знає, що проектну діяльність можна оптимізувати за допомогою застосування знань і світового досвіду управління проектами, з допомогою використання сучасних інструментів та методів планування і контролю проектів і за допомогою впровадження систем управління проектами, тобто за допомогою систематизації проектної діяльності. Необхідно пам'ятати, що як керувати проектом, так і здійснювати проект повинні досвідчені люди, які знаються у своїй справі, тільки тоді управління проектом буде ефективно.

Як правило, ступінь успішності проекту, визначена досягненням поставлених проектних цілей і ефективним виконанням певних стадій проекту, таких як ініціалізація, планування, виконання, контроль і завершення. Саме на цих стадіях і критеріям оцінки досягнення цілей повинно бути спрямована основна увага менеджменту при оцінці ефективності реалізованих проектів. Оцінка ефективності проектів, перш за все, необхідна для керівництва та менеджерів компанії, як інструмент підтримки прийняття рішень в процесі управління проектами і компанії в цілому. Оцінювати якість управління проектами та ефективність реалізації цілей проектів можна з різних сторін.

Перспективним рішенням для підвищення ефективності проектів являється відхід від традиційних організаційних структур, тобто ієрархічних функціональних моделей шляхом побудови гнучких організаційних структур матричного типу. Матрична організаційна структура передбачає формування на базі постійних функціональних підрозділів компанії тимчасових колективів, які створюються під певну мету або проект і користуються певною свободою в організації своєї роботи. Чіткі механізм мотивації та оцінки результатів для проектних груп матимуть ефективну роботу, а керівництво компанії впевненість, що досягнення цілей проекту здійснюватиметься з найбільшою ретельністю і результативністю.

Література:

1. Батенко Л.П., Завгородніх О.А., Ліщинська В.В. Управління проектами: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003.- 231с.

2. Товб А.С. Управление проектами. Стандарты, методы, опыт/ А.С. Товб Г.Л. Ципес Г.М.: "Олимп-Бизнес", 2003.- 350 с.

3. Принятие проектных решений. Учебное пособие: Балыбин В.М. [и др.].: Инфра, 2003- 325с.