Студентки Трусевич І.О, Рожкова С.С.

Науковий керівник: Т. М. Козир, ст. викладач

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Проблеми обліку дебіторської та кредиторської заборгованості і пропозиції щодо їх вирішення

Підприємства постійно ведуть розрахунки з постачальниками за придбані в них основні засоби, сировину, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності та надані послуги; з покупцями - за куплені ними товари; із замовниками - за виконані роботи та надані послуги.

В умовах нестабільної ринкової економіки ризик несплати або несвоєчасної оплати рахунків збільшується, це призводить до появи дебіторської і кредиторської заборгованості. Частина цієї заборгованості в процесі фінансово - господарської діяльності неминуча і повинна знаходиться в рамках припустимих значень.

Діюча система розрахунків з постачальниками та підрядниками, заготівельними організаціями, банками, різними дебіторами та кредиторами наразі часто не відповідає вимогам прискореного грошового обігу, що в свою чергу веде до нестабільності у постачанні основних матеріальних ресурсів.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності розрахунків з дебіторами та кредиторами. Збільшення або зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості призводять до зміни фінансового стану підприємства.

Прибутковість діяльності підприємства залежить від швидкості обороту капіталу, що визначається цілим комплексом економіко-організаційних заходів. Його частиною є розрахунки між суб’єктами господарської діяльності. Для дотримання діючих правил розрахунків слід запобігати їх простроченню, сприяти зменшенню кредиторської та дебіторської заборгованостей. Чим швидше здійснюється процес розрахунків, тим ефективніше працює економіка. Так, наприклад, значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською може привести до так званого технічного банкрутства. Це пов'язано зі значним відволіканням засобів підприємства з обороту і неможливістю гасити вчасно заборгованість перед кредиторами.

Облік розрахунків з покупцями та постачальниками є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів та грошових надходжень підприємств. Розрахунки – це операції, з одного боку спрямовані на забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, паливом, тарою або процесу реалізації готової продукції, а з іншого – це механізм суттєвого поповнення бюджету за рахунок сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Крім того, Україна живе в очікуванні нового порядку обліку ПДВ у розрахунках з постачальниками та підрядниками і поки що питань з цього приводу у бухгалтерів більше ніж відповідей.

З ухваленням Закону України від 31 липня 2014 № 1621- VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України і деякі інші законодавчі акти України» з 1 січня 2015 року в Україні вводиться система електронного адміністрування податку на додану вартість.

Основним механізмом електронного адміністрування податку є ПДВ-рахунки: спеціальні банківські рахунки, на яких акумулюватимуться кошти для сплати ПДВ. Очікується, що нововведення дозволить понизити обсяги незаконного відшкодування ПДВ, а також збільшити обсяги надходження ПДВ до бюджету.

Проте ряд питань досі залишаються недостатньо вивченими, що наврядчи вплине позитивно на оптимізацію дебіторської та кредиторської заборгованості контрагентів.

З метою покращення розрахункової дисципліни і для скорочення дебіторської і кредиторської заборгованості набувають доцільності деякі заходи:

1. Необхідно стежити за співвідношеннями дебіторської та кредиторської заборгованості: значне переважання дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства та призводить до залучення додаткових коштів; перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською може призвести до неплатоспроможності підприємства.

2. Доцільно проводити аналіз складу і структури дебіторської та кредиторської заборгованості за конкретними постачальниками і покупцями, а також щодо термінів утворення заборгованості або термінів її можливого погашення, що дозволить своєчасно виявляти прострочену заборгованість і вживати заходів щодо її стягнення.

3. Контролювати оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості, а також стан розрахунків щодо простроченої заборгованості, так як в умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину вартості поставленої продукції, тому бажано розширити систему авансових платежів.

4. На автоматизованому рівні організувати роботу з договорами, в картці клієнта відрізняти працює він під реалізацію або за системою передоплати, для цього існують сучасні комп’ютерні програми.

Таким чином, вищевикладені пропозиції будуть сприяти вдосконаленню організації розрахунків та їх обліку, зниження дебіторської та кредиторської заборгованостей і зміцнення фінансового стану підприємства.

Список використаної літератури:

1. Біляк М.Д. Управління кредиторською заборгованістю підприємств / М.Д. Біляк // Фінанси України. – 2008. – № 12. – С. 24–36;

2. Власюк Г.В. Шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками / Г.В. Власюк // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2009_5/files/EC509_09.pdf;

3. Жуковська В.В. Напрями удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і покупцями / В.В. Жуковська // [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://udau.edu.ua/library.php?pid=1116;

4. Закон України від 31.07.2014 р. № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України і деякі інші законодавчі акти України»;

5. Податковий кодекс України № 2755 від 16.11.2010 р.